Архів
П’ятниця,
2 жовтня 2020 року

№ 75 (19823)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Жовтень Наша пошта
  Версія для друку          На головну
  • Забуттю не підлягає

Спільні пам'ять і біль

Руслана ЗІНЧЕНКО.

ЦИМИ днями в Україні вшановують пам’ять жертв Бабиного Яру. 29-30 вересня 1941 року в цій глибокій двокілометровій балці на північному заході Києва нацистами було вчинено перший масовий розстріл майже 34 тисяч цивільного населення. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом, — ще близько 17 тисяч чоловік. Другий етап масового винищення людей припав на кінець зими 1942-го — середину серпня 1943-го. Тоді Бабин Яр заповнювали своїми тілами в’язні Сирецького концтабору. У переважній більшості це були українські націоналісти-підпільники та партизани. Останній розстріл тут відбувся 4 листопада 1943-го, а через два дні до Києва увійшла радянська армія.

Загалом за роки Другої світової війни в Бабиному Яру, за різними оцінками, знайшли свою смерть від 100 тисяч до 150 тисяч осіб — євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених різних національностей, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної лікарні та представників інших національних чи соціальних груп, яких нацисти вважали «зайвими».

За радянських часів цю трагедію замовчували. Одним із перших табу порушив дисидент Іван Дзюба, який 29 вересня 1966 року виступив із промовою перед учасниками скорботної церемонії, назвавши Бабин Яр «спільною трагедією єврейського та українського народів».

На жаль, цьогорічні роковини трагедії відзначаються на тлі суперечки щодо форми її меморіалізації. Нагадаємо, існує розроблений українськими істориками державний проєкт меморіалу «Бабин Яр», який має на меті вшанування пам’яті всіх його жертв. Однак у життя втілюється приватний проєкт «Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», що фінансується російськими мільярдерами. Останній викликав суттєві застереження та критику у представників наукової спільноти, істориків, громадських і культурних діячів та єврейської громади України як такий, що представляє Бабин Яр трагедією виключно єврейського народу. А радянський дисидент, український громадський діяч єврейського походження Йосиф Зісельс назвав цей проєкт російським «троянським конем», мета якого — нав’язати світові антиукраїнське бачення тогочасних подій, зобразивши українців антисемітами, націоналістами, фашистами.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Знову палає Луганщина
Читати
Перехворіють усі
Читати
Доєднується до Дня учителя
Читати
Рад багато, а діла не дуже
Читати
Куди пішли гроші
Читати
Нова українська школа — і для старшокласників
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове