|
Версія для друку На головну Перший наш Майдан Василь ГОРВАТ. Закарпатська область. |
22
січня 1990 року. Закарпаття. «Живий ланцюг» з нагоди 71-річчя акта Злуки. |
22
січня — знакова для України дата. 1919 року відбувсь історичний акт Злуки, який
символізував єдність України, колись поділеної між Австрійською та Російською
імперіями. НА ЗАКАРПАТТІ до цієї події завше ставились і
ставляться з великою повагою. Мало хто знає, що 22 січня 1939 року в Хусті
вперше в Україні офіційно відзначили річницю акта Злуки. Активну участь брали
краяни і в наймасштабнішому вияві єдності всієї України, рівному якому потім не
було, — «живому ланцюгу», в який 1990 року стали люди з усіх областей і який
простягся від західного до східного кордону держави. Це була акція, яка
продемонструвала політичну волю всієї нації, як на мене, — перший наш Майдан. Серед закарпатців,
що стояли, взявшись за руки, в Ужгороді, Мукачеві, на автотрасі Ужгород —
Ясіня, були герої-захисники Карпатської України, політв’язні, цвіт
закарпатського українства. Все менше залишається людей, які можуть поділитися
спогадами про історичну подію. Та й документальних свідчень майже не збереглось
— офіційний інформпростір того часу тему Злуки обминав, вона взагалі тривалий
час належала до замовчуваних. Найімовірніше, в архівах Служби безпеки
зберігається чимало документів та фото, адже акція відбувалася під пильною
увагою тоді ще комуністичних «компетентних органів». Але чомусь тією подією не
дуже цікавляться історики, політики… Тим часом мене обурює, коли деякі люди, й
за світоглядом, і за посадою тоді далекі від національного руху, починають розповідати,
що вони були мало не серед організаторів «живого ланцюга». Тому вважаю за
потрібне записувати спогади, занотовувати хвилюючі факти, якими діляться
справжні учасники тієї події. Ганна
Юріївна Дорогій з Великої Копані Виноградівського району в лютому відзначатиме
своє 90-річчя. 42 роки вона працювала учителем історії у місцевій школі. В ній
же вчителював і певний час був директором її чоловік Федір Дорогій. Подружжя
ніколи не стояло осторонь суспільно значущих подій, що відбувалися в країні. — Того
січневого дня 1990 року, перед тим як їхати на трасу, що біля Красного Поля, ми
зібралися коло могили, в якій були поховані начебто троє розстріляних січових
стрільців, хоча мати Федора Дубровки розповідала, що бачила, як у яму закинули
чотири тіла, — розповідає пенсіонерка. — У Великій Копані дуже багато людей
зібралося тоді на «живий ланцюг». І це не дивно. У 1939 році серед захисників
Карпатської України, яка на весь світ заявила про наміри українців жити у
самостійній соборній державі, було чимало наших односельців — чиїсь батьки,
стриї, діди. Вони ще жили на той час серед нас, їх усі знали, шанували. Тож
заклик стати у ланцюг єдності запалив наші серця. Вшанувавши
пам’ять полеглих вояків, ми рушили на автотрасу, і там нас підібрав автобус.
Зараз уже важко згадати всіх, хто разом із нами стояв у ланцюзі, але копанських
було дуже багато. Чи збереглись якісь документи? Ми з чоловіком збирали
матеріали для шкільного музею. Що з того залишилося тепер, не знаю. Нині живу в
дочки у Виноградові, а мого чоловіка вже нема понад 15 років. Він розповів би
більше і про «живий ланцюг», і про Карпатську Україну, і про дев’ятьох людей,
які в 1940 році встановлювали пам’ятний хрест на Красному Полі, де за рік до
того відбувся нерівний бій між вояками Карпатської Січі та угорськими
нацистами. Закарпатці тоді фактично повторили подвиг героїв Крут… Спілкуванню
із Ганною Юріївною Дорогій завдячую її односельчанці, вчительці французької
мови Марії Миколаївні Савчинець. Вона теж була учасницею «живого ланцюга», як і
учитель із села Широке Юрій Васильович Потокі. — Коли
почалися суспільні процеси, які тоді називали «перебудовою», в Широкому
утворився свій осередок людей із активною громадянською позицією, — розповідає
чоловік. — Об’єктивну інформацію про те, що відбувається в країні, нам приносив
директор школи Михайло Іванович Роман, який часто їздив у Виноградів,
спілкувався там із «просвітянами» і керівниками Народного Руху. Михайло Роман
підвозив нас на патріотичні акції в районі, поїхали ми й на свято Злуки. Стали
в ланцюг поблизу Хуста. Як усе організовувалось? Та ніяк. Все трималося на
ентузіазмі! Жодних списків! Жителі краю, дізнавшись, що має відбутися така
подія, приходили за покликом серця. Вже на місці розбиралися, де саме не
вистачає людей, щоб ланцюг не переривався. Ще пам’ятаю, що було чимало
кадебістів. Я їх не розпізнавав, а от Михайло Іванович, який багато спілкувавсь
із однодумцями, нам показував: он там стоїть кадебіст, а той, що у кашкеті, з
фото-апаратом, — стукач… Більш ніж тридцять років минуло, а спогади про той
світлий час не стираються з пам’яті. Нічого подібного більше в моєму житті не
траплялося. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Жити стане краще, жити стане веселіш ЧитатиКАРАНТИНИ, загострення економічної кризи (за
даними Нацбанку, економіка скоротилася на 4,4%), втрата надій і страхи — все це
підточувало нам життя торік. І ось влада в особі радника Президента з
економічних питань О. Устенка прогнозує, що 2021-й стане періодом відновлення.
Зокрема, очікується зростання завдяки хорошим тенденціям на зовнішніх ринках і
монетарній політиці НБУ, а також «виконання Україною «домашнього завдання» щодо
поліпшення інвестиційного клімату та реалізація кроків щодо стимулювання
внутрішніх інвестицій». Для людей це може означати активізацію виробництва,
збільшення кількості робочих місць, зростання зарплат. Та слід мати на увазі,
що слова О. Устенка — це прогноз. Він може справдитися, а може статись, як у
тій приказці, — ждали-ждали та й жданики поїли.
Смертей од грипу не зареєстровано ЧитатиЗА КОРОНАВІРУСНОЮ небезпекою
грип та ГРВІ, які до 2020 року були найнебезпечнішими сезонними захворюваннями,
відійшли на задній план. Але не зникли. Як повідомляє Центр громадського
здоров’я, від торішнього 28 вересня до 17 січня перехворіло 6,6% населення, до
лікарень потрапили 42 234 особи, 37,6% із яких — діти. Але в більшості регіонів
епідпоріг не перевищений і не зареєстровано жодної смерті. Для порівняння,
минулого епідсезону на грип та ГРВІ перехворіло 13% населення України, померла
71 людина, а позаминулого — 64 особи. Науковці окреслили такі загальні симптоми
захворювань: якщо спершу піднімається температура — це COVID-19; якщо з’явився
кашель — це грип; заболіло горло — застуда; сльозяться очі та дошкуляє нежить —
алергія.
Є намір збільшити фінансування ЧитатиВИСОКІ тарифи на житлово-комунальні
послуги (чи, швидше, занизькі доходи, аби безболісно сплачувати за комірне)
переслідують українців уже багато років. За попередньої «злочинної влади» їх
оплату сяк-так відшкодовували за рахунок оновленої програми субсидій:
пам’ятається, на цю мету закладали 50 із гаком мільярдів гривень. Кінець
минулого — початок нинішнього років ознаменувався тарифним ударом по населенню
і масовими мітингами проти підвищення цін на газ і його розподіл. При цьому
коло субсидіантів систематично звужувалось, а в цьогорічному держбюджеті на ці
цілі передбачили лише 36,6 млрд грн. Днями керівниця Мінсоцполітики М. Лазебна
заявила, що суму субсидій на програму треба підвищити на 10 млрд грн, ця
пропозиція вже надійшла на розгляд Мінфіну. Що з цього вийде, поки що не
відомо.
Громадський контроль працює Читати16 СІЧНЯ набула чинності 30-та стаття
Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»
стосовно надання послуг українською (споживач може попросити про іншу мову).
Про це було відомо заздалегідь, тож бізнес мав більш ніж достатньо часу
підготуватися. Через тиждень після набуття чинності нових правил мовний
омбудсмен Т. Кремінь повідомив, що в його офіс надійшло загалом 195 скарг і
звернень. Найбільше з Києва та області — 74. Зі Львова зареєстровано 17 скарг,
з Одеси та Харкова — по 12. Більшість стосується відсутності української версії
сайтів видань та магазинів — 117, а про порушення прав у сфері обслуговування
повідомили 34 громадянина. Таку невелику кількість звернень Т. Кремінь вважає
результатом ефективної інформаційної кампанії. Втім, причина може бути в
іншому. Звернення має бути підкріплене фактами: відео- та аудіофіксація тощо.
Часто саме російськомовні працівники агресивні й збурюють скандал на мовному
ґрунті, тож якщо споживач сором’язливий, він може не наважитися відстоювати
свої права… Але, сподіваємося, спільними зусиллями таки підтримаємо рідну мову!
Забули чи свідомо? ЧитатиЯК ВІДОМО, Г. Кернес, перебуваючи в
лікарні за кордоном, укотре виграв вибори мера Харкова, без особистої
присутності був оголошений мером, але одужати не зміг і помер. Тепер містом
керує секретар міськради І. Терехов, а парламент має призначити нові вибори.
Від профільного комітету ВР стало відомо, що наразі цього зробити не можна. І.
Терехов не надіслав двох із трьох необхідних документів: копії свідоцтва про
смерть міського голови, завіреної печаткою міськради, а також рішення ради про
взяття до відома факту його смерті. Тим часом у Конотопі на Сумщині вибори мера
(переможець перегонів О. Луговий, як і Г. Кернес, помер від ускладнень коронавірусу)
відбулися минулої неділі. Змагалися сім кандидатів. За даними руху «Чесно»,
явка станом на 20-ту годину становила 30,8% (проголосувало 18 516 осіб).
Скільки є, а скільки треба ЧитатиЗ 1 ГРУДНЯ минулого року зріс прожитковий
мінімум (і розмір мінімальної пенсії) і становить тепер 2189 гривень. Як казав
політичний «класик», маємо що маємо. Тим часом Мінсоцполітики порахувало, що
насправді ця сума повинна дорівнювати в середньому 3967,89 грн (4546,14 грн з
урахуванням суми обов’язкових платежів). У розрізі соціальних і демографічних
груп прожитковий мінімум має бути такий: для дітей до 6 років — 3714,72 грн
(нині 1921 грн), 6-18 років — 4560,99 грн (проти 2395 грн), для працездатних
осіб — 4115,75 грн, або 5112,73 грн з урахуванням обов’язкових платежів (проти
2270 грн), для тих, хто втратив працездатність, — 3370,19 грн (проти 1769 грн).
|