• Освітня панорама

_{Дев’ятикласники складатимуть ДПА}

Олена КОЩЕНКО.

ЩЕ під час січневого локдауну соціальними мережами стали гуляти чутки про те, що учнів 9-х класів цього року буде звільнено від проходження державної підсумкової атестації (читай — іспитів) або її проведуть онлайн. Днями Міносвіти зробило заяву: ця інформація є недостовірною.

У відомстві зазначають, що у 2020/21 навчальному році учні 9-х класів, згідно з наказом МОН №1262, складатимуть у письмовій формі державну підсумкову атестацію у своєму закладі освіти. При цьому завдання для проведення атестації затверджуватиме директор школи.

Також у відомстві оприлюднили перелік предметів, із яких проводитиметься ДПА в 9-му класі. Два з них загальнообов’язкові — це українська мова та математика. А третій пропонуватиметься на вибір із доволі довгого списку дисциплін, затверджених так само наказом керівника закладу освіти.

_{Хоч щось додалося}

КАБІНЕТ Міністрів затвердив підвищення розміру посадових окладів вчителів на 20%. «Посадовий оклад учителя без категорії закладу загальної середньої освіти з 1 січня 2021 року становитиме 4859 гривень. Це на 809 гривень більше, ніж було з вересня 2020 року. Посадовий оклад вчителя вищої категорії з 1 січня 2021 року — 6461 гривня. Це на 1076 гривень більше, ніж було з вересня 2020 року», — повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, пообіцявши, що з 1 грудня ці оклади «поважчають» іще на 8,4%. І що всі надбавки та інші заохочувальні виплати зберігаються і будуть нараховуватися до збільшених посадових окладів.

Нехай оприлюднені нові суми зарплат учителів, як мовиться, і близько не стоять поруч передвиборної обіцянки головного «слуги народу», та все ж хоч щось. Нагадаємо: Зеленський тоді пообіцяв підняти зарплату вчителям до 4000 доларів на місяць. А під час передвиборних дебатів його «освітні експерти» навіть стверджували: «Це не є фантастикою, це абсолютно реальні цифри». Чи треба казати, що такі цяцянки є «локшиною» для легковірних? За підрахунками фахівців, зарплата вчителям у сумі 4000 доларів на місяць обійдеться держскарбниці в 21,5 мільярда доларів на рік. Ця сума непідйомна для державного бюджету України. І це багатьом було зрозуміло ще тоді, коли вона озвучувалася «слугами».

_{Учителька «вигнала» учня з онлайн-уроку}

У СОЦІАЛЬНІЙ мережі мама школяра поділилась історією з її сином, якого вчителька… «вигнала» з онлайн-уроку. Розповіла, що викладачка відключила дитину від онлайн-уроку, після того як школяр відмовився ввімкнути камеру. «Ну не хоче дитина показувати своє обличчя, то й що із того? Хіба можна його до цього примушувати? Адже дитина присутня, слухає, відповідає на запитання вчителя…», — пожалілася мама учня.

У коментарях з цього приводу розгорілася палка дискусія. Хтось звинувачував систему освіти. Хтось став на захист учителя: «Самі побудьте в шкурі педагога, він теж має нерви», «Що означає: хоче, не хоче показувати обличчя? Якби він ходив до школи, то таких моментів не виникло б»… Проте багатьох учинок викладача все ж обурив: «Передусім педагог має бути делікатним і розуміти, що показувати своє житло не кожний хоче», «Дитина присутня? Бере участь? Це головне, а у вчителя загострення синдрому наглядача через професійну деформацію. Сумно».

_{Хто заплатить за бідного студента?}

АТ «Укрзалізниця» вимагає від Міністерства освіти і науки сплатити йому один мільярд (!) гривень. Саме таку суму МОН заборгувало цій компанії за пільгове перевезення студентів вишів та учнів профтехучилищ за попередні роки. Адже Міносвіти та «Укрзалізниця» щороку укладають угоди про компенсацію пільг за перевезення студентів. А у бюджеті 2018-2019 років Міносвіти передбачило лише 36 мільйонів гривень на відшкодування коштів «УЗ», проте пільги для студентів надали на майже 500 мільйонів гривень, тож знову утворився борг.

Керівник «Укрзалізниці» Володимир Жмак пригрозив, що на маршрутах, де «катається» найбільше пільговиків, замість «нових модернізованих електричок» у рейс випускатимуть «за залишковим принципом електрички Ризького заводу 1976 року». Хочеться запитати: а до чого тут громадяни, які користуються своїм законним правом? От якби владних чиновників МОН стали возити тими ризькими електричками-розвалюхами, може, тоді й гроші на студентів-пільговиків знайшлися б…

_{Новий санітарний регламент}

В УКРАЇНІ з 1 січня набув чинності новий санітарний регламент для навчальних закладів загальної середньої освіти. Із метою уникнення ризиків для здоров’я він обмежує час безперервної роботи з технічними засобами навчання: комп’ютерами, планшетами, іншими гаджетами. Так, учням першого класу перед монітором належить сидіти не більше 10 хвилин, після чого треба зробити невеличку перерву, відвернувши увагу на щось інше. Для учнів 2-4 класів така норма становить не більше 15 хвилин, для учнів 5-7 класів — 20 хвилин, для школярів 8-9 класів — 20-25 хвилин, учнів старшої школи на 1 годину занять — близько 30 хвилин, а при здвоєних уроках — не більше 25-30 хвилин у першому навчальному занятті й 15-20 хвилин — у другому.

Тривалість самих уроків, визначена ст. 10-ю Закону України «Про середню освіту», залишається незмінною: 35 хвилин для 1-го класу, 40 — для 2-4-х класів, 45 хвилин для 5-12 класів.

_{Без практики — ніяк}

ПІСЛЯ закінчення «карантину зимових канікул» студенти закладів професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти потроху розпочинають навчання у змішаному форматі. Як зазначили у МОН, заклади освіти з широкою управлінською автономією повинні самостійно вирішувати, в якій формі організовуватимуть навчання.

Крім того, у відомстві підкреслили важливість та необхідність студентської практики: «Окреме питання — практика. Низка спеціальностей і більшість професій потребують практичного навчання, а тому важливо організувати студентські та учнівські практики з обов’язковим дотриманням карантинних заходів».

_{Медпрацівник і порятує, і підлікує}

У КОЖНІЙ школі незалежно від форми власності має бути медичний працівник. На цьому наголосив головний санітарний лікар Віктор Ляшко, коментуючи ухвалену постанову уряду «Про затвердження Порядку здійснення медичного обслуговування учнів закладів загальної середньої освіти». Згідно з цим документом, медичне обслуговування може здійснюватися медпрацівниками, які входять до штату закладів освіти, а у разі їх відсутності потрібно укласти договір про відповідне обслуговування із будь-яким закладом охорони здоров’я.

Медичне обслуговування в закладі освіти передбачає ряд заходів, зокрема контроль за своєчасністю проходження профілактичного медичного огляду та вакцинації. Власне, колись у наших школах і була така практика. Допоки їх не взялися «реформувати».