• На зв’язку — Сумщина

_{Досвід професіоналів не загубиться}

Олена КОВАЛЕНКО.

В РЕГІОНІ триває реорганізація райдержадміністрацій, із 18 їх залишилося п’ять — Роменська, Конотопська, Шосткинська, Охтирська, Сумська. Очільником ОДА видано розпорядження про утворення комісій із реорганізації 13 райдержадміністрацій, які підлягають приєднанню до п’яти базових. Важливо, що у зв’язку з реорганізацією у територіальних громадах мають бути створені структурні підрозділи, які забезпечували б виконання делегованих державою повноважень у галузі освіти, охорони здоров’я, соціального, цивільного захисту тощо.

Поза сумнівом, кваліфіковані спеціалісти, які мають потужний ресурс знань і досвіду, без роботи не залишаться. Адже певний кадровий голод відчувається у громадах, та й в укрупнених виконавчих органах досвід фахових працівників згодиться. Прикметно, що на Сумщині майже всі об’єкти — 349 із 352 — спільної власності територіальних громад районів уже передані у власність органів місцевого самоврядування. А саме: 175 закладів освіти, 122 — культури, 29 соціальних закладів, 13 — медичних, 10 інших об’єктів. Цей досвід такого процесу є одним із найкращих в Україні.

_{Німецький проєкт із переробки сміття}

НІМЕЦЬКО-українське підприємство «Braun IndustriaTechnology» пропонує краянам цікавий проєкт: створення спільних підприємств для будівництва й експлуатації заводів із переробки сміття. «Створення сучасного підприємства з переробки місцевих відходів за технологіями, що повністю відповідають вимогам екологічних директив Європейського Союзу та України, дасть змогу поліпшити екологічну ситуацію у територіальних громадах, підвищити рівень економічної та енергетичної незалежності громад, забезпечити додаткові надходження в бюджети громад і створити 48 нових робочих місць», — повідомив під час презентації проєкту представник німецької компанії в країні Ігор Трушенко. Обсяг інвестування німецького партнера становитиме 70 відсотків, а частка інвестування від громад — 30. Сумчани почули, думатимуть.

_{Під прапором волі}

З НАГОДИ 102-ї річниці проголошення акта Злуки Сумський обласний краєзнавчий музей репрезентує фотодокументальну виставку «Соборність України: Під прапором волі».

На виставці представлені документи і фото з фондів музею та центральних архівних установ України: копії Передвступної угоди, підписаної у Фастові 1 грудня 1918 року про об’єднання УНР і ЗУНР, Універсалу Директорії УНР про злуку всіх українських земель, урядових наказів, циркулярів і відозв тощо. Про урочисту акцію святкування і проголошення акта Злуки, що відбулася 22 січня 1919 р. у Києві на Софійській площі, розповідають історичні фотографії та документи.

Окремий комплекс матеріалів присвячений видатним військовим і державним діячам Української революції 1917-1921 рр., уродженцям Сумщини: літературознавцю П. Зайцеву, архітектору С. Тимошенку, полковнику І. Литвиненку, художнику Г. Нарбуту, генералу О. Грекову, поету Олександру Олесю та іншим визначним постатям.

_{Староста б’є на сполох}

РЕГІОНАЛЬНИМ відділенням Фонду державного майна України здійснено продаж Будинку культури у селі Сосонка Охтирського району — оборудка відбулася без відома місцевих мешканців. Про це повідомив староста Староіванівського старостинського округу Роман Тесля у соціальній мережі. Він апелює до Президента України, Прем’єр-міністра та інших високопосадовців: «Сільський клуб у селі Сосонка, що належить нашій громаді, був нахабно проданий Фондом державного майна, а жителі громади навіть про це не знали. Вдумайтесь: будівлю культури, яка має історичне значення — свого часу знаходилась на території панського угіддя, продали за 3700 гривень!» — гнівно констатує староста.

Пан Тесля переконаний, що місцевий приватний підприємець, який придбав будівлю Будинку культури, навряд чи зацікавлений в його розвитку. А тому культурне життя села приречене на занепад. За його словами, слід негайно змінити законодавчу базу, щоб сільські клуби, школи, ФАПи залишилися на балансі громад. Тільки тоді можливе відродження села.

_{А будинок пам’ятає...}

ЗЕМЛЯКИ вшановують пам’ять Івана Стешенка, відомого на весь світ співака, якого називають українським Шаляпіним. І цілком виправдано, бо там, де він виступав, концертні зали були переповнені, а виконання головної партії в опері «Борис Годунов» нічим не поступалося Шаляпіну.

А народився Іван Никифорович на Сумщині, в місті Лебедин, 21 січня 1894 року. Про це свідчить запис у метричній книжці Троїцького храму, актовий запис №3 з датою народження, хрещення та прізвищами хрещених батьків. Його батько Никифор Андрійович був заможним купцем, співав у церковному хорі, мав чудовий голос. Мати Ганна Федорівна також співала, любила українські народні пісні. Розповідь про родину містять експозиції Лебединського міського художнього музею імені Б. К. Руднєва.

Іван Стешенко був блискучим інтерпретатором української музики. Він навчався вокалу й гастролював в оперних театрах Італії, співав в оперних театрах Польщі, Франції, Німеччини, Англії, інших країн. Із тріумфом виступав в Америці. І звісно — в операх Києва, Харкова. Донині в гарному стані зберігся і використовується житловий будинок, у якому народився відомий оперний співак і звідки пролягли його дороги. Життєвий шлях Івана Стешенка завершився у 43 роки, 1937-го, і похований він в іншій країні. А будинок його пам’ятає…

_{Робота є, шукайте!}

ЗА інформацією директора обласного центру зайнятості Володимира Підлісного, торік, попри те що у зв’язку з коронавірусом роботодавці заявили про заплановане масове вивільнення 8,9 тисячі працівників, служба зайнятості працевлаштувала майже 18 тисяч безробітних громадян. При цьому кожен шостий працевлаштований оперативно, до надання статусу безробітного.

Із 18 тисяч тих, хто отримав робочі місця, 28 відсотків знайшли себе у сільському господарстві, 14 — у сфері оптової та роздрібної торгівлі, ремонті, 12 — у переробній промисловості; 10 відсотків — у сфері держуправління й оборони.

_{На рушничок щастя}

БЕЗ гучних святкувань, велелюдних весільних бенкетів через карантинні обмеження 3,5 тисячі закоханих пар у краю поєднали торік свої долі. Переважно молодята зверталися в установи державної реєстрації актів громадянського стану, але понад 400 скористалися популярною послугою Міністерства юстиції «Шлюб за добу», де одружитися можна було за короткий термін. Проте усі молоді подружжя, поза сумнівом, запам’ятають рік, коли вирішили побратися.