Архів
Вівторок,
26 січня 2021 року

№ 6 (19854)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Вербиченька
  Версія для друку          На головну
  • Є така думка

Не перехвалюйте

Андрій ЛЮБКА.

zbruc.eu

Карантинний рік став для значної кількості українців нагодою відкрити для себе власну країну. І я собі думаю, що після завершення пандемії варто буде залишити з його набутків не тільки антисептики на вході в кожний заклад і звичку тримати соціальну дистанцію, а й традицію щороку подорожувати Україною. Вибирати собі якийсь регіон — і системно його роздивлятися, «куштувати» й пізнавати.

ЩО ЗАВАЖАЛО нам робити це раніше, чому треба було дочекатися закритих кордонів, аби побачити цікаве під власним носом? Відповідь очевидна: погана інфраструктура, розбиті дороги, садистська логістика, відсутність високоякісного сервісу й комфорту, нерозкрученість, кажучи по-сучасному, українських міст і регіонів, дорожнеча й так далі.

Але є ще одна причина, котра, як на мене, великою мірою стримує розвиток внутрішнього туризму в Україні, — перехваленість. Погодьтеся, що коли їдеш на «Українські Мальдіви», а приїжджаєш на кар’єр посеред промзони, то важко позбутися відчуття легкого ошуканства. Так, тут гарно, класно, приємно, але назвати це місце Мальдівами могла тільки людина, яка ніколи не бувала на Мальдівах.

Або ось дорогою через карпатський перевал мені трапився банер «Рахів — гуцульський Париж». Цікаво, чи можливо, щоб хтось у Парижі влаштував промоційну кампанію «Париж — французький Рахів»?

І це стосується всього. Так, є добрі українські вина, але далеко не всі. Переважно це кисляки й солодкі кріпляки, які годяться хіба що для глінтвейну. А щоб знайти справді хороше українське вино, треба пройти довгою і стомливою дорогою проб і помилок. І коштувати воно буде аж ніяк не менше за перевірений чилійський карменер чи навіть напій із Тоскани.

Так, деякі українські крафтові сири дуже смачні, й слово «дуже» тут не є перебільшенням, але водночас вони дорожчі за закордонні аналоги. Тому треба чесно попереджати: давайте підтримаємо українського виробника, але заплатимо більше, ніж при купівлі доброго французького сиру.

Так, музей N має цікаву колекцію, але в ньому холодно, брудний туалет без мила й паперу, а в залах — агресивні «тьоті», які за кожної нагоди кидаються на тебе, мов ті шуліки, і з невідомих причин забороняють фотографувати.

Так, цей палац десь у глибинці цікавий, але фасад у нього аварійний, парк навколо більше схожий на хащі, і поблизу нема жодного пристойного кафе (не кажучи вже про ресторан), де можна було б перекусити. Про відсутність аудіогіда, сувенірів чи фотозони я взагалі мовчу.

Є в нас класний гірськолижний курорт — Буковель. Краєвиди там гарні, траси довгі й розраховані на лижників різних рівнів майстерності, навколо непоганий вибір готелів і ресторанів. Але чому його так часто називають «Биковель»? Бо ціни там геть не українські, тому, коли купуєш порцію борщу за космічні гроші, не полишає відчуття, ніби клієнта там тримають за лоха.

Так, моря в нас цілком нормальні, ну гаразд — терпимі, проте не треба їх розхвалювати до небес, бо кожний, хто бував десь на Адріатичному узбережжі, після відвідин Залізного Порту може впасти в глибоку депресію. Зрештою, недарма наше море називається саме Чорним (sapienti sat, як-то кажуть). Додаймо до цього відсутність доріг, поганий сервіс, суцільну «рускоязичность» обслуги, завищені ціни — й одразу ж захочеться купити путівку до Туреччини.

У такому-то місті є дві гарні вулиці чи кілька старих імпозантних будівель, але довкола — суміш Шанхая з хрущовками, і тут можна гарно провести дві години, але аж ніяк не цілий романтичний вікенд. І так без кінця.

Я розумію, що бажання на всі лади перехвалювати українське має два глибокі корені: почуття меншовартісності і провінціалізм. Але найгірше те, що в них закладено міну вповільненої дії, бо завищені очікування в підсумку викликають неминуче розчарування: мовляв, непогано, проте я чекав кращого...

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Жити стане краще, жити стане веселіш
Читати
Смертей од грипу не зареєстровано
Читати
Є намір збільшити фінансування
Читати
Громадський контроль працює
Читати
Забули чи свідомо?
Читати
Скільки є, а скільки треба
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове