|
Версія для друку На головну Коли решти «немає» Олена БЕГМА. Багатьом
із нас доводиться розраховуватись готівкою у крамниці або на базарі. І буває, й
нерідко, що продавчиня чи касир називає суму з копійками. Та коли подаєш
гривнями, то вона наче забуває дати вам решту копійками, надто коли йдеться про
такий дріб’язок, як 10, 20 чи 30 копійок. І при цьому діловито округлює (ясно,
що на свою користь) суму покупки до цілих гривень. Покупець це помічає, йому
неприємно, проте, щоб не здатися дріб’язковим, мовчки відходить від каси… ЗНАЙОМА
картина? Так недобросовісні продавці відмінусовують щоразу більше копійок із
гаманця покупців. І нехай комусь не здається, що йдеться про якісь там незначні
суми. Приміром, якщо кожного дня впродовж року тільки одному покупцеві
недодавати ну нехай по 20 копійок решти, то вийде 73 гривні. Якщо ж узяти 1000
таких покупців, то назбирається вже 73 тисячі гривень. Так що навряд чи мова
про дріб’язок. Як бути у
такому разі? Як зазначають юристи і експерти із захисту прав споживачів, варто
пам’ятати: якщо касир видає покупцеві решту меншу, ніж зазначено в чеку, це
напряму порушує права споживача. Покупець має платити за товар точнісінько таку
суму, яка зазначена на ціннику. А якщо, наприклад, у касира магазину немає
дрібних купюр чи монет для видачі решти, то каса має зачинитися до того
моменту, поки не буде налагоджений правильний розрахунок із споживачами.
Обов’язок адміністрації магазину — подбати, щоб у касі було достатньо розмінних
монет для проведення розрахункових операцій. Банки без проблем сьогодні ними
забезпечують підприємців, аби лише ті подавали відповідні заявки і не
лінувалися, як подекуди у них ведеться, возитися з морочливим дріб’язком на
решту. До речі, те
ж саме можна сказати і про дрібні гривні, металеві чи й паперові, які ще досі в
обігу. Адже трапляється, що продавці, посилаючись на відсутність у касі однієї
або двох гривень, діловито видають решту, наприклад, льодяниками, ще й
невідомо, якого терміну придатності. «Це незаконна практика. Адже споживачу при
цьому нав’язують малопопулярний асортимент товарів. Тим часом продавець отримує
додатковий прибуток. Скаржитись на такі дії можна у Держпродспоживслужбу», —
йдеться у повідомленні відомства. А як бути у
випадку, коли розрахунок готівкою і мова про суму решти, що передбачає видачу
монет, яких уже немає в обігу? Тоді відбувається округлення суми за класичними
математичними законами, які кожен школяр вивчає ще у початковій школі.
Наприклад, якщо покупець купує товар (ті ж вагові крупи чи цукор, цукерки тощо)
і загальна сума зваженої покупки становить 40 гривень 49 копійок, то вартість
придбаного згідно з чеком після округлення становитиме 40 гривень 50 копійок.
Бо 49 копійок округлюються в більшу сторону. Тим часом якщо ж загальна вартість
товарів, які вказані в чеку, 40 гривень 44 копійки, то після округлення буде 40
гривень 40 копійок. Треба
сказати, що у торговельних мережах програми касових апаратів уже передбачають
таке округлення. Втім, як свідчать перевірки інспекторів Держпродспоживслужби в
регіонах шляхом контрольних закупок, у деяких мережах касовий апарат чомусь
«виставляє» ціни, які округлюються лише у бік збільшення. Без «допомоги»
програмістів тут, ясна річ, не обійшлося. І, будьте певні, керівництво
торговельної мережі свого часу саме її негласно й ініціювало. У розрахунку на
неуважність покупців та ще велику довіру народу до касових чеків. І наостанок
залишилося ще нагадати, що, згідно з постановою Національного банку України
«Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів», НБУ припинив додатковий випуск
у готівковий обіг монет дрібних номіналів — 1, 2, 5 і 25 копійок. Наразі в
обігу лише монети 10 і 50 копійок. Так само припинено і друк паперових банкнот
номіналом 1, 2, 5 і 10 гривень, які поступово заміщують металеві гроші такого ж
достоїнства. При цьому невдовзі в обігу з’являться монети 1 і 2 гривні зовсім
нового дизайну, оскільки споживачі буквально засипають Національний банк
скаргами на те, що ці монети важко розрізняти, настільки вони подібні. Це
справді так. І НБУ нарешті взявся за роботу над помилками. Цікаво буде на неї
глянути. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Тариф знову диференційований ЧитатиЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ таки трохи подешевшає - до
1,44 грн/кВт-год. Щоправда, чекати аж до жовтня, і діятиме ця ціна лише для тих
громадян, хто використовує електрику до 250 кВт-год за місяць. Ті ж, хто
споживає більше (20% домогосподарств, за даними Міненерго), продовжуватимуть
платити по 1,68 грн/кВт. Звісно, новина радісна, але якщо згадати, що до цього
року діяв пільговий тариф на перші 100 кВт-год у розмірі 0,9 грн/кВт-год, то
жовтнева знижка має вигляд ложки меду в діжці дьогтю.
Переважно бідні ЧитатиУ ДЕРЖСТАТІ оприлюднили звіт «Самооцінка
домогосподарствами рівня своїх доходів за 2020 рік» (опитали 7849 хатніх
господарств із 14,78 млн). Згідно з ним, бідними вважають себе 67,1% громадян.
Не бідними, але ще не представниками середнього класу почуваються 31,9%.
Середнім класом назвався 1% опитаних. У категорії «заможні» красномовно стоїть
прочерк. Понад 22 тис. грн доходу на місяць — така сума, за словами 71,3%
опитаних, дала б їм змогу вважатися представниками середнього класу. 60,2%
респондентів торік вистачило зароблених грошей, але заощаджували тільки 11,8%.
Доводилося відмовляти собі в найнеобхіднішому 36,6% опитаних.
Запевняють: затримок нема ЧитатиМІНСОЦПОЛІТИКИ інформує, що станом на
початок серпня субсидії вже призначені понад 2,3 млн домогосподарств, із них
1,9 млн — в автоматичному режимі. Глава відомства М. Лазебна каже, що жодних
проблем чи затримок у процесі нема. Хоча в минулому опалювальному сезоні
допомогу від держави на оплату житлово-комунальних послуг отримували близько 3
млн домогосподарств, тобто більше, ніж станом на сьогодні, але міністерство
гарантовано обіцяє: решті її призначать із початком опалювального сезону, і
всі, хто потребує коштів, будуть ними забезпечені. Також уряд затвердив проєкт
постанови щодо продовження дії збільшених соціальних норм для розрахунку
субсидій на окремі види компослуг, які були запроваджені торік навесні. Тоді,
нагадаємо, вся країна сіла на карантин, відтак збільшили на 50% певні нормативи
— на електрику, на газ для приготування їжі і підігріву води тощо. У грошах це
виражалося в середньому 80-190 грн на одне домогосподарство. Цей механізм,
утім, пошириться лише на ті регіони, які в опалювальний сезон опиняться у
«червоній зоні».
Поки що у звичайному режимі ЧитатиНАВЧАЛЬНИЙ рік у школах почнеться стаціонарно,
повідомляють у Міносвіти. Далі формат залежатиме від епідемічної ситуації з COVID-19
та кількості вакцинованих педагогів. Зокрема, у «жовтій», «помаранчевій» або
«червоній» зонах школи, де буде менше 80% щеплених учителів, перейдуть на
дистанційний або змішаний режим. Станом на 15 липня, за даними МОН (свіжіших
цифр нема), вакциновано тільки приблизно 35% учителів. Однак це залежить від регіону:
на Київщині охоплено 90%, на Житомирщині, Львівщині — 55-60%. При цьому
освітній омбудсмен С. Горбачов наголосив, що щеплення для педагогічних
працівників, як і для всіх громадян, залишається добровільною справою, і
директор школи не має права обмежувати доступ до роботи вчителя, який не
«уколовся». Хоча сам він вакцинацію підтримує і вважає її важливою для українців.
Помер нащадок генія Читати11 СЕРПНЯ на 90-му році життя відійшов у
засвіти останній онук Івана Франка Роланд Франко. Він народився 28 березня 1932
року у Львові, за освітою інженер, кандидат технічних наук. У 1993-1996 роках
Р. Франко на запрошення Міністерства закордонних справ перебував на
дипломатичній службі, був радником із питань науки в посольстві України у
Великій Британії. Саме завдяки його клопотанням нашій державі 1996 року
безкоштовно передали від Сполученого Королівства науково-дослідну станцію
«Фарадей» (нині — «Академік Вернадський») в Антарктиці. Р. Франко був
громадським діячем, популяризував творчість свого діда. З його ініціативи 25
листопада 2016 року в Києві, куди 1950-го радянська влада добровільно-примусово
переселила родину Франків зі Львова, створено квартиру-музей. Р. Франко також
очолював правління Міжнародного фонду Івана Франка, в якому був членом
правління Національної спілки краєзнавців України.
Де найбільше бюджетників ЧитатиЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ цьогорічної
вступної кампанії освітній ступінь бакалавра за державний кошт здобуватимуть 58
698 учорашніх школярів. Найбільше бюджетників набрав Національний технічний
університет «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (3911
осіб), далі йдуть Київський національний університет імені Тараса Шевченка
(3066), Національний університет «Львівська політехніка» (2448), Львівський
національний університет імені Івана Франка (2259), Харківський національний
університет імені В. Н. Каразіна (1245). Найпопулярніші спеціальності такі: «Середня
освіта» — 6,2 тис. абітурієнтів, «Медицина» — 3,6 тис., «Комп’ютерні науки» —
3,4 тис., «Філологія» — 2,3 тис., «Інженерія програмного забезпечення» —1899,
«Комп’ютерна інженерія» — 1700, «Електроенергетика, електротехніка та
електромеханіка» — 1659, «Будівництво та цивільна інженерія» — 1492, «Право» —
1156 і «Агрономія» — 1108.
|