|
Версія для друку На головну Знову потруїли бджіл Підготувала Маргарита Ситник. Ці комахи
постійно потерпають від сільськогосподарських хімікатів, про що неодноразово
писали «Сільські вісті» («Чим бджоли завинили» у номері за 23 червня 2015 року,
«Мертві бджоли не гудуть», 5 червня 2018-го, «Бджіл морять, а влада мовчить»,
19 травня 2020-го…). Укотре масова загибель бджіл сталась у селах Графське та
Капітанівка на Сумщині. Пасічник Олег Московченко з гіркотою говорить, що в
нього із зими вийшли 40 сімей, а сьогодні залишилося вісім. Люди звинувачують
фермерів, чиї поля довкола. Хто з них має совість — попереджує пасічників, але
багато хто не дотримується вимог, обприскує посіви з повітря, не в строк, а
коли бджола ще у польоті. Відтак комахи гинуть. В останньому випадку бджолярі
звинувачують агрофірму «Степ», чиї землі нещодавно оброблялись. У Миколаївській
сільраді повідомили, що підприємство попередило про роботи, але зробило це в
день їх початку, хоча мало сповістити за три. Місцева влада каже також, що в
них діє комісія із встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин,
яка на вимогу бджоляра невідкладно виїжджає та обстежує пасіку. Але звернень
наразі не надходило. Чи ж скінчиться хоч колись бджоломор?.. Дорвалися до корита У НАШОМУ гумористичному фольклорі високі посади та тих,
хто їх обіймає чи прагне це зробити, віддавна зображують у вигляді корита та
свиней відповідно. Можливо, грубо й образливо, але щодо багатьох випадків таки
правдиво. Нацполіція викрила керівництво Державної продовольчо-зернової
корпорації (ДПЗКУ) на хитрих схемах, які завдали збитків на сотні мільйонів
гривень, — точна сума ще встановлюється. Керівники ДПЗКУ за кредитні кошти,
отримані під держгарантії, закуповували зернові через фіктивні підприємства й експортували
товар за нижчою, ніж ринкова, ціною. Тільки впродовж січня — травня цього року
укладено з десяток таких збиткових контрактів. Також
викрили зловживання посадовців під час підписання угод про страхування майна:
тариф за оформленим документом був у три-п’ять разів вищий за ринковий. Нині
проводяться обшуки у приміщеннях корпорації, в офісах суб’єктів господарювання
та за місцем проживання фігурантів, вилучено документацію й електронні носії.
Порушено карне провадження за ч. 2, 4-ю ст. 191-ї («привласнення, розтрата
майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем») та ч. 2-ю
ст. 364-ї («зловживання владою або службовим становищем») Кримінального
кодексу. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Аграрії у лідерах ЧитатиЗГІДНО з оприлюдненими Держстатом
підсумками економічної діяльності за минулий рік, 82,6% підприємств аграрної
галузі отримали 107,9 млрд грн чистого прибутку. Із загальними збитками у
розмірі 26,8 млрд грн закінчили 2020-й решта 17,4% сільгоспвиробників. Це, каже
директор ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН України Ю. Лупенко, найкращі
показники серед усіх підприємств країни (в цілому прибутковими були 71% і
збитковими — 29%). Для порівняння, торік фінансовий результат до оподаткування
сільгосппідприємств сягнув 91,3 млрд грн, а частка прибуткових була 83%
(загальні дані по країні — 671,9 млрд грн і 74% відповідно). Ю. Лупенко
зазначив, що, таким чином, прибуток наших сільгоспвиробників торік зменшився
майже на 10 млрд грн, але частка успішних залишилася найвищою.
Гадали — на мрію, а вийшло — на їжу ЧитатиБАНКІВСЬКІ
заощадження, які багато українських сімей роками накопичували собі на омріяну
покупку, тепер доводиться витрачати на їжу, оплату комунальних послуг, нерідко
і дорогого лікування…. Про це свідчить факт скорочення в першому кварталі
поточного року особистих заощаджень громадян на 60 мільярдів гривень.
«Зростання реальної заробітної плати не покриває споживчих потреб», —
констатував голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин. Він також
підкреслив, що про витрачання заощаджень на споживчі цілі також свідчить
постійне позитивне сальдо продажу іноземної валюти населенням, яке від початку
року сягло 1,55 мільярда доларів.
Передчасне прощання з літом ЧитатиВ УКРАЇНСЬКОМУ дитячому центрі «Молода
гвардія», що в курортній зоні Лузанівка (північна частина Одеси), — спалах
COVID-19. Симптоми хвороби проявились у 42 дітей і двох працівників УДЦ. Їх
ізолювали і взяли проби біоматеріалу для ПЛР-діагностики. Перші результати
виявилися позитивними, що підтвердила пресслужба обласного департаменту охорони
здоров’я. Слід нагадати, що «Молода гвардія» є державним підприємством і тут відпочивають
діти з усієї України. Заклад нинішнього року почав діяти з 16 березня, до кінця
цього місяця в ньому діагностували вісім підтверджених випадків COVID-19, проте
влітку епідситуація стабілізувалася. Тепер же в дитячому центрі встановлено
карантин, здійснюються відповідні заходи.
Серед найпопулярніших філологія, право і комп’ютерні науки ЧитатиПОНАД
57% абітурієнтів цьогорічної вступної кампанії навчатимуться у вишах на
контрактній основі. Серед найзатребуваніших спеціальностей, за які сім’ї
випускників готові платити гроші, — право, менеджмент, філологія, комп’ютерні
науки, економіка, фінанси. Потужна реклама, оголошення про роботу з досить
високою зарплатою роблять свою маркетингову справу — вступники обирають саме
їх. Відповідно опанування найпопулярніших спеціальностей дорожче порівняно з
іншими. Так, навчання на контракті за фахом «право» в Київському національному
університеті імені Тараса Шевченка, судячи з даних на сайті вишу, коштуватиме
на рік 56,8 тис. грн, на філологічних факультетах контрактникам доведеться
платити 49,6 тис. грн на рік, освіта журналіста обійдеться у 49,2 тис. грн.
Колекторів поменшає ЧитатиМИНУВ
місяць, відведений Національним банком України колекторам для узаконення їхньої
діяльності — тобто прийняття «гри» у сфері стягнення простроченої
заборгованості з громадян вже за новими, набагато жорсткішими, ніж були досі,
правилами. Відповідні норми передбачено законом «Про колекторську діяльність»,
який набув чинності. На сьогодні з-поміж більш ніж тисячі існуючих в Україні
колекторських компаній зібрали повний пакет необхідних документів і подали
заявку на перереєстрацію як «колекторська компанія» «аж» 64. Що ж, люди, які з
певних причин мають борги, принаймні хоч через це можуть зітхнути з
полегшенням. Адже поменшало «колекторів у законі», які тероризували громадян
нічними дзвінками, погрозами життю, виламуванням ломами дверей у їхні
помешкання...
Працелюбні, ще й дешевше обходяться ЧитатиЯКЩО
до пандемії COVID-19 у Польщі кожна десята компанія чи підприємство наймали
протягом року українців, то нині це робить уже кожна четверта. Одна з головних
причин такої тенденції — позитивний досвід роботи наших співвітчизників у цій
країні. Вони «працелюбні, чесні й надійні». Ще й нерідко погоджуються працювати
за зарплату, на яку вже не пристають самі поляки, котрі у пошуках більших
заробітків масово їдуть у хлібніші країни ЄС. Про це свідчать дані «Барометра
польського ринку праці» — соцдослідження, яке провела компанія
«PersonneService».
|