|
Версія для друку На головну Подяка сигналом не порушення Підготувала
Лариса ПИЛИПЕНКО. Останні
кілька років водії часто використовують аварійну світлову сигналізацію як
сигнал «подяки» іншим учасникам дорожнього руху. Переважна більшість громадян
ставиться до цього позитивно, наголошуючи, що така неписана водійська етика
спонукає до ввічливості та взаємоповаги на дорозі. ВОДНОЧАС
багато водіїв непокояться, чи не є цей вияв приязності порушенням правил
дорожнього руху, за що можна отримати штраф або навіть залишитися на певний
термін без водійських прав. За словами
експерта з безпеки дорожнього руху Євгена Ситника, дати просту та однозначну
відповідь на це запитання не можна. Справді, аварійна світлова сигналізація є
попереджувальним сигналом. Головне її завдання — привернути увагу інших учасників
дорожнього руху до ситуації, яка потребує підвищеної уваги та обережності. У Правилах
дорожнього руху записано, що аварійна світлова сигналізація повинна бути
ввімкнена: у разі
вимушеної зупинки на дорозі; у разі
зупинки на вимогу поліцейського; внаслідок
засліплення водія світлом фар; під час руху
транспортного засобу з технічними несправностями; на
транспортному засобі, що буксирується; на
транспортному засобі, що перевозить організовану групу дітей із розпізнавальним
знаком «Діти», під час їх посадки чи висадки; на всіх
механічних транспортних засобах колони під час їх зупинки на дорозі; у разі
скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Тобто у ПДР
передбачені випадки, коли аварійна сигналізація має бути увімкнена обов’язково.
Але про жодну заборону на її використання в інших ситуаціях не йдеться. Хоча
для багатьох сигналів (наприклад, користування дальнім світлом, якщо це
призводить до засліплення, подачі звукових сигналів у населених пунктах, окрім
запобігання ДТП, п.9.7 та 9.5 ПДР відповідно) така пряма заборона встановлена. Також
у частині 2-й статті 122-ї Кодексу про адміністративні правопорушення (КпАП)
України передбачена відповідальність за порушення правил користування
зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при
початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх
переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів. За це встановлений
штраф від 0,1 до 0,3 мінімального розміру заробітної плати. Враховуючи те, що
зараз мінімальна зар-платня шість тисяч гривень, то штраф становитиме від 600
до 1800 гривень. Але ж чи
можна стверджувати, що подяка «аварійкою» є «використанням попереджувальних
сигналів із порушенням правил, норм і стандартів»? Навряд чи, вважає експерт.
Тож, на думку Євгена Ситника, прямих правових підстав для притягнення за це
водіїв до відповідальності немає. Звичайно, дехто з патрульних може
використовувати це як елемент тиску на учасника дорожнього руху у разі бажання
отримати неправову вигоду або у конфліктній ситуації. Водію в такому разі треба
зберігати спокій і просити сформулювати конкретне порушення (а ним є лише
невмикання аварійної сигналізації у випадках, передбачених ПДД). «Я займаюся
безпекою руху майже два десятки років і жодного разу не чув про притягнення
водія до відповідальності за таку дію, — каже експерт. — А от вмикати світлову
аварійну сигналізацію, щоб виправдати паркування у забороненому для цього
місці, не раджу. Бо якщо водій не доведе, що це є вимушена зупинка через
технічну несправність автомобіля чи небезпеку, то уникнути штрафу йому не
вдасться». Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Жити стане краще, жити стане веселіш ЧитатиКАРАНТИНИ, загострення економічної кризи (за
даними Нацбанку, економіка скоротилася на 4,4%), втрата надій і страхи — все це
підточувало нам життя торік. І ось влада в особі радника Президента з
економічних питань О. Устенка прогнозує, що 2021-й стане періодом відновлення.
Зокрема, очікується зростання завдяки хорошим тенденціям на зовнішніх ринках і
монетарній політиці НБУ, а також «виконання Україною «домашнього завдання» щодо
поліпшення інвестиційного клімату та реалізація кроків щодо стимулювання
внутрішніх інвестицій». Для людей це може означати активізацію виробництва,
збільшення кількості робочих місць, зростання зарплат. Та слід мати на увазі,
що слова О. Устенка — це прогноз. Він може справдитися, а може статись, як у
тій приказці, — ждали-ждали та й жданики поїли.
