|
Версія для друку На головну «Швидка» приїде не до всіх Олена БЕГМА. Останнім
часом багато нарікань чути на службу «103». Мовляв, нерідко приїзду «швидкої» і
не допросишся. Справді, у зв’язку з медреформою у країні значно скоротили
перелік випадків нездужань, коли має прибути карета екстреної допомоги.
Зокрема, високий тиск у людини уже не є поважною причиною для виклику, як і
температура, нижча за 39,2, та коли «розколюється від болю голова»… ЗАГАЛОМ
виклики «швидкої» розділили на чотири категорії. До першої віднесли такі, коли
людина перебуває в критичному стані та потребує негайного втручання. Наприклад,
якщо матиме ознаки клінічної смерті. При викликах у цій категорії «швидка»
повинна приїхати менш ніж за 10 хвилин. Друга категорія — екстрені виклики. До
них відносяться потенційно серйозні стани, які потребують негайної оцінки або
транспортування. «Швидка» має прибути як максимум за 20 хвилин. Третя категорія
— не екстрені виклики. Коли стан людини не становить загрози для її життя та
здоров’я. Ці виклики передаватимуть сімейним лікарям. Бригада швидкої допомоги
приїжджатиме, якщо не задіяна у викликах перших двох категорій. Що стосується
четвертої, то «швидкої» взагалі не слід очікувати. Пацієнта консультуватимуть
телефоном або скеровуватимуть сімейному лікарю. А як
ведеться у світі? Таку інформативно-порівняльну презентацію влаштувало
Міністерство охорони здоров’я. На ній міністр Максим Степанов особливо
наголосив, що мешканці країн Євросоюзу у цьому плані могли б навіть позаздрити
українцям. Бо там бригада екстреної меддопомоги (якщо, ясна річ, не йдеться про
аварії та техногенні катастрофи) найчастіше прибуває додому до людини лише у
випадку, «коли є пряма критична загроза її життю». А не «просто здоров’ю», як у
нас. У тих же Італії, Німеччині чи Великій Британії навіть із температурою 39
людині доводиться самотужки добиратися до медзакладу. За минулий
рік в Україні диспетчерська служба екстреної медичної допомоги прийняла сім
мільйонів викликів (пересічно доводиться по одному зверненню на сім осіб). При
цьому лише 31% «швидких» вчасно приїжджає до пацієнта, тобто укладається у
норматив. Зрозуміло, що є чинники, які на це впливають: це і якість доріг, і
решта інфраструктури. Втім, тим, чиє життя під загрозою, від цього не легше. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Знову палає Луганщина ЧитатиНЕЩОДАВНО область пережила сильну пожежу. Але
на цьому її біди не скінчилися: 30 вересня почалася нова. Коли номер готувався до
друку, було відомо, що горять 10 тисяч гектарів, дев'ятеро людей загинули, ще
троє госпіталізовані з отруєнням чадним газом. У вогняному колі 11 селищ,
зокрема й близьких до Сєверодонецька, але загрози місту, запевняють
рятувальники, нема. До гасіння вогню залучено 1229 осіб та 204 одиниці техніки.
Ситуацію ускладнює малохмарна погода без опадів, яка триватиме кілька днів, і
сильний вітер. Прокуратура області вже порушила кримінальні провадження за ч.
1-ю, 2-ю ст. 270-ї Кримінального кодексу (порушення встановлених законодавством
вимог пожежної безпеки). Тим часом у штабі ООС заявили, що займання сталося в
тому числі й через обстріли бойовиків, котрі застосовували трасуючі кулі.
Перехворіють усі ЧитатиЗА ДОБУ, 30 вересня, коронавірус підтвердили
4069 громадянам — це черговий антирекорд; 730 осіб госпіталізували. 64 пацієнти
померли, 2083 одужали. Найбільше випадків захворювання — у Харківській області:
450 жителів (Харків — 352), чотири особи померли від ускладнень. Тим часом в
українському офісі ВООЗ заявляють, що це не межа. Найближчими місяцями
очікується перевищення п’ятитисячного рубежу — а далі може бути від 7 до 9
тисяч хворих на добу (захворюваність у Європі також посилюється). За даними
досліджень організації, лише кожна четверта особа регулярно миє руки, а кожна
третя не дотримується фізичної дистанції. Крім того, понад 40% людей досі
відвідують масові заходи.
Доєднується до Дня учителя ЧитатиПЕРША неділя жовтня — традиційне свято
педагогів уже багато років. Однак у нього з’явився конкурент чи то сусід. Президент
В. Зеленський підписав указ про запровадження Дня територіальної оборони, який
відзначатиметься щороку теж у першу неділю жовтня. Крім того, став відомий
графік перенесення робочих днів у зв’язку з державними вихідними наступного
року. П’ятниця, 8 січня, переноситься на суботу, 16 січня; понеділок, 23
серпня, — на суботу, 28 серпня; п’ятниця, 15 жовтня, — на суботу 23 жовтня.
Рад багато, а діла не дуже ЧитатиУКРАЇНА — соціальна держава, а більшість
населення не має такого достатку, щоб обійтися своїми силами, отже, в нас дуже
популярний держзахист в усіх формах і видах. Аби його вдосконалити, створено
Раду соціального розвитку регіонів. Як ідеться в указі Президента, завдання
цього органу — системний аналіз ситуації для гарантування соціального захисту
населення. Очолить його