ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ таки трохи подешевшає - до 1,44 грн/кВт-год. Щоправда, чекати аж до жовтня, і діятиме ця ціна лише для тих громадян, хто використовує електрику до 250 кВт-год за місяць. Ті ж, хто споживає більше (20% домогосподарств, за даними Міненерго), продовжуватимуть платити по 1,68 грн/кВт. Звісно, новина радісна, але якщо згадати, що до цього року діяв пільговий тариф на перші 100 кВт-год у розмірі 0,9 грн/кВт-год, то жовтнева знижка має вигляд ложки меду в діжці дьогтю.

У ДЕРЖСТАТІ оприлюднили звіт «Самооцінка домогосподарствами рівня своїх доходів за 2020 рік» (опитали 7849 хатніх господарств із  14,78 млн). Згідно з ним, бідними вважають себе 67,1% громадян. Не бідними, але ще не представниками середнього класу почуваються 31,9%. Середнім класом назвався 1% опитаних. У категорії «заможні» красномовно стоїть прочерк. Понад 22 тис. грн доходу на місяць — така сума, за словами 71,3% опитаних, дала б їм змогу вважатися представниками середнього класу. 60,2% респондентів торік вистачило зароблених грошей, але заощаджували тільки 11,8%. Доводилося відмовляти собі в найнеобхіднішому 36,6% опитаних.

МІНСОЦПОЛІТИКИ інформує, що станом на початок серпня субсидії вже призначені понад 2,3 млн домогосподарств, із них 1,9 млн — в  автоматичному режимі. Глава відомства М. Лазебна каже, що жодних проблем чи затримок у процесі нема. Хоча в минулому опалювальному сезоні допомогу від держави на оплату житлово-комунальних послуг отримували близько 3 млн домогосподарств, тобто більше, ніж станом на сьогодні, але міністерство гарантовано обіцяє: решті її призначать із  початком опалювального сезону, і всі, хто потребує коштів, будуть ними забезпечені. Також уряд затвердив проєкт постанови щодо продовження дії збільшених соціальних норм для розрахунку субсидій на  окремі види компослуг, які були запроваджені торік навесні. Тоді, нагадаємо, вся країна сіла на карантин, відтак збільшили на 50% певні нормативи  — на електрику, на газ для приготування їжі і підігріву води тощо. У  грошах це виражалося в середньому 80-190 грн на одне домогосподарство. Цей механізм, утім, пошириться лише на ті регіони, які в  опалювальний сезон опиняться у «червоній зоні».

НАВЧАЛЬНИЙ рік у школах почнеться стаціонарно, повідомляють у Міносвіти. Далі формат залежатиме від епідемічної ситуації з  COVID-19 та кількості вакцинованих педагогів. Зокрема, у «жовтій», «помаранчевій» або «червоній» зонах школи, де буде менше 80% щеплених учителів, перейдуть на дистанційний або змішаний режим. Станом на 15 липня, за даними МОН (свіжіших цифр нема), вакциновано тільки приблизно 35% учителів. Однак це залежить від  регіону: на Київщині охоплено 90%, на Житомирщині, Львівщині — 55-60%. При цьому освітній омбудсмен С. Горбачов наголосив, що щеплення для педагогічних працівників, як і для всіх громадян, залишається добровільною справою, і директор школи не має права обмежувати доступ до роботи вчителя, який не «уколовся». Хоча сам він вакцинацію підтримує і вважає її важливою для українців.

11 СЕРПНЯ на 90-му році життя відійшов у засвіти останній онук Івана Франка Роланд Франко. Він народився 28 березня 1932 року у Львові, за освітою інженер, кандидат технічних наук. У 1993-1996 роках Р. Франко на запрошення Міністерства закордонних справ перебував на дипломатичній службі, був радником із питань науки в  посольстві України у Великій Британії. Саме завдяки його клопотанням нашій державі 1996 року безкоштовно передали від Сполученого Королівства науково-дослідну станцію «Фарадей» (нині — «Академік Вернадський») в Антарктиці. Р. Франко був громадським діячем, популяризував творчість свого діда. З його ініціативи 25 листопада 2016 року в Києві, куди 1950-го радянська влада добровільно-примусово переселила родину Франків зі Львова, створено квартиру-музей. Р.  Франко також очолював правління Міжнародного фонду Івана Франка, в якому був членом правління Національної спілки краєзнавців України.

ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ цьогорічної вступної кампанії освітній ступінь бакалавра за державний кошт здобуватимуть 58 698 учорашніх школярів. Найбільше бюджетників набрав Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (3911 осіб), далі йдуть Київський національний університет імені Тараса Шевченка (3066), Національний університет «Львівська політехніка» (2448), Львівський національний університет імені Івана Франка (2259), Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (1245). Найпопулярніші спеціальності такі: «Середня освіта» — 6,2 тис. абітурієнтів, «Медицина» — 3,6 тис., «Комп’ютерні науки» — 3,4 тис., «Філологія» — 2,3 тис., «Інженерія програмного забезпечення» —1899, «Комп’ютерна інженерія» — 1700, «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» — 1659, «Будівництво та цивільна інженерія» — 1492, «Право» — 1156 і «Агрономія» — 1108.