|
Версія для друку На головну Лікарняні по-новому Підготувала
Маргарита СИТНИК. Цифровізація
послуг щільно підібралася до медичної сфери: 1 вересня країна переходить на
електронні листки непрацездатності. Доти — перехідний період, коли паралельно в
ходу і звичні паперові лікарняні. ПІСЛЯ
запровадження нової системи алгоритм дій для пацієнта не зміниться: як і
раніше, передусім треба буде звернутися до сімейного лікаря. Він у разі потреби
дистанційно відкриє листок непрацездатності в однойменному електронному
реєстрі (при цьому до 1 вересня виключно паперові листки непрацездатності
видаватимуть у трьох випадках: вагітність і пологи, захворювання на ВІЛ та
психічний розлад), який формуватиме і вестиме Пенсійний фонд (документ має бути
засвідчений з допомогою електронного цифрового підпису). Перевірити інформацію
про себе можна на сайті фонду в особистому кабінеті та у відповідному реєстрі
на порталі «Дія». У разі продовження лікарняного це відбуватиметься також в
електронному вигляді і дистанційно. Роботодавець дізнається всі потрібні йому
дані про хворого працівника за номером документа, датою відкриття та закриття.
Втім, діагноз ні йому, ні Пенсійному фонду не повідомлятимуть. Пам’ятайте,
що відкривати листки непрацездатності не можуть лікарі центрів екстреної
медичної допомоги та медицини катастроф, станцій переливання крові, закладів
судово-медичної експертизи, бальнеологічних, грязелікарень, косметологічних і
курортних клінік, суб’єктів господарювання всіх форм власності при
косметологічних втручаннях без медичних показань. Який же
результат має дати населенню та державі це нововведення? Міністерство охорони
здоров’я запевняє, що цифровізація лікарняних спростить життя пацієнтам і дасть
змогу заощадити бюджетні гроші. Людям уже не доведеться бігати по кабінетах
медзакладів і носити папірці на роботу, в медиків паперового вовтузіння значно
поменшає. Із часом зійдуть на пси корупційні ризики, тобто видавання фальшивих
листків непрацездатності. Також прискориться виплата лікарняних. До речі,
станом на початок червня заборгованість із виплати цих коштів сягнула близько
трьох мільярдів гривень, накопичення якої в уряді пов’язують зі спалахом захворюваності
на COVID-19. У Мінсоцполітики стверджують, що Кабмін уже ухвалив рішення
виділити гроші Фонду соцстрахування, і після виконання всіх необхідних
формальностей борги погасять. Щодо того,
чи відрубає одну з голів корупційної «гідри» електронний лікарняний, до
запровадження якого, між іншим, ішли з 2018 року (старт переносився, бо не була
створена повноцінна система реєстрації), і чи спростить життя працівникам і
роботодавцям, юристи та інші фахівці «залізобетонної» певності не мають. Є
деякі сподівання, що це нововведення стане корисним для підприємців. Адже з
паперовими лікарняними виникала купа проблем: неправильно оформлений, погано
видно печатку, помилка у назві підприємства... Усе це треба перероблювати,
виплати затягуються. А під час перевірки лікарняних Фондом соцстрахування ці
документи могли вилучити як недостовірні й вважати оплату незаконною. Проте в
електронній системі перевіряючий зробить усе автоматично. У питанні
боротьби з корупцією можна напевне сказати лиш одне: дата реєстрації документа
буде фіксованою, і листка непрацездатності не випишуть заднім числом. Утім, у
нас є мастаки обходити будь-які системи. Адже поки є попит, будуть і
пропозиції. А, крім фальшивих листків непрацездатності, ще ж є «ліві» санітарні
книжки, довідки для отримання посвідчення водія, медогляди тощо, котрі мають
велику популярність і в основному проходять безкарно. Тоді як випадків, коли
саме через це траплялися надзвичайні й навіть трагічні ситуації, дуже багато.
Та, на жаль, боротись із цим явищем ніхто не збирається. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Тариф знову диференційований ЧитатиЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ таки трохи подешевшає - до
1,44 грн/кВт-год. Щоправда, чекати аж до жовтня, і діятиме ця ціна лише для тих
громадян, хто використовує електрику до 250 кВт-год за місяць. Ті ж, хто
споживає більше (20% домогосподарств, за даними Міненерго), продовжуватимуть
платити по 1,68 грн/кВт. Звісно, новина радісна, але якщо згадати, що до цього
року діяв пільговий тариф на перші 100 кВт-год у розмірі 0,9 грн/кВт-год, то
жовтнева знижка має вигляд ложки меду в діжці дьогтю.
Переважно бідні ЧитатиУ ДЕРЖСТАТІ оприлюднили звіт «Самооцінка
домогосподарствами рівня своїх доходів за 2020 рік» (опитали 7849 хатніх
господарств із 14,78 млн). Згідно з ним, бідними вважають себе 67,1% громадян.
