|
Версія для друку На головну Як живе найпівнічніше село України? Віталій НАЗАРЕНКО. Чернігівська область. Фото автора. |
Колишня
школа. Тепер у ній овочесховище. |
|
Хати
в Мурав’ях опалюють дровами, які збирають у лісі та привозять підводами. |
Мурав’ї,
що за п’ять кілометрів од Грем’яча, — мабуть, одне з найізольованіших поселень
держави. Із заходу, півдня та сходу їх оточує русло Десни та її повноводої
притоки Судості, а з півночі — кордон із РФ. Щоб потрапити в «село-острів»,
треба проїхати прикордонну заставу, а єдиним сполученням, яке зв’язує його з
Україною, є стара асфальтівка та міст через Судість. Засноване козаками КРАЙНЬОЮ північною точкою держави заведено вважати
Грем’яч у Новгород-Сіверському районі, однак насправді це невеличке село
Мурав’ї. Воно дійсно адміністративно підпорядковується Грем’яцькій сільраді,
проте має власну багату історію. Місця тут воістину благодатні — частину з них
офіційно зараховано до заповідних територій. Засновані козаками 1600 року
Мурав’ї колись навіть доросли до статусу власницького містечка. За 260 років од
дати заснування села в ньому нараховувалось 312 осіб, і число населення стрімко
зростало. Вельми промовистими є статистичні дані: із 1859-го по 1897 рік
кількість мешканців у Мурав’ях подвоїлась до 624 чоловік. Упродовж
століть цей населений пункт розростався. Сам Бог створив таку прекрасну місцину
для люду. Тутешні землі настільки родючі, що до розпаду СРСР інфраструктуру
села утримував колгосп-мільйонер. У 1964 році тут збудували чудову школу. Що ж
маємо нині? На грані двох світів СЬОГОДНІ у Мурав’ях залишилося «в живих» зо три десятки
дворів і зо п’ять десятків населення — переважно одинаки-пенсіонери, хоча є і
трохи молоді. Понад століття тому тут проживали більш як 600 осіб, і тоді, як і
в радянські часи, місцеві ходили купувати необхідне, куди ближче. А ближче,
аніж за п’ять кілометрів у Грем’яч, було до російських сіл Вітемля та Білі
Березки. Ну як російських: до приходу більшовиків вони входили до
Стародубського полку і, як і Мурав’ї, були козацькими. Місцеві розповідають, що
багато традицій по той бік кордону шанують і нині. Наприклад, відзначають Храм,
колядують, щедрують та засівають, чого нема у традиційних російських селах. Донедавна
дорога Грем’яч — Мурав’ї була лише частиною автошляху Грем’яч — Вітемля (РФ), і
на перетині кордону стояв пункт пропуску. Тутешні брали паспорти і йшли до
друзів, родичів або по продукти в Росію. Нині на мурав’ївському розі міжнародна
дорога закінчується: стоїть шлагбаум, а тому шлях тільки один — або у Мурав’ї,
або назад. А через карантин кордон закритий. Для багатьох
селян це велика проблема. Ось що мовить своєю особливою говіркою 77-річна
Просковія Пустовойт (на фото): «Сасєд мой там жівє, син мой жівє у
Расії. Щас карантін, нєхто нє єзді. Сказалі, і таможню нашу будут закривать,
будє адна руская. Тут у нас на масту стаять пагранци, нєкто нє даберьоцца. Наши
всє дажидают, что будє таможня аткритая, хоть родічі будут єздіть — сини да
дочкі, а щас вже ніхто нє прієдєт». Люди все ще вірять ПРОСКОВІЯ Федорівна розповідає, що життя в селі
зупинилось, як тільки зник колгосп, 12 років тому. Нині на землях мурав’ївців
господарює один з агрохолдингів. Картина звична для Чернігівщини: ферми
зруйновані, худоби катма, землі — під соняшником та кукурудзою. До того ж
техніка холдингу їздить через міст, розбиваючи єдину дорогу, що зв’язує два
села з «материковою» Україною. За словами
Просковії Федорівни, роботи в селі нема, тож молодь тікає. Решта виживає як
може. Її син Сергій Пустовойт — єдиний фермер на село, який ще встиг узяти
землю. Щоправда, важко в цих місцях вести господарство: дається взнаки віддаленість.
Дві родини тримають по десятку корів. Та й Просковія Федорівна у свої 77 не
здається: 12 років, як поховала господаря, а ще порає Лиску. «Не важко в такому
віці?» — запитую бабусю. «А что мнє адну даіть? Я даяркай по 15 штук даіла», —
усміхається вона. Важко в
Мурав’ях, не бачить влада цих людей. «Автобус к нам нє єзді. Дабрацца нам нада
сто рублєй да Гремяча і сто із Гремяча. В горад ізєздім — туда сорок і сорок
аттуда. Праблєма вєлікая. Магазін єзді к нам із Новгорода. Ну і тим ще спасіба,
что пошта к нам єзді. Трудна очень живьоцца», — зітхає бабця. Мурав’ї
вимирають... Сьогодні в селі всього трійко діточок. Агрохолдинги не дають шансу
місцевим працелюбам на відродження. Тут усе ще лунає мелодійна сіверська
говірка, а на хаті одного з місцевих гордо розвівається синьо-жовте полотнище.
Надія є. Люди все ще вірять. Але напівзруйнована школа, яка служить
овочесховищем, ясно декларує невідворотність процесів. Наказано померти! Ким і
для кого — то вже інша історія. Сіра руїна котиться сіверським Поліссям. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Жити стане краще, жити стане веселіш ЧитатиКАРАНТИНИ, загострення економічної кризи (за
даними Нацбанку, економіка скоротилася на 4,4%), втрата надій і страхи — все це
підточувало нам життя торік. І ось влада в особі радника Президента з
економічних питань О. Устенка прогнозує, що 2021-й стане періодом відновлення.
Зокрема, очікується зростання завдяки хорошим тенденціям на зовнішніх ринках і
монетарній політиці НБУ, а також «виконання Україною «домашнього завдання» щодо
поліпшення інвестиційного клімату та реалізація кроків щодо стимулювання
внутрішніх інвестицій». Для людей це може означати активізацію виробництва,
збільшення кількості робочих місць, зростання зарплат. Та слід мати на увазі,
що слова О. Устенка — це прогноз. Він може справдитися, а може статись, як у
тій приказці, — ждали-ждали та й жданики поїли.
Смертей од грипу не зареєстровано ЧитатиЗА КОРОНАВІРУСНОЮ небезпекою
грип та ГРВІ, які до 2020 року були найнебезпечнішими сезонними захворюваннями,
відійшли на задній план. Але не зникли. Як повідомляє Центр громадського
здоров’я, від торішнього 28 вересня до 17 січня перехворіло 6,6% населення, до
лікарень потрапили 42 234 особи, 37,6% із яких — діти. Але в більшості регіонів
епідпоріг не перевищений і не зареєстровано жодної смерті. Для порівняння,
минулого епідсезону на грип та ГРВІ перехворіло 13% населення України, померла
71 людина, а позаминулого — 64 особи. Науковці окреслили такі загальні симптоми
захворювань: якщо спершу піднімається температура — це COVID-19; якщо з’явився
кашель — це грип; заболіло горло — застуда; сльозяться очі та дошкуляє нежить —
алергія.
Є намір збільшити фінансування ЧитатиВИСОКІ тарифи на житлово-комунальні
послуги (чи, швидше, занизькі доходи, аби безболісно сплачувати за комірне)
переслідують українців уже багато років. За попередньої «злочинної влади» їх
оплату сяк-так відшкодовували за рахунок оновленої програми субсидій:
пам’ятається, на цю мету закладали 50 із гаком мільярдів гривень. Кінець
минулого — початок нинішнього років ознаменувався тарифним ударом по населенню
і масовими мітингами проти підвищення цін на газ і його розподіл. При цьому
коло субсидіантів систематично звужувалось, а в цьогорічному держбюджеті на ці
цілі передбачили лише 36,6 млрд грн. Днями керівниця Мінсоцполітики М. Лазебна
заявила, що суму субсидій на програму треба підвищити на 10 млрд грн, ця
пропозиція вже надійшла на розгляд Мінфіну. Що з цього вийде, поки що не
відомо.
Громадський контроль працює Читати16 СІЧНЯ набула чинності 30-та стаття
Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»
стосовно надання послуг українською (споживач може попросити про іншу мову).
Про це було відомо заздалегідь, тож бізнес мав більш ніж достатньо часу
підготуватися. Через тиждень після набуття чинності нових правил мовний
омбудсмен Т. Кремінь повідомив, що в його офіс надійшло загалом 195 скарг і
звернень. Найбільше з Києва та області — 74. Зі Львова зареєстровано 17 скарг,
з Одеси та Харкова — по 12. Більшість стосується відсутності української версії
сайтів видань та магазинів — 117, а про порушення прав у сфері обслуговування
повідомили 34 громадянина. Таку невелику кількість звернень Т. Кремінь вважає
результатом ефективної інформаційної кампанії. Втім, причина може бути в
іншому. Звернення має бути підкріплене фактами: відео- та аудіофіксація тощо.
Часто саме російськомовні працівники агресивні й збурюють скандал на мовному
ґрунті, тож якщо споживач сором’язливий, він може не наважитися відстоювати
свої права… Але, сподіваємося, спільними зусиллями таки підтримаємо рідну мову!
Забули чи свідомо? ЧитатиЯК ВІДОМО, Г. Кернес, перебуваючи в
лікарні за кордоном, укотре виграв вибори мера Харкова, без особистої
присутності був оголошений мером, але одужати не зміг і помер. Тепер містом
керує секретар міськради І. Терехов, а парламент має призначити нові вибори.
Від профільного комітету ВР стало відомо, що наразі цього зробити не можна. І.
Терехов не надіслав двох із трьох необхідних документів: копії свідоцтва про
смерть міського голови, завіреної печаткою міськради, а також рішення ради про
взяття до відома факту його смерті. Тим часом у Конотопі на Сумщині вибори мера
(переможець перегонів О. Луговий, як і Г. Кернес, помер від ускладнень коронавірусу)
відбулися минулої неділі. Змагалися сім кандидатів. За даними руху «Чесно»,
явка станом на 20-ту годину становила 30,8% (проголосувало 18 516 осіб).
Скільки є, а скільки треба ЧитатиЗ 1 ГРУДНЯ минулого року зріс прожитковий
мінімум (і розмір мінімальної пенсії) і становить тепер 2189 гривень. Як казав
політичний «класик», маємо що маємо. Тим часом Мінсоцполітики порахувало, що
насправді ця сума повинна дорівнювати в середньому 3967,89 грн (4546,14 грн з
урахуванням суми обов’язкових платежів). У розрізі соціальних і демографічних
груп прожитковий мінімум має бути такий: для дітей до 6 років — 3714,72 грн
(нині 1921 грн), 6-18 років — 4560,99 грн (проти 2395 грн), для працездатних
осіб — 4115,75 грн, або 5112,73 грн з урахуванням обов’язкових платежів (проти
2270 грн), для тих, хто втратив працездатність, — 3370,19 грн (проти 1769 грн).
|