|
Версія для друку На головну Перлина Богуславщини Леонід ЛОГВИНЕНКО. Київська область. |
На
фото автора: учасниці гурту «Росиночка» серед гостей фестивалю. |
Напередодні
30-ї річниці Незалежності у Мисайлівці, яка на відомій карті французького
інженера Гійома де Боплана позначена більшим кружком, аніж Богуслав, відбувся
фестиваль «Мисайлівко, рідна колиско моя». ДІЙСТВО
стало однією з найпомітніших подій великого культурно-мистецького заходу
«Унікальна Богуславщина — перлина Київщини». Зібралися на нього творчі
особистості, обдаровані люди не лише з Мисайлівки та сусідніх сіл і старостів,
а й гості з Богуслава, Києва, Харкова. Зустрічала їх величезним запашним
короваєм Алла Ткалич, яка власноруч спекла це творчо і кулінарно вивершене
диво. Пані Алла понад 10 років пропрацювала секретарем сільської ради,
розписала, благословляючи святковою паляницею, не один десяток молодят у цьому
будинку культури. А ось тепер благословила більш ніж 500 глядачів у
переповненій залі. Напевне,
пандемія зробила спрагу людського спілкування нестерпною — люду зібралося
стільки, що яблуку ніде було впасти. Про яблука, до речі, тут не обмовка, адже
на яблучного Спаса у селі храм, що також додавало події урочистості. Але свято
розпочалося ще до того, як було освячене короваєм. Воно відкрилося виставкою
народних мастрів, майстринь і майстрят, яких у Мисайлівці на кожному кутку
щонайменше по дюжині. Одні хрестиком і бісером вишивають картини, інші пишуть
їх олійними, акварельними та восковими фарбами, треті творять їх із рослин,
зернин і всього, що буяє довкола. Взагалі народних умільців було майже два
десятки, серед них і господині, які напекли смаколиків. У фоє пахнув чай,
настояний на мисайлівських травах, що ростуть над Россю. Концертна
програма була дуже насичена і розмаїта як за формою (ансамблі, солісти), так і
за жанрами (пісні, вірші, гумор, танці). Як завжди, зачепив струни душі гурт
«Росиночка», що виконує автентичні народні пісні, якими багата Мисайлівка.
Колективу вже 15 років, до нього входять жіночки старшого віку, котрі бережуть
давні традиції й опановують нові. Ансамблі «Елегія», «Забава» і «Веселка» ще
«дитячого» віку. Вони утворилися приблизно три роки тому, після того як
сільський Будинок культури очолила мисайлівчанка, викладачка музики
Богуславського педколеджу Наталія Іванівна Духан. Вона із завзяттям узялася за
відродження культури в селі. Щоправда, робила це не в пустелі, а серед людей,
які навіть у найважчі часи занепаду берегли духовні традиції. До речі, у
Мисайлівці склалися цілі мистецькі династії — Горобченків, Самусенків,
Драченків... Звісно, що
жоден фестиваль не відбувся б, якби не вдалося зберегти один із найкращих в
області закладів культури. А утримувати його, за словами сільського старости
Михайла Совпенка, було непросто. На опалення і ремонт сільського бюджету було
замало. Отож «проривалися» в обласні програми фінансування культури, долучали
до меценатства заможних земляків. І ось стоїть Будинок культури, гарний, як
писанка. Михайло Андрійович сподівається, що й надалі вдасться утримувати
збережене. Хоча тепер статус села змінився. Раніше рішення на місцевому рівні —
про розвиток культури, соціальну сферу, будівництво та ремонт доріг тощо —
приймали сільрада, депутатський корпус, що складався з мешканців села. Тепер
маємо Мисайлівський старостинський округ, а все ухвалюватиметься в центрі
громади, тобто в місті Богуслав, звідки й більшість депутатів. Від Мисайлівки
завдяки нинішній виборчій системі, на жаль, не обрано жодного представника. У
Богуславі обіцяють, що не зобидять. Хотілося б вірити, що так і буде, а
прекрасне село й надалі житиме і розвиватиметься. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Аграрії у лідерах ЧитатиЗГІДНО з оприлюдненими Держстатом
підсумками економічної діяльності за минулий рік, 82,6% підприємств аграрної
галузі отримали 107,9 млрд грн чистого прибутку. Із загальними збитками у
розмірі 26,8 млрд грн закінчили 2020-й решта 17,4% сільгоспвиробників. Це, каже
директор ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН України Ю. Лупенко, найкращі
показники серед усіх підприємств країни (в цілому прибутковими були 71% і
збитковими — 29%). Для порівняння, торік фінансовий результат до оподаткування
сільгосппідприємств сягнув 91,3 млрд грн, а частка прибуткових була 83%
(загальні дані по країні — 671,9 млрд грн і 74% відповідно). Ю. Лупенко
зазначив, що, таким чином, прибуток наших сільгоспвиробників торік зменшився
майже на 10 млрд грн, але частка успішних залишилася найвищою.
Гадали — на мрію, а вийшло — на їжу ЧитатиБАНКІВСЬКІ
заощадження, які багато українських сімей роками накопичували собі на омріяну
покупку, тепер доводиться витрачати на їжу, оплату комунальних послуг, нерідко
і дорогого лікування…. Про це свідчить факт скорочення в першому кварталі
поточного року особистих заощаджень громадян на 60 мільярдів гривень.
«Зростання реальної заробітної плати не покриває споживчих потреб», —
констатував голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин. Він також
підкреслив, що про витрачання заощаджень на споживчі цілі також свідчить
постійне позитивне сальдо продажу іноземної валюти населенням, яке від початку
року сягло 1,55 мільярда доларів.
Передчасне прощання з літом ЧитатиВ УКРАЇНСЬКОМУ дитячому центрі «Молода
гвардія», що в курортній зоні Лузанівка (північна частина Одеси), — спалах
COVID-19. Симптоми хвороби проявились у 42 дітей і двох працівників УДЦ. Їх
ізолювали і взяли проби біоматеріалу для ПЛР-діагностики. Перші результати
виявилися позитивними, що підтвердила пресслужба обласного департаменту охорони
здоров’я. Слід нагадати, що «Молода гвардія» є державним підприємством і тут відпочивають
діти з усієї України. Заклад нинішнього року почав діяти з 16 березня, до кінця
цього місяця в ньому діагностували вісім підтверджених випадків COVID-19, проте
влітку епідситуація стабілізувалася. Тепер же в дитячому центрі встановлено
карантин, здійснюються відповідні заходи.
Серед найпопулярніших філологія, право і комп’ютерні науки ЧитатиПОНАД
57% абітурієнтів цьогорічної вступної кампанії навчатимуться у вишах на
контрактній основі. Серед найзатребуваніших спеціальностей, за які сім’ї
випускників готові платити гроші, — право, менеджмент, філологія, комп’ютерні
науки, економіка, фінанси. Потужна реклама, оголошення про роботу з досить
високою зарплатою роблять свою маркетингову справу — вступники обирають саме
їх. Відповідно опанування найпопулярніших спеціальностей дорожче порівняно з
іншими. Так, навчання на контракті за фахом «право» в Київському національному
університеті імені Тараса Шевченка, судячи з даних на сайті вишу, коштуватиме
на рік 56,8 тис. грн, на філологічних факультетах контрактникам доведеться
платити 49,6 тис. грн на рік, освіта журналіста обійдеться у 49,2 тис. грн.
Колекторів поменшає ЧитатиМИНУВ
місяць, відведений Національним банком України колекторам для узаконення їхньої
діяльності — тобто прийняття «гри» у сфері стягнення простроченої
заборгованості з громадян вже за новими, набагато жорсткішими, ніж були досі,
правилами. Відповідні норми передбачено законом «Про колекторську діяльність»,
який набув чинності. На сьогодні з-поміж більш ніж тисячі існуючих в Україні
колекторських компаній зібрали повний пакет необхідних документів і подали
заявку на перереєстрацію як «колекторська компанія» «аж» 64. Що ж, люди, які з
певних причин мають борги, принаймні хоч через це можуть зітхнути з
полегшенням. Адже поменшало «колекторів у законі», які тероризували громадян
нічними дзвінками, погрозами життю, виламуванням ломами дверей у їхні
помешкання...
Працелюбні, ще й дешевше обходяться ЧитатиЯКЩО
до пандемії COVID-19 у Польщі кожна десята компанія чи підприємство наймали
протягом року українців, то нині це робить уже кожна четверта. Одна з головних
причин такої тенденції — позитивний досвід роботи наших співвітчизників у цій
країні. Вони «працелюбні, чесні й надійні». Ще й нерідко погоджуються працювати
за зарплату, на яку вже не пристають самі поляки, котрі у пошуках більших
заробітків масово їдуть у хлібніші країни ЄС. Про це свідчать дані «Барометра
польського ринку праці» — соцдослідження, яке провела компанія
«PersonneService».
|