Смертей од грипу не зареєстровано ЧитатиЗА КОРОНАВІРУСНОЮ небезпекою
грип та ГРВІ, які до 2020 року були найнебезпечнішими сезонними захворюваннями,
відійшли на задній план. Але не зникли. Як повідомляє Центр громадського
здоров’я, від торішнього 28 вересня до 17 січня перехворіло 6,6% населення, до
лікарень потрапили 42 234 особи, 37,6% із яких — діти. Але в більшості регіонів
епідпоріг не перевищений і не зареєстровано жодної смерті. Для порівняння,
минулого епідсезону на грип та ГРВІ перехворіло 13% населення України, померла
71 людина, а позаминулого — 64 особи. Науковці окреслили такі загальні симптоми
захворювань: якщо спершу піднімається температура — це COVID-19; якщо з’явився
кашель — це грип; заболіло горло — застуда; сльозяться очі та дошкуляє нежить —
алергія.
Є намір збільшити фінансування ЧитатиВИСОКІ тарифи на житлово-комунальні
послуги (чи, швидше, занизькі доходи, аби безболісно сплачувати за комірне)
переслідують українців уже багато років. За попередньої «злочинної влади» їх
оплату сяк-так відшкодовували за рахунок оновленої програми субсидій:
пам’ятається, на цю мету закладали 50 із гаком мільярдів гривень. Кінець
минулого — початок нинішнього років ознаменувався тарифним ударом по населенню
і масовими мітингами проти підвищення цін на газ і його розподіл. При цьому
коло субсидіантів систематично звужувалось, а в цьогорічному держбюджеті на ці
цілі передбачили лише 36,6 млрд грн. Днями керівниця Мінсоцполітики М. Лазебна
заявила, що суму субсидій на програму треба підвищити на 10 млрд грн, ця
пропозиція вже надійшла на розгляд Мінфіну. Що з цього вийде, поки що не
відомо.
Громадський контроль працює Читати16 СІЧНЯ набула чинності 30-та стаття
Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»
стосовно надання послуг українською (споживач може попросити про іншу мову).
Про це було відомо заздалегідь, тож бізнес мав більш ніж достатньо часу
підготуватися. Через тиждень після набуття чинності нових правил мовний
омбудсмен Т. Кремінь повідомив, що в його офіс надійшло загалом 195 скарг і
звернень. Найбільше з Києва та області — 74. Зі Львова зареєстровано 17 скарг,
з Одеси та Харкова — по 12. Більшість стосується відсутності української версії
сайтів видань та магазинів — 117, а про порушення прав у сфері обслуговування
повідомили 34 громадянина. Таку невелику кількість звернень Т. Кремінь вважає
результатом ефективної інформаційної кампанії. Втім, причина може бути в
іншому. Звернення має бути підкріплене фактами: відео- та аудіофіксація тощо.
Часто саме російськомовні працівники агресивні й збурюють скандал на мовному
ґрунті, тож якщо споживач сором’язливий, він може не наважитися відстоювати
свої права… Але, сподіваємося, спільними зусиллями таки підтримаємо рідну мову!
Забули чи свідомо? ЧитатиЯК ВІДОМО, Г. Кернес, перебуваючи в
лікарні за кордоном, укотре виграв вибори мера Харкова, без особистої
присутності був оголошений мером, але одужати не зміг і помер. Тепер містом
керує секретар міськради І. Терехов, а парламент має призначити нові вибори.
Від профільного комітету ВР стало відомо, що наразі цього зробити не можна. І.
Терехов не надіслав двох із трьох необхідних документів: копії свідоцтва про
смерть міського голови, завіреної печаткою міськради, а також рішення ради про
взяття до відома факту його смерті. Тим часом у Конотопі на Сумщині вибори мера
(переможець перегонів О. Луговий, як і Г. Кернес, помер від ускладнень коронавірусу)
відбулися минулої неділі. Змагалися сім кандидатів. За даними руху «Чесно»,
явка станом на 20-ту годину становила 30,8% (проголосувало 18 516 осіб).
Скільки є, а скільки треба ЧитатиЗ 1 ГРУДНЯ минулого року зріс прожитковий
мінімум (і розмір мінімальної пенсії) і становить тепер 2189 гривень. Як казав
політичний «класик», маємо що маємо. Тим часом Мінсоцполітики порахувало, що
насправді ця сума повинна дорівнювати в середньому 3967,89 грн (4546,14 грн з
урахуванням суми обов’язкових платежів). У розрізі соціальних і демографічних
груп прожитковий мінімум має бути такий: для дітей до 6 років — 3714,72 грн
(нині 1921 грн), 6-18 років — 4560,99 грн (проти 2395 грн), для працездатних
осіб — 4115,75 грн, або 5112,73 грн з урахуванням обов’язкових платежів (проти
2270 грн), для тих, хто втратив працездатність, — 3370,19 грн (проти 1769 грн).
|