Архів
Вівторок,
26 січня 2021 року

№ 6 (19854)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Вербиченька
  Версія для друку          На головну
  • Природа і ми

Світ птахів — велика загадка

Іван ФІДИК.

Львівська область.

ЗА ПЕРНАТИМИ пілігримами спостерігаю впродовж десятиліть. З юних років життя. І хоч дехто з науковців твердить, що за останні століття птахи не змінилися ні на вигляд, ні за характером, я виразно бачу інше. Ускладнені обставини в нашому природному життєвому середовищі спонукають крилатих літунів до посиленої розумової діяльності. Інстинктивне набуває рис усвідомленого.

…Грудень. Білий лелека, що запізнився з якихось причин із відльотом чи задумав зимувати на рідній землі, у засніжено-морозний ранок крутиться біля урн зі сміттям неподалік старосамбірського «білого будинку». Він у скрутні дні голодування ходить у людей попід ногами (де поруч і лімузини), щоби щось одержати від них у подарунок чи віднайти припсовану заморожену рибину… А потім, коли мороз припік до 15 градусів, увесь короткий світловий день грівся на височезній трубі міської котельні. Наступного дня зник… Хвилювався, що, придрімавши, міг упасти в димар.

— Не хвилюйтеся! — заспокоїв мене знайомий природолюб, що захоплюється пернатими. — Він здійнявся високо в небо і взяв курс на Африку. Мабуть, відчув, що не перезимує на підгір’ї Українських Карпат, хоч це його рідна земля…

Характер білого лелеки змінився настільки, що він може вступити у двобій зі змієїдом, щоб відібрати у того впійману жертву — гадюку чи вужа. Або перехопити «кормове поле» у чорного побратима десь у закутку мілкоплину гірської ріки. І тут вихапувати рибини з води, відганяючи лісового схимника в інше місце. А чорний лелека, перелетівши на середину Горішнього Дністра, що дуже обмілів, б’є крильми по воді, виганяючи з-під каміння вусачів і підустів, блискавично ковтаючи їх. Колись посилення розумових зусиль од лелек, чапель природа не вимагала, бо у річках, гірських потічках риби, жаб та вужів, іншої живності було вдосталь.

…Змінилася поведінка й костогризів (на фото), припутнів, довгохвостих синиць. Колись вони остерігалися зустрічі з людьми, а нині не тільки в пору хурдель і морозів, а й улітку почуваються зручно в урбанізованому середовищі.

Птахи — осілі і перелітні — тепер не ті, що були ще 100 років тому. Змінилися вони і зовнішньо, і внутрішньо на вітрах долі, коли глобальне потепління не пом’якшило, а ускладнило їхнє «крилате життя».

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Жити стане краще, жити стане веселіш
Читати
Смертей од грипу не зареєстровано
Читати
Є намір збільшити фінансування
Читати
Громадський контроль працює
Читати
Забули чи свідомо?
Читати
Скільки є, а скільки треба
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове