ЗГІДНО з оприлюдненими Держстатом підсумками економічної діяльності за минулий рік, 82,6% підприємств аграрної галузі отримали 107,9 млрд грн чистого прибутку. Із загальними збитками у розмірі 26,8 млрд грн закінчили 2020-й решта 17,4% сільгоспвиробників. Це, каже директор ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН України Ю. Лупенко, найкращі показники серед усіх підприємств країни (в цілому прибутковими були 71% і збитковими — 29%). Для порівняння, торік фінансовий результат до оподаткування сільгосппідприємств сягнув 91,3 млрд грн, а частка прибуткових була 83% (загальні дані по країні — 671,9 млрд грн і 74% відповідно). Ю. Лупенко зазначив, що, таким чином, прибуток наших сільгоспвиробників торік зменшився майже на 10 млрд грн, але частка успішних залишилася найвищою.

БАНКІВСЬКІ заощадження, які багато українських сімей роками накопичували собі на омріяну покупку, тепер доводиться витрачати на їжу, оплату комунальних послуг, нерідко і дорогого лікування…. Про це свідчить факт скорочення в першому кварталі поточного року особистих заощаджень громадян на 60 мільярдів гривень. «Зростання реальної заробітної плати не покриває споживчих потреб», — констатував голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин. Він також підкреслив, що про витрачання заощаджень на споживчі цілі також свідчить постійне позитивне сальдо продажу іноземної валюти населенням, яке від початку року сягло 1,55 мільярда доларів.

В УКРАЇНСЬКОМУ дитячому центрі «Молода гвардія», що в курортній зоні Лузанівка (північна частина Одеси), — спалах COVID-19. Симптоми хвороби проявились у 42 дітей і двох працівників УДЦ. Їх ізолювали і взяли проби біоматеріалу для ПЛР-діагностики. Перші результати виявилися позитивними, що підтвердила пресслужба обласного департаменту охорони здоров’я. Слід нагадати, що «Молода гвардія» є державним підприємством і тут відпочивають діти з усієї України. Заклад нинішнього року почав діяти з 16 березня, до кінця цього місяця в ньому діагностували вісім підтверджених випадків COVID-19, проте влітку епідситуація стабілізувалася. Тепер же в дитячому центрі встановлено карантин, здійснюються відповідні заходи.

ПОНАД 57% абітурієнтів цьогорічної вступної кампанії навчатимуться у вишах на контрактній основі. Серед найзатребуваніших спеціальностей, за які сім’ї випускників готові платити гроші, — право, менеджмент, філологія, комп’ютерні науки, економіка, фінанси. Потужна реклама, оголошення про роботу з досить високою зарплатою роблять свою маркетингову справу — вступники обирають саме їх. Відповідно опанування найпопулярніших спеціальностей дорожче порівняно з іншими. Так, навчання на контракті за фахом «право» в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, судячи з даних на сайті вишу, коштуватиме на рік 56,8 тис. грн, на філологічних факультетах контрактникам доведеться платити 49,6 тис. грн на рік, освіта журналіста обійдеться у 49,2 тис. грн.

МИНУВ місяць, відведений Національним банком України колекторам для узаконення їхньої діяльності — тобто прийняття «гри» у сфері стягнення простроченої заборгованості з громадян вже за новими, набагато жорсткішими, ніж були досі, правилами. Відповідні норми передбачено законом «Про колекторську діяльність», який набув чинності. На сьогодні з-поміж більш ніж тисячі існуючих в Україні колекторських компаній зібрали повний пакет необхідних документів і подали заявку на перереєстрацію як «колекторська компанія» «аж» 64. Що ж, люди, які з певних причин мають борги, принаймні хоч через це можуть зітхнути з полегшенням. Адже поменшало «колекторів у законі», які тероризували громадян нічними дзвінками, погрозами життю, виламуванням ломами дверей у їхні помешкання...

ЯКЩО до пандемії COVID-19 у Польщі кожна десята компанія чи підприємство наймали протягом року українців, то нині це робить уже кожна четверта. Одна з головних причин такої тенденції — позитивний досвід роботи наших співвітчизників у цій країні. Вони «працелюбні, чесні й надійні». Ще й нерідко погоджуються працювати за зарплату, на яку вже не пристають самі поляки, котрі у пошуках більших заробітків масово їдуть у хлібніші країни ЄС. Про це свідчать дані «Барометра польського ринку праці» — соцдослідження, яке провела компанія «PersonneService».