КАРАНТИНИ, загострення економічної кризи (за даними Нацбанку, економіка скоротилася на 4,4%), втрата надій і страхи — все це підточувало нам життя торік. І ось влада в особі радника Президента з економічних питань О. Устенка прогнозує, що 2021-й стане періодом відновлення. Зокрема, очікується зростання завдяки хорошим тенденціям на зовнішніх ринках і монетарній політиці НБУ, а також «виконання Україною «домашнього завдання» щодо поліпшення інвестиційного клімату та реалізація кроків щодо стимулювання внутрішніх інвестицій». Для людей це може означати активізацію виробництва, збільшення кількості робочих місць, зростання зарплат. Та слід мати на увазі, що слова О. Устенка — це прогноз. Він може справдитися, а може статись, як у тій приказці, — ждали-ждали та й жданики поїли.

ЗА КОРОНАВІРУСНОЮ небезпекою грип та ГРВІ, які до 2020 року були найнебезпечнішими сезонними захворюваннями, відійшли на задній план. Але не зникли. Як повідомляє Центр громадського здоров’я, від торішнього 28 вересня до 17 січня перехворіло 6,6% населення, до лікарень потрапили 42 234 особи, 37,6% із яких — діти. Але в більшості регіонів епідпоріг не перевищений і не зареєстровано жодної смерті. Для порівняння, минулого епідсезону на грип та ГРВІ перехворіло 13% населення України, померла 71 людина, а позаминулого — 64 особи. Науковці окреслили такі загальні симптоми захворювань: якщо спершу піднімається температура — це COVID-19; якщо з’явився кашель — це грип; заболіло горло — застуда; сльозяться очі та дошкуляє нежить — алергія.

ВИСОКІ тарифи на житлово-комунальні послуги (чи, швидше, занизькі доходи, аби безболісно сплачувати за комірне) переслідують українців уже багато років. За попередньої «злочинної влади» їх оплату сяк-так відшкодовували за рахунок оновленої програми субсидій: пам’ятається, на цю мету закладали 50 із гаком мільярдів гривень. Кінець минулого — початок нинішнього років ознаменувався тарифним ударом по населенню і масовими мітингами проти підвищення цін на газ і його розподіл. При цьому коло субсидіантів систематично звужувалось, а в цьогорічному держбюджеті на ці цілі передбачили лише 36,6 млрд грн. Днями керівниця Мінсоцполітики М. Лазебна заявила, що суму субсидій на програму треба підвищити на 10 млрд грн, ця пропозиція вже надійшла на розгляд Мінфіну. Що з цього вийде, поки що не відомо.

16 СІЧНЯ набула чинності 30-та стаття Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» стосовно надання послуг українською (споживач може попросити про іншу мову). Про це було відомо заздалегідь, тож бізнес мав більш ніж достатньо часу підготуватися. Через тиждень після набуття чинності нових правил мовний омбудсмен Т. Кремінь повідомив, що в його офіс надійшло загалом 195 скарг і звернень. Найбільше з Києва та області — 74. Зі Львова зареєстровано 17 скарг, з Одеси та Харкова — по 12. Більшість стосується відсутності української версії сайтів видань та магазинів — 117, а про порушення прав у сфері обслуговування повідомили 34 громадянина. Таку невелику кількість звернень Т. Кремінь вважає результатом ефективної інформаційної кампанії. Втім, причина може бути в іншому. Звернення має бути підкріплене фактами: відео- та аудіофіксація тощо. Часто саме російськомовні працівники агресивні й збурюють скандал на мовному ґрунті, тож якщо споживач сором’язливий, він може не наважитися відстоювати свої права… Але, сподіваємося, спільними зусиллями таки підтримаємо рідну мову!

ЯК ВІДОМО, Г. Кернес, перебуваючи в лікарні за кордоном, укотре виграв вибори мера Харкова, без особистої присутності був оголошений мером, але одужати не зміг і помер. Тепер містом керує секретар міськради І. Терехов, а парламент має призначити нові вибори. Від профільного комітету ВР стало відомо, що наразі цього зробити не можна. І. Терехов не надіслав двох із трьох необхідних документів: копії свідоцтва про смерть міського голови, завіреної печаткою міськради, а також рішення ради про взяття до відома факту його смерті. Тим часом у Конотопі на Сумщині вибори мера (переможець перегонів О. Луговий, як і Г. Кернес, помер від ускладнень коронавірусу) відбулися минулої неділі. Змагалися сім кандидатів. За даними руху «Чесно», явка станом на 20-ту годину становила 30,8% (проголосувало 18 516 осіб).

З 1 ГРУДНЯ минулого року зріс прожитковий мінімум (і розмір мінімальної пенсії) і становить тепер 2189 гривень. Як казав політичний «класик», маємо що маємо. Тим часом Мінсоцполітики порахувало, що насправді ця сума повинна дорівнювати в середньому 3967,89 грн (4546,14 грн з урахуванням суми обов’язкових платежів). У розрізі соціальних і демографічних груп прожитковий мінімум має бути такий: для дітей до 6 років — 3714,72 грн (нині 1921 грн), 6-18 років — 4560,99 грн (проти 2395 грн), для працездатних осіб — 4115,75 грн, або 5112,73 грн з урахуванням обов’язкових платежів (проти 2270 грн), для тих, хто втратив працездатність, — 3370,19 грн (проти 1769 грн).