• З приводу

Нашкребли на вагони

Олена КОЩЕНКО.

Наша газета вже повідомляла про вкрай складну економічну ситуацію, що склалась на Крюківському вагонобудівному заводі через хронічну відсутність державних замовлень.

НА ПІДПРИЄМСТВІ з повним циклом — від генерованої конструкторської ідеї до виготовлення готової продукції, що розташоване у Кременчуці на Пол­тавщині, сьогодні трудиться чотири тисячі працівників. Завод спеціалізується на виробництві важких промислових транспортних засобів, насамперед залізничного рухомого складу. Одним із традиційних покупців продукції КВБЗ є акціонерне товариство «Українська залізниця» — національний перевізник вантажів та пасажирів.

Якраз у червні нинішнього року залізничникам і крюківським машинобудівникам нарешті вдалося підписати контракт на виготовлення відразу сотні пасажирських вагонів різних модифікацій. Зокрема, КВБЗ має побудувати 51 купейний вагон, 12 вагонів класу «спальний» та 37 купейних, обладнаних для перевезення пасажирів з інвалідністю. Проплачений державою аванс у сумі один мільярд гривень (загалом замовлення на три мільярди) дав змогу відразу ж запустити виробництво. Щоб завод зміг наростити потужності, було створено кількасот робочих місць. Чимало безробітних полтавців, годувальників сімей, змогли працевлаштуватися на пристойну зарплату.

Вже до Дня Незалежності держави Укрзалізниця отримає перші два повністю готові пасажирські вагони, котрі щойно зійшли із заводського конвеєра. Їх можна буде побачити на виставці рухомого складу, яку розмістять 27 серпня на Центральному залізничному вокзалі в Києві. Про це заявив в.о. голови правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Камишин під час візиту на підприємство. За його словами, до кінця року перевізник має одержати ще як мінімум 10 вагонів такого ж класу. Решту КВБЗ здійснить поставку вже наступного року.

Що ж, може, в державі й справді почнеться давно очікуване «велике будівництво вагонів». Принаймні пасажирських. Дуже хочеться нарешті їздити по-людськи у потягах та приміських електричках. Адже в УЗ пообіцяли, що всі вагони будуть із комфортними посадочними місцями, кондиціонерами, вакуумними туалетами, в кожному купе передбачені розетки, енергоощадне освітлення, Wi-Fi і ще багато чого.

Як для наших реалій, звучить майже фантастично. Особливо з огляду на те, що донедавна Крюківський вагонобудівний завод випускав для Укрзалізниці пасажирські вагони за застарілою технологією електровугільного опалення (від якої вже відмовилися навіть в африканських країнах!). Виявляється, як поінформував журналістів голова наглядової ради ПАТ «КВБЗ» Володимир Приходько, це робилося виробником виключно… за побажанням замовника, тобто самої Укрзалізниці.

Щиро кажучи, дивно чути про таку ощадливість — на найелементарніших, базових, потребах співвітчизників. Адже відомо, скажімо, що призначений торік у серпні й уже звільнений цього року навесні голова правління АТ «Укрзалізниця» Володимир Жмак одержував зарплату на означеній посаді 625 тисяч гривень на місяць. Утім, зарплата попереднього керівника — Євгена Кравцова — становила аж 800 тисяч гривень. Зауважимо, що посадові оклади членам наглядової ради встановлює акціонер компанії — Кабінет Міністрів України. То де ж тут, питається, логіка? Але це так, до відома пасажирів, коли їм, виправдовуючи жахливі умови перевезень у потягах, розповідатимуть, яка «бідна» наша Укрзалізниця, як у неї «нема грошей»…

Щоправда, щойно призначений виконувачем обов’язків директора Укрзалізниці Олександр Камишин заявив, що національний залізничний перевізник усе ж планує закуповувати й імпортні вагони, «аби посилити конкуренцію і допомогти Крюківському вагонобудівному заводу підтягтися до європейського рівня». Так, стало відомо, що Укр­залізниця та швейцарська компанія Stadler CIS AG підписали меморандум, за яким наміряються локалізувати в нашій країні виробництво пасажирських потягів, здатних розвивати швидкість до 160 км/год. Поїзди Stadler можуть бути задіяні у приміських та регіональних пасажирських перевезеннях, а також у проєкті «Міжміський Експрес». З’явилась інформація, що для розміщення виробництва Укрзалізниця запропонувала колегам зі Швейцарії розглянути Київський електровагоноремонтний завод. Технічні спеціалісти Stadler відвідали його та ряд інших промислових об’єктів. Тим часом у Київ, на станцію Дарниця, вже прибув електропоїзд Stadler FLIRT для тестових випробувань, що можуть тривати кілька місяців…

Словом, плани профільні чиновники та управлінці декларують гарні. А як воно вийде насправді, покаже час.