|
Версія для друку На головну Iз невгасимим вогником кохання Василь САДОВИЙ. Закарпатська область. Віддаляючи
нас від подій минулого століття, роки, що минають, виявляють імена нових героїв
— борців за Карпатську Україну. Багато з них після приходу мадярського режиму
пішло в підпілля: за тих часів називати себе українцем було смертельно
небезпечно. Потім окупантів вигнали радянські війська, які не менш жорстоко
розправлялися з виявленими січовиками. Нині правда про Карпатську Україну
нарешті відкрилася суспільству. Щемну
історію життя подружжя Чепинців першою описала дослідниця й журналістка Марія
Селехман. За участь у «Карпатській Січі» Василя Чепинця заслали до Колими. …СПУСКАЮТЬСЯ
сходами двоє: Василь Чепинець і Олена Сливка. Молоді, збентежено щасливі, вони
вирушають на вінчання, щоб Богові скласти присягу на довічну вірність... У парі
подружжя щасливо прожило сім років. Обоє вчителювали у селі Поляна Свалявського
району. Одного світанку за чоловіком прийшли. — Сина
бережи, — сказав на прощання дружині Василь Іванович. Та хіба треба було про
таке просити? Василько був найдорожчим скарбом, який у неї залишився. Хоча
Олена стала дружиною «ворога народу», мусила далі жити й працювати. З
односельцями віталася, не опускаючи голови. Заочно закінчила філологічний факультет
Ужгородського педінституту. Тим часом
листи від чоловіка приходили дедалі рідше й рідше. За скупими рядками
вловлювала біль і відчай людини, яку надовго відірвали від сім’ї, від улюбленої
справи. Якось
увечері, вкладаючи Василька, сказала матері: поїду з сином до чоловіка.
Незвідана дорога була далекою. Потягом до Львова, далі до Москви, швидким до
Хабаровська. Звідти добралися до Магадана, а потім у загублену від людського
ока глибинку Сусуман. Два тижні Олена Іванівна під стукіт коліс підбирала теплі
слова для чоловіка, які скаже при зустрічі. Вечоріло,
коли із сином вийшли з автобуса. Ніхто їх не чекав, не зустрічав. Розшукала
кімнату для приїжджих і попросилася на ночівлю. Ледве зазоріло, вирушили шукати
ту невідому й загадкову зону. Її неочікувана поява неабияк здивувала
начальство, але побачення дозволили. І ось до них вийшов... не чоловік, а
виснажений скелет вагою 38 кіло-грамів. Колишніми були тільки мудрі добрі очі. У першу мить
всі слова Олени Іванівни розгубилися, як намистинки з обірваної нитки. Мовчанку
порушив синок. «Татку, таточку», — кинувся Василько до батька. Обійнявшись,
довго стояли втрьох на лютому морозі. І не було вже такої сили, яка могла б їх
роз’єднати… Отак і
залишилися Олена Іванівна з сином на три роки у цьому віддаленому від світу
краї. Проживала у поселенні, з дозволу адміністрації табору вела уроки з
політв’язнями. Її учнями стали люди різного віку, релігійних переконань і
національностей. На кожну зустріч із ними йшла, ретельно продумуючи хід уроків,
кожне сказане слово, вимовлену думку, продекламований віршований рядок. Це все
для того, аби підбадьорити цих людей, уселити віру і надію, підняти дух,
допомогти вижити, вистояти. «Не уявляєте, як у далекій тундрі за колючим дротом
ви багато значили для нас. Ви були далеким спогадом про рідний дім, той теплий
домашній затишок, якого нам так не вистачало у зоні», — писав їй згодом
польський офіцер Збишек Ліщинський після свого звільнення. Подружжя
Чепинців повернулося на Закарпаття 1956-го. Придбали невеликий будиночок у Виноградові,
влаштувалися на роботу. Олена Іванівна вчителювала у Виноградівській
школі-інтернаті. Василь Іванович навчав музиці і співам учнів четвертої міської
середньої школи. Їхній Василько після закінчення школи вступив до
Івано-Франківського інституту нафти і газу, а потім із дипломом
інженера-механіка повернувся працювати до рідного міста. Одружився, потішивши
батьків двома онуками. Василь
Іванович залишив світ 1995-го на 83-му році життя. Олена Іванівна — 2007-го у
віці 92 роки. На виноградівському цвинтарі вони спочивають поруч. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Тариф знову диференційований ЧитатиЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ таки трохи подешевшає - до
1,44 грн/кВт-год. Щоправда, чекати аж до жовтня, і діятиме ця ціна лише для тих
громадян, хто використовує електрику до 250 кВт-год за місяць. Ті ж, хто
споживає більше (20% домогосподарств, за даними Міненерго), продовжуватимуть
платити по 1,68 грн/кВт. Звісно, новина радісна, але якщо згадати, що до цього
року діяв пільговий тариф на перші 100 кВт-год у розмірі 0,9 грн/кВт-год, то
жовтнева знижка має вигляд ложки меду в діжці дьогтю.
Переважно бідні ЧитатиУ ДЕРЖСТАТІ оприлюднили звіт «Самооцінка
домогосподарствами рівня своїх доходів за 2020 рік» (опитали 7849 хатніх
господарств із 14,78 млн). Згідно з ним, бідними вважають себе 67,1% громадян.
Не бідними, але ще не представниками середнього класу почуваються 31,9%.
Середнім класом назвався 1% опитаних. У категорії «заможні» красномовно стоїть
прочерк. Понад 22 тис. грн доходу на місяць — така сума, за словами 71,3%
опитаних, дала б їм змогу вважатися представниками середнього класу. 60,2%
респондентів торік вистачило зароблених грошей, але заощаджували тільки 11,8%.
Доводилося відмовляти собі в найнеобхіднішому 36,6% опитаних.
Запевняють: затримок нема ЧитатиМІНСОЦПОЛІТИКИ інформує, що станом на
початок серпня субсидії вже призначені понад 2,3 млн домогосподарств, із них
1,9 млн — в автоматичному режимі. Глава відомства М. Лазебна каже, що жодних
проблем чи затримок у процесі нема. Хоча в минулому опалювальному сезоні
допомогу від держави на оплату житлово-комунальних послуг отримували близько 3
млн домогосподарств, тобто більше, ніж станом на сьогодні, але міністерство
гарантовано обіцяє: решті її призначать із початком опалювального сезону, і
всі, хто потребує коштів, будуть ними забезпечені. Також уряд затвердив проєкт
постанови щодо продовження дії збільшених соціальних норм для розрахунку
субсидій на окремі види компослуг, які були запроваджені торік навесні. Тоді,
нагадаємо, вся країна сіла на карантин, відтак збільшили на 50% певні нормативи
— на електрику, на газ для приготування їжі і підігріву води тощо. У грошах це
виражалося в середньому 80-190 грн на одне домогосподарство. Цей механізм,
утім, пошириться лише на ті регіони, які в опалювальний сезон опиняться у
«червоній зоні».
Поки що у звичайному режимі ЧитатиНАВЧАЛЬНИЙ рік у школах почнеться стаціонарно,
повідомляють у Міносвіти. Далі формат залежатиме від епідемічної ситуації з COVID-19
та кількості вакцинованих педагогів. Зокрема, у «жовтій», «помаранчевій» або
«червоній» зонах школи, де буде менше 80% щеплених учителів, перейдуть на
дистанційний або змішаний режим. Станом на 15 липня, за даними МОН (свіжіших
цифр нема), вакциновано тільки приблизно 35% учителів. Однак це залежить від регіону:
на Київщині охоплено 90%, на Житомирщині, Львівщині — 55-60%. При цьому
освітній омбудсмен С. Горбачов наголосив, що щеплення для педагогічних
працівників, як і для всіх громадян, залишається добровільною справою, і
директор школи не має права обмежувати доступ до роботи вчителя, який не
«уколовся». Хоча сам він вакцинацію підтримує і вважає її важливою для українців.
Помер нащадок генія Читати11 СЕРПНЯ на 90-му році життя відійшов у
засвіти останній онук Івана Франка Роланд Франко. Він народився 28 березня 1932
року у Львові, за освітою інженер, кандидат технічних наук. У 1993-1996 роках
Р. Франко на запрошення Міністерства закордонних справ перебував на
дипломатичній службі, був радником із питань науки в посольстві України у
Великій Британії. Саме завдяки його клопотанням нашій державі 1996 року
безкоштовно передали від Сполученого Королівства науково-дослідну станцію
«Фарадей» (нині — «Академік Вернадський») в Антарктиці. Р. Франко був
громадським діячем, популяризував творчість свого діда. З його ініціативи 25
листопада 2016 року в Києві, куди 1950-го радянська влада добровільно-примусово
переселила родину Франків зі Львова, створено квартиру-музей. Р. Франко також
очолював правління Міжнародного фонду Івана Франка, в якому був членом
правління Національної спілки краєзнавців України.
Де найбільше бюджетників ЧитатиЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ цьогорічної
вступної кампанії освітній ступінь бакалавра за державний кошт здобуватимуть 58
698 учорашніх школярів. Найбільше бюджетників набрав Національний технічний
університет «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (3911
осіб), далі йдуть Київський національний університет імені Тараса Шевченка
(3066), Національний університет «Львівська політехніка» (2448), Львівський
національний університет імені Івана Франка (2259), Харківський національний
університет імені В. Н. Каразіна (1245). Найпопулярніші спеціальності такі: «Середня
освіта» — 6,2 тис. абітурієнтів, «Медицина» — 3,6 тис., «Комп’ютерні науки» —
3,4 тис., «Філологія» — 2,3 тис., «Інженерія програмного забезпечення» —1899,
«Комп’ютерна інженерія» — 1700, «Електроенергетика, електротехніка та
електромеханіка» — 1659, «Будівництво та цивільна інженерія» — 1492, «Право» —
1156 і «Агрономія» — 1108.
|