|
Версія для друку На головну Спільні пам'ять і біль Руслана ЗІНЧЕНКО. ЦИМИ днями в Україні вшановують пам’ять жертв Бабиного Яру. 29-30
вересня 1941 року в цій глибокій двокілометровій балці на північному заході
Києва нацистами було вчинено перший масовий розстріл майже 34 тисяч цивільного
населення. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом, —
ще близько 17 тисяч чоловік. Другий етап масового винищення людей припав на
кінець зими 1942-го — середину серпня 1943-го. Тоді Бабин Яр заповнювали своїми
тілами в’язні Сирецького концтабору. У переважній більшості це були українські
націоналісти-підпільники та партизани. Останній розстріл тут відбувся 4
листопада 1943-го, а через два дні до Києва увійшла радянська армія. Загалом за
роки Другої світової війни в Бабиному Яру, за різними оцінками, знайшли свою
смерть від 100 тисяч до 150 тисяч осіб — євреїв, ромів, караїмів, радянських
військовополонених різних національностей, учасників українського
націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної лікарні та представників
інших національних чи соціальних груп, яких нацисти вважали «зайвими». За
радянських часів цю трагедію замовчували. Одним із перших табу порушив дисидент
Іван Дзюба, який 29 вересня 1966 року виступив із промовою перед учасниками
скорботної церемонії, назвавши Бабин Яр «спільною трагедією єврейського та
українського народів». На жаль,
цьогорічні роковини трагедії відзначаються на тлі суперечки щодо форми її
меморіалізації. Нагадаємо, існує розроблений українськими істориками державний
проєкт меморіалу «Бабин Яр», який має на меті вшанування пам’яті всіх його
жертв. Однак у життя втілюється приватний проєкт «Меморіальний центр Голокосту
«Бабин Яр», що фінансується російськими мільярдерами. Останній викликав суттєві
застереження та критику у представників наукової спільноти, істориків,
громадських і культурних діячів та єврейської громади України як такий, що
представляє Бабин Яр трагедією виключно єврейського народу. А радянський
дисидент, український громадський діяч єврейського походження Йосиф Зісельс
назвав цей проєкт російським «троянським конем», мета якого — нав’язати світові
антиукраїнське бачення тогочасних подій, зобразивши українців антисемітами,
націоналістами, фашистами. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Знову палає Луганщина ЧитатиНЕЩОДАВНО область пережила сильну пожежу. Але
на цьому її біди не скінчилися: 30 вересня почалася нова. Коли номер готувався до
друку, було відомо, що горять 10 тисяч гектарів, дев'ятеро людей загинули, ще
троє госпіталізовані з отруєнням чадним газом. У вогняному колі 11 селищ,
зокрема й близьких до Сєверодонецька, але загрози місту, запевняють
рятувальники, нема. До гасіння вогню залучено 1229 осіб та 204 одиниці техніки.
Ситуацію ускладнює малохмарна погода без опадів, яка триватиме кілька днів, і
сильний вітер. Прокуратура області вже порушила кримінальні провадження за ч.
1-ю, 2-ю ст. 270-ї Кримінального кодексу (порушення встановлених законодавством
вимог пожежної безпеки). Тим часом у штабі ООС заявили, що займання сталося в
тому числі й через обстріли бойовиків, котрі застосовували трасуючі кулі.
Перехворіють усі ЧитатиЗА ДОБУ, 30 вересня, коронавірус підтвердили
4069 громадянам — це черговий антирекорд; 730 осіб госпіталізували. 64 пацієнти
померли, 2083 одужали. Найбільше випадків захворювання — у Харківській області:
450 жителів (Харків — 352), чотири особи померли від ускладнень. Тим часом в
українському офісі ВООЗ заявляють, що це не межа. Найближчими місяцями
очікується перевищення п’ятитисячного рубежу — а далі може бути від 7 до 9
тисяч хворих на добу (захворюваність у Європі також посилюється). За даними
досліджень організації, лише кожна четверта особа регулярно миє руки, а кожна
третя не дотримується фізичної дистанції. Крім того, понад 40% людей досі
відвідують масові заходи.
Доєднується до Дня учителя ЧитатиПЕРША неділя жовтня — традиційне свято
педагогів уже багато років. Однак у нього з’явився конкурент чи то сусід. Президент
В. Зеленський підписав указ про запровадження Дня територіальної оборони, який
відзначатиметься щороку теж у першу неділю жовтня. Крім того, став відомий
графік перенесення робочих днів у зв’язку з державними вихідними наступного
року. П’ятниця, 8 січня, переноситься на суботу, 16 січня; понеділок, 23
серпня, — на суботу, 28 серпня; п’ятниця, 15 жовтня, — на суботу 23 жовтня.
Рад багато, а діла не дуже ЧитатиУКРАЇНА — соціальна держава, а більшість
населення не має такого достатку, щоб обійтися своїми силами, отже, в нас дуже
популярний держзахист в усіх формах і видах. Аби його вдосконалити, створено
Раду соціального розвитку регіонів. Як ідеться в указі Президента, завдання
цього органу — системний аналіз ситуації для гарантування соціального захисту
населення. Очолить його заступник керівника Офісу президента з питань
соціальної політики та охорони здоров’я. В майбутньому напрацювання ради мають
вилитись у законопроєкти і рішення. Та чи будуть вони? Як відомо, В. Зеленський
одним із найперших кроків на своєму президентстві створив та очолив Національну
раду з питань антикорупційної політики, котра не збиралася цілий рік.
Куди пішли гроші ЧитатиГОЛОВА Рахункової палати В. Пацкан
повідомив, на що було витрачено частину грошей з антикоронавірусного фонду.
Отже, загалом використано 25 млрд грн. З них 12,6 млрд грн — на будівництво
доріг та амбулаторій; 9,2 млрд грн — на виплати у зв’язку з безробіттям,
частковим безробіттям, на дітей ФОП, страхові виплати та матеріальну допомогу
медикам; 2,8 млрд грн — на доплати до зарплат працівникам МВС, МОЗ і виконавчої
служби; 89 млн грн — на закупівлю обладнання, засобів індивідуального захисту.
При цьому жодна гривня не пішла на придбання апаратів штучної вентиляції
легень. «ШВЛ закуповувалися в інший спосіб, не з ковідного фонду — і
меценатами, і державні органи, в тому числі МВС, для себе закупляли», — заявив
В. Пацкан. За його словами, сьогодні існує проблема із закупівлею апаратів.
Триває новий тендер.
Нова українська школа — і для старшокласників ЧитатиУРЯД затвердив Державний стандарт
базової середньої освіти. Він почне застосовуватися з 2022 року (тобто
теперішні третьокласники навчатимуться вже за новою шкільною програмою).
Держстандарт включає вимоги до базової освіти за дев’ятьма освітніми галузями:
мовна, літературна, математична, природнича, технологічна, інформаційна,
соціальна, громадянська та історична, мистецька і фізкультурна. Перелік
навичок, які мають опанувати учні, такий: вільне володіння державною мовою,
здатність спілкуватися рідною та іноземними, математична, природнича,
інформаційна, екологічна, комунікаційна, культурна компетентності, фінансова
грамотність тощо. На черзі розробка стандарту для вищої середньої школи.
|