Не бідними, але ще не представниками середнього класу почуваються 31,9%.
Середнім класом назвався 1% опитаних. У категорії «заможні» красномовно стоїть
прочерк. Понад 22 тис. грн доходу на місяць — така сума, за словами 71,3%
опитаних, дала б їм змогу вважатися представниками середнього класу. 60,2%
респондентів торік вистачило зароблених грошей, але заощаджували тільки 11,8%.
Доводилося відмовляти собі в найнеобхіднішому 36,6% опитаних.
Запевняють: затримок нема ЧитатиМІНСОЦПОЛІТИКИ інформує, що станом на
початок серпня субсидії вже призначені понад 2,3 млн домогосподарств, із них
1,9 млн — в автоматичному режимі. Глава відомства М. Лазебна каже, що жодних
проблем чи затримок у процесі нема. Хоча в минулому опалювальному сезоні
допомогу від держави на оплату житлово-комунальних послуг отримували близько 3
млн домогосподарств, тобто більше, ніж станом на сьогодні, але міністерство
гарантовано обіцяє: решті її призначать із початком опалювального сезону, і
всі, хто потребує коштів, будуть ними забезпечені. Також уряд затвердив проєкт
постанови щодо продовження дії збільшених соціальних норм для розрахунку
субсидій на окремі види компослуг, які були запроваджені торік навесні. Тоді,
нагадаємо, вся країна сіла на карантин, відтак збільшили на 50% певні нормативи
— на електрику, на газ для приготування їжі і підігріву води тощо. У грошах це
виражалося в середньому 80-190 грн на одне домогосподарство. Цей механізм,
утім, пошириться лише на ті регіони, які в опалювальний сезон опиняться у
«червоній зоні».
Поки що у звичайному режимі ЧитатиНАВЧАЛЬНИЙ рік у школах почнеться стаціонарно,
повідомляють у Міносвіти. Далі формат залежатиме від епідемічної ситуації з COVID-19
та кількості вакцинованих педагогів. Зокрема, у «жовтій», «помаранчевій» або
«червоній» зонах школи, де буде менше 80% щеплених учителів, перейдуть на
дистанційний або змішаний режим. Станом на 15 липня, за даними МОН (свіжіших
цифр нема), вакциновано тільки приблизно 35% учителів. Однак це залежить від регіону:
на Київщині охоплено 90%, на Житомирщині, Львівщині — 55-60%. При цьому
освітній омбудсмен С. Горбачов наголосив, що щеплення для педагогічних
працівників, як і для всіх громадян, залишається добровільною справою, і
директор школи не має права обмежувати доступ до роботи вчителя, який не
«уколовся». Хоча сам він вакцинацію підтримує і вважає її важливою для українців.
Помер нащадок генія Читати11 СЕРПНЯ на 90-му році життя відійшов у
засвіти останній онук Івана Франка Роланд Франко. Він народився 28 березня 1932
року у Львові, за освітою інженер, кандидат технічних наук. У 1993-1996 роках
Р. Франко на запрошення Міністерства закордонних справ перебував на
дипломатичній службі, був радником із питань науки в посольстві України у
Великій Британії. Саме завдяки його клопотанням нашій державі 1996 року
безкоштовно передали від Сполученого Королівства науково-дослідну станцію
«Фарадей» (нині — «Академік Вернадський») в Антарктиці. Р. Франко був
громадським діячем, популяризував творчість свого діда. З його ініціативи 25
листопада 2016 року в Києві, куди 1950-го радянська влада добровільно-примусово
переселила родину Франків зі Львова, створено квартиру-музей. Р. Франко також
очолював правління Міжнародного фонду Івана Франка, в якому був членом
правління Національної спілки краєзнавців України.
Де найбільше бюджетників ЧитатиЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ цьогорічної
вступної кампанії освітній ступінь бакалавра за державний кошт здобуватимуть 58
698 учорашніх школярів. Найбільше бюджетників набрав Національний технічний
університет «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (3911
осіб), далі йдуть Київський національний університет імені Тараса Шевченка
(3066), Національний університет «Львівська політехніка» (2448), Львівський
національний університет імені Івана Франка (2259), Харківський національний
університет імені В. Н. Каразіна (1245). Найпопулярніші спеціальності такі: «Середня
освіта» — 6,2 тис. абітурієнтів, «Медицина» — 3,6 тис., «Комп’ютерні науки» —
3,4 тис., «Філологія» — 2,3 тис., «Інженерія програмного забезпечення» —1899,
«Комп’ютерна інженерія» — 1700, «Електроенергетика, електротехніка та
електромеханіка» — 1659, «Будівництво та цивільна інженерія» — 1492, «Право» —
1156 і «Агрономія» — 1108.
|