НЕЩОДАВНО область пережила сильну пожежу. Але на цьому її біди не скінчилися: 30 вересня почалася нова. Коли номер готувався до друку, було відомо, що горять 10 тисяч гектарів, дев'ятеро людей загинули, ще троє госпіталізовані з отруєнням чадним газом. У вогняному колі 11 селищ, зокрема й близьких до Сєверодонецька, але загрози місту, запевняють рятувальники, нема. До гасіння вогню залучено 1229 осіб та 204 одиниці техніки. Ситуацію ускладнює малохмарна погода без опадів, яка триватиме кілька днів, і сильний вітер. Прокуратура області вже порушила кримінальні провадження за ч. 1-ю, 2-ю ст. 270-ї Кримінального кодексу (порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки). Тим часом у штабі ООС заявили, що займання сталося в тому числі й через обстріли бойовиків, котрі застосовували трасуючі кулі.

ЗА ДОБУ, 30 вересня, коронавірус підтвердили 4069 громадянам — це черговий антирекорд; 730 осіб госпіталізували. 64 пацієнти померли, 2083 одужали. Найбільше випадків захворювання — у Харківській області: 450 жителів (Харків — 352), чотири особи померли від ускладнень. Тим часом в українському офісі ВООЗ заявляють, що це не межа. Найближчими місяцями очікується перевищення п’ятитисячного рубежу — а далі може бути від 7 до 9 тисяч хворих на добу (захворюваність у Європі також посилюється). За даними досліджень організації, лише кожна четверта особа регулярно миє руки, а кожна третя не дотримується фізичної дистанції. Крім того, понад 40% людей досі відвідують масові заходи.

ПЕРША неділя жовтня — традиційне свято педагогів уже багато років. Однак у нього з’явився конкурент чи то сусід. Президент В. Зеленський підписав указ про запровадження Дня територіальної оборони, який відзначатиметься щороку теж у першу неділю жовтня. Крім того, став відомий графік перенесення робочих днів у зв’язку з державними вихідними наступного року. П’ятниця, 8 січня, переноситься на суботу, 16 січня; понеділок, 23 серпня, — на суботу, 28 серпня; п’ятниця, 15 жовтня, — на суботу 23 жовтня.

УКРАЇНА — соціальна держава, а більшість населення не має такого достатку, щоб обійтися своїми силами, отже, в нас дуже популярний держзахист в усіх формах і видах. Аби його вдосконалити, створено Раду соціального розвитку регіонів. Як ідеться в указі Президента, завдання цього органу — системний аналіз ситуації для гарантування соціального захисту населення. Очолить його заступник керівника Офісу президента з питань соціальної політики та охорони здоров’я. В майбутньому напрацювання ради мають вилитись у законопроєкти і рішення. Та чи будуть вони? Як відомо, В. Зеленський одним із найперших кроків на своєму президентстві створив та очолив Національну раду з питань антикорупційної політики, котра не збиралася цілий рік.

ГОЛОВА Рахункової палати В. Пацкан повідомив, на що було витрачено частину грошей з антикоронавірусного фонду. Отже, загалом використано 25 млрд грн. З них 12,6 млрд грн — на будівництво доріг та амбулаторій; 9,2 млрд грн — на виплати у зв’язку з безробіттям, частковим безробіттям, на дітей ФОП, страхові виплати та матеріальну допомогу медикам; 2,8 млрд грн — на доплати до зарплат працівникам МВС, МОЗ і виконавчої служби; 89 млн грн — на закупівлю обладнання, засобів індивідуального захисту. При цьому жодна гривня не пішла на придбання апаратів штучної вентиляції легень. «ШВЛ закуповувалися в інший спосіб, не з ковідного фонду — і меценатами, і державні органи, в тому числі МВС, для себе закупляли», — заявив В. Пацкан. За його словами, сьогодні існує проблема із закупівлею апаратів. Триває новий тендер.

УРЯД затвердив Державний стандарт базової середньої освіти. Він почне застосовуватися з 2022 року (тобто теперішні третьокласники навчатимуться вже за новою шкільною програмою). Держстандарт включає вимоги до базової освіти за дев’ятьма освітніми галузями: мовна, літературна, математична, природнича, технологічна, інформаційна, соціальна, громадянська та історична, мистецька і фізкультурна. Перелік навичок, які мають опанувати учні, такий: вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися рідною та іноземними, математична, природнича, інформаційна, екологічна, комунікаційна, культурна компетентності, фінансова грамотність тощо. На черзі розробка стандарту для вищої середньої школи.