|
Версія для друку На головну Не перехвалюйте Андрій ЛЮБКА. zbruc.eu Карантинний
рік став для значної кількості українців нагодою відкрити для себе власну
країну. І я собі думаю, що після завершення пандемії варто буде залишити з його
набутків не тільки антисептики на вході в кожний заклад і звичку тримати
соціальну дистанцію, а й традицію щороку подорожувати Україною. Вибирати собі
якийсь регіон — і системно його роздивлятися, «куштувати» й пізнавати. ЩО ЗАВАЖАЛО
нам робити це раніше, чому треба було дочекатися закритих кордонів, аби
побачити цікаве під власним носом? Відповідь очевидна: погана інфраструктура,
розбиті дороги, садистська логістика, відсутність високоякісного сервісу й
комфорту, нерозкрученість, кажучи по-сучасному, українських міст і регіонів,
дорожнеча й так далі. Але є ще
одна причина, котра, як на мене, великою мірою стримує розвиток внутрішнього
туризму в Україні, — перехваленість. Погодьтеся, що коли їдеш на «Українські
Мальдіви», а приїжджаєш на кар’єр посеред промзони, то важко позбутися відчуття
легкого ошуканства. Так, тут гарно, класно, приємно, але назвати це місце
Мальдівами могла тільки людина, яка ніколи не бувала на Мальдівах. Або ось
дорогою через карпатський перевал мені трапився банер «Рахів — гуцульський Париж».
Цікаво, чи можливо, щоб хтось у Парижі влаштував промоційну кампанію «Париж —
французький Рахів»? І це
стосується всього. Так, є добрі українські вина, але далеко не всі. Переважно
це кисляки й солодкі кріпляки, які годяться хіба що для глінтвейну. А щоб
знайти справді хороше українське вино, треба пройти довгою і стомливою дорогою
проб і помилок. І коштувати воно буде аж ніяк не менше за перевірений
чилійський карменер чи навіть напій із Тоскани. Так, деякі
українські крафтові сири дуже смачні, й слово «дуже» тут не є перебільшенням,
але водночас вони дорожчі за закордонні аналоги. Тому треба чесно попереджати:
давайте підтримаємо українського виробника, але заплатимо більше, ніж при
купівлі доброго французького сиру. Так, музей N
має цікаву колекцію, але в ньому холодно, брудний туалет без мила й паперу, а в
залах — агресивні «тьоті», які за кожної нагоди кидаються на тебе, мов ті
шуліки, і з невідомих причин забороняють фотографувати. Так, цей
палац десь у глибинці цікавий, але фасад у нього аварійний, парк навколо більше
схожий на хащі, і поблизу нема жодного пристойного кафе (не кажучи вже про
ресторан), де можна було б перекусити. Про відсутність аудіогіда, сувенірів чи
фотозони я взагалі мовчу. Є в нас
класний гірськолижний курорт — Буковель. Краєвиди там гарні, траси довгі й
розраховані на лижників різних рівнів майстерності, навколо непоганий вибір
готелів і ресторанів. Але чому його так часто називають «Биковель»? Бо ціни там
геть не українські, тому, коли купуєш порцію борщу за космічні гроші, не
полишає відчуття, ніби клієнта там тримають за лоха. Так, моря в
нас цілком нормальні, ну гаразд — терпимі, проте не треба їх розхвалювати до
небес, бо кожний, хто бував десь на Адріатичному узбережжі, після відвідин
Залізного Порту може впасти в глибоку депресію. Зрештою, недарма наше море
називається саме Чорним (sapienti sat, як-то кажуть). Додаймо до цього
відсутність доріг, поганий сервіс, суцільну «рускоязичность» обслуги, завищені
ціни — й одразу ж захочеться купити путівку до Туреччини. У такому-то
місті є дві гарні вулиці чи кілька старих імпозантних будівель, але довкола —
суміш Шанхая з хрущовками, і тут можна гарно провести дві години, але аж ніяк
не цілий романтичний вікенд. І так без кінця. Я розумію,
що бажання на всі лади перехвалювати українське має два глибокі корені: почуття
меншовартісності і провінціалізм. Але найгірше те, що в них закладено міну
вповільненої дії, бо завищені очікування в підсумку викликають неминуче
розчарування: мовляв, непогано, проте я чекав кращого... Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Жити стане краще, жити стане веселіш ЧитатиКАРАНТИНИ, загострення економічної кризи (за
даними Нацбанку, економіка скоротилася на 4,4%), втрата надій і страхи — все це
підточувало нам життя торік. І ось влада в особі радника Президента з
економічних питань О. Устенка прогнозує, що 2021-й стане періодом відновлення.
Зокрема, очікується зростання завдяки хорошим тенденціям на зовнішніх ринках і
монетарній політиці НБУ, а також «виконання Україною «домашнього завдання» щодо
поліпшення інвестиційного клімату та реалізація кроків щодо стимулювання
внутрішніх інвестицій». Для людей це може означати активізацію виробництва,
збільшення кількості робочих місць, зростання зарплат. Та слід мати на увазі,
що слова О. Устенка — це прогноз. Він може справдитися, а може статись, як у
тій приказці, — ждали-ждали та й жданики поїли.
Смертей од грипу не зареєстровано ЧитатиЗА КОРОНАВІРУСНОЮ небезпекою
грип та ГРВІ, які до 2020 року були найнебезпечнішими сезонними захворюваннями,
відійшли на задній план. Але не зникли. Як повідомляє Центр громадського
здоров’я, від торішнього 28 вересня до 17 січня перехворіло 6,6% населення, до
лікарень потрапили 42 234 особи, 37,6% із яких — діти. Але в більшості регіонів
епідпоріг не перевищений і не зареєстровано жодної смерті. Для порівняння,
минулого епідсезону на грип та ГРВІ перехворіло 13% населення України, померла
71 людина, а позаминулого — 64 особи. Науковці окреслили такі загальні симптоми
захворювань: якщо спершу піднімається температура — це COVID-19; якщо з’явився
кашель — це грип; заболіло горло — застуда; сльозяться очі та дошкуляє нежить —
алергія.
Є намір збільшити фінансування ЧитатиВИСОКІ тарифи на житлово-комунальні
послуги (чи, швидше, занизькі доходи, аби безболісно сплачувати за комірне)
переслідують українців уже багато років. За попередньої «злочинної влади» їх
оплату сяк-так відшкодовували за рахунок оновленої програми субсидій:
пам’ятається, на цю мету закладали 50 із гаком мільярдів гривень. Кінець
минулого — початок нинішнього років ознаменувався тарифним ударом по населенню
і масовими мітингами проти підвищення цін на газ і його розподіл. При цьому
коло субсидіантів систематично звужувалось, а в цьогорічному держбюджеті на ці
цілі передбачили лише 36,6 млрд грн. Днями керівниця Мінсоцполітики М. Лазебна
заявила, що суму субсидій на програму треба підвищити на 10 млрд грн, ця
пропозиція вже надійшла на розгляд Мінфіну. Що з цього вийде, поки що не
відомо.
Громадський контроль працює Читати16 СІЧНЯ набула чинності 30-та стаття
Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»
стосовно надання послуг українською (споживач може попросити про іншу мову).
Про це було відомо заздалегідь, тож бізнес мав більш ніж достатньо часу
підготуватися. Через тиждень після набуття чинності нових правил мовний
омбудсмен Т. Кремінь повідомив, що в його офіс надійшло загалом 195 скарг і
звернень. Найбільше з Києва та області — 74. Зі Львова зареєстровано 17 скарг,
з Одеси та Харкова — по 12. Більшість стосується відсутності української версії
сайтів видань та магазинів — 117, а про порушення прав у сфері обслуговування
повідомили 34 громадянина. Таку невелику кількість звернень Т. Кремінь вважає
результатом ефективної інформаційної кампанії. Втім, причина може бути в
іншому. Звернення має бути підкріплене фактами: відео- та аудіофіксація тощо.
Часто саме російськомовні працівники агресивні й збурюють скандал на мовному
ґрунті, тож якщо споживач сором’язливий, він може не наважитися відстоювати
свої права… Але, сподіваємося, спільними зусиллями таки підтримаємо рідну мову!
Забули чи свідомо? ЧитатиЯК ВІДОМО, Г. Кернес, перебуваючи в
лікарні за кордоном, укотре виграв вибори мера Харкова, без особистої
присутності був оголошений мером, але одужати не зміг і помер. Тепер містом
керує секретар міськради І. Терехов, а парламент має призначити нові вибори.
Від профільного комітету ВР стало відомо, що наразі цього зробити не можна. І.
Терехов не надіслав двох із трьох необхідних документів: копії свідоцтва про
смерть міського голови, завіреної печаткою міськради, а також рішення ради про
взяття до відома факту його смерті. Тим часом у Конотопі на Сумщині вибори мера
(переможець перегонів О. Луговий, як і Г. Кернес, помер від ускладнень коронавірусу)
відбулися минулої неділі. Змагалися сім кандидатів. За даними руху «Чесно»,
явка станом на 20-ту годину становила 30,8% (проголосувало 18 516 осіб).
Скільки є, а скільки треба ЧитатиЗ 1 ГРУДНЯ минулого року зріс прожитковий
мінімум (і розмір мінімальної пенсії) і становить тепер 2189 гривень. Як казав
політичний «класик», маємо що маємо. Тим часом Мінсоцполітики порахувало, що
насправді ця сума повинна дорівнювати в середньому 3967,89 грн (4546,14 грн з
урахуванням суми обов’язкових платежів). У розрізі соціальних і демографічних
груп прожитковий мінімум має бути такий: для дітей до 6 років — 3714,72 грн
(нині 1921 грн), 6-18 років — 4560,99 грн (проти 2395 грн), для працездатних
осіб — 4115,75 грн, або 5112,73 грн з урахуванням обов’язкових платежів (проти
2270 грн), для тих, хто втратив працездатність, — 3370,19 грн (проти 1769 грн).
|