|
Версія для друку На головну Аби не заблукати в лісі Ігор ТАБІНСЬКИЙ. Львівська область. |
На
фото автора: лісничий Рава-Руського лісництва Олег Мушка зі
школярами-грибниками Григорієм Чорним та Захаром Кулішем зробили
тестування одного з нововстановлених знаків. |
Матричний,
або, як його називають, к’юар-код (від QR-код, англ. quick response — швидкий
відгук), — це винайдений близько 20 років тому в Японії двовимірний штрих-код,
який дає змогу зберігати будь-яку інформацію — текст, номер телефону, посилання
в Інтернеті та багато чого іншого. Візуально він представлений у вигляді
чорно-білого квадрата, зображення якого нагадує лабіринт. Його можна
роздрукувати на будь-якій поверхні, десь прилаштувати, а потім зі смартфона
зчитати закодовану у ньому інформацію. БІЛЬШІСТЬ
українців к’юар-кодом нині не здивуєш. Його широко використовують у торгівлі,
на виробництві, в логістиці, рекламі. Останнім часом науково-технічний прогрес,
який буквально галопує планетою, заніс його й до лісу. Спитаєте, це
як? Для чого? — Пояснення
просте, — розповідає лісничий Рава-Руського лісництва Олег Мушка, — з допомогою
мобільного пристрою можна зчитати код та зорієнтуватись, де саме перебуваєш… У
разі якщо хтось, борони, Боже, заблукає у нашому лісі чи почуватиметься зле,
то, знайшовши інформаційний знак із к’юар-кодом і зчитавши його, потрапить на
сайт ДП «Рава-Руське лісове господарство», де дізнається номер, за яким
потрібно телефонувати і просити про допомогу. У правому
нижньому кутку біля коду є цифра, вона й підкаже лісівникам місцезнаходження знака,
біля якого перебуває людина. За необхідності до неї негайно виїдуть. Днями у
Рава-Руському лісгоспі встановили вже 120 таких к’юар-кодів. Поставили їх у тих
місцях, які люди відвідують найчастіше. А
заблудитися в цих лісах не так складно. — На нашій
території, — зауважує директор лісгоспу Антон Косовський, — є 12 лісництв —
Рава-Руське, Потелицьке, Річківське, Михайлівське, Волицьке, Хлівчанське,
Немирівське, Завадівське, Шклівське, Яворівське, Рогізненське та Свидницьке,
площа яких понад 32 тисячі гектарів. А протяжність лісових масивів, для
прикладу, у Річківському чи Михайлівському лісництвах становить 20 кілометрів і
більше. Територія нашого лісгоспу розташована у чотирьох адміністративних
районах Львівщини. Зрештою, в
лісі можна не тільки загубитися або почуватися зле, а й виявити підозрілий
предмет, небезпеку загоряння, незаконне вирубування, браконьєрів… Одне слово,
про будь-яку надзвичайну подію тепер можна оперативно повідомити працівників
лісу. Нововведення стане у пригоді грибникам, туристам, дітям, допоможе і
орієнтуватися в лісі, і дізнатися більше про господарство, на територію якого
завітали поціновувачі свіжого повітря і шелесту листя. Ясна річ, що
скористатися новинкою зможе лише той відвідувач лісу, котрий має смартфон зі
встановленим додатком для зчитування коду. Саме тому лісівники й намагаються
якнайширше повідомити громадськість про неї. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Аграрії у лідерах ЧитатиЗГІДНО з оприлюдненими Держстатом
підсумками економічної діяльності за минулий рік, 82,6% підприємств аграрної
галузі отримали 107,9 млрд грн чистого прибутку. Із загальними збитками у
розмірі 26,8 млрд грн закінчили 2020-й решта 17,4% сільгоспвиробників. Це, каже
директор ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН України Ю. Лупенко, найкращі
показники серед усіх підприємств країни (в цілому прибутковими були 71% і
збитковими — 29%). Для порівняння, торік фінансовий результат до оподаткування
сільгосппідприємств сягнув 91,3 млрд грн, а частка прибуткових була 83%
(загальні дані по країні — 671,9 млрд грн і 74% відповідно). Ю. Лупенко
зазначив, що, таким чином, прибуток наших сільгоспвиробників торік зменшився
майже на 10 млрд грн, але частка успішних залишилася найвищою.
Гадали — на мрію, а вийшло — на їжу ЧитатиБАНКІВСЬКІ
заощадження, які багато українських сімей роками накопичували собі на омріяну
покупку, тепер доводиться витрачати на їжу, оплату комунальних послуг, нерідко
і дорогого лікування…. Про це свідчить факт скорочення в першому кварталі
поточного року особистих заощаджень громадян на 60 мільярдів гривень.
«Зростання реальної заробітної плати не покриває споживчих потреб», —
констатував голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин. Він також
підкреслив, що про витрачання заощаджень на споживчі цілі також свідчить
постійне позитивне сальдо продажу іноземної валюти населенням, яке від початку
року сягло 1,55 мільярда доларів.
Передчасне прощання з літом ЧитатиВ УКРАЇНСЬКОМУ дитячому центрі «Молода
гвардія», що в курортній зоні Лузанівка (північна частина Одеси), — спалах
COVID-19. Симптоми хвороби проявились у 42 дітей і двох працівників УДЦ. Їх
ізолювали і взяли проби біоматеріалу для ПЛР-діагностики. Перші результати
виявилися позитивними, що підтвердила пресслужба обласного департаменту охорони
здоров’я. Слід нагадати, що «Молода гвардія» є державним підприємством і тут відпочивають
діти з усієї України. Заклад нинішнього року почав діяти з 16 березня, до кінця
цього місяця в ньому діагностували вісім підтверджених випадків COVID-19, проте
влітку епідситуація стабілізувалася. Тепер же в дитячому центрі встановлено
карантин, здійснюються відповідні заходи.
Серед найпопулярніших філологія, право і комп’ютерні науки ЧитатиПОНАД
57% абітурієнтів цьогорічної вступної кампанії навчатимуться у вишах на
контрактній основі. Серед найзатребуваніших спеціальностей, за які сім’ї
випускників готові платити гроші, — право, менеджмент, філологія, комп’ютерні
науки, економіка, фінанси. Потужна реклама, оголошення про роботу з досить
високою зарплатою роблять свою маркетингову справу — вступники обирають саме
їх. Відповідно опанування найпопулярніших спеціальностей дорожче порівняно з
іншими. Так, навчання на контракті за фахом «право» в Київському національному
університеті імені Тараса Шевченка, судячи з даних на сайті вишу, коштуватиме
на рік 56,8 тис. грн, на філологічних факультетах контрактникам доведеться
платити 49,6 тис. грн на рік, освіта журналіста обійдеться у 49,2 тис. грн.
Колекторів поменшає ЧитатиМИНУВ
місяць, відведений Національним банком України колекторам для узаконення їхньої
діяльності — тобто прийняття «гри» у сфері стягнення простроченої
заборгованості з громадян вже за новими, набагато жорсткішими, ніж були досі,
правилами. Відповідні норми передбачено законом «Про колекторську діяльність»,
який набув чинності. На сьогодні з-поміж більш ніж тисячі існуючих в Україні
колекторських компаній зібрали повний пакет необхідних документів і подали
заявку на перереєстрацію як «колекторська компанія» «аж» 64. Що ж, люди, які з
певних причин мають борги, принаймні хоч через це можуть зітхнути з
полегшенням. Адже поменшало «колекторів у законі», які тероризували громадян
нічними дзвінками, погрозами життю, виламуванням ломами дверей у їхні
помешкання...
Працелюбні, ще й дешевше обходяться ЧитатиЯКЩО
до пандемії COVID-19 у Польщі кожна десята компанія чи підприємство наймали
протягом року українців, то нині це робить уже кожна четверта. Одна з головних
причин такої тенденції — позитивний досвід роботи наших співвітчизників у цій
країні. Вони «працелюбні, чесні й надійні». Ще й нерідко погоджуються працювати
за зарплату, на яку вже не пристають самі поляки, котрі у пошуках більших
заробітків масово їдуть у хлібніші країни ЄС. Про це свідчать дані «Барометра
польського ринку праці» — соцдослідження, яке провела компанія
«PersonneService».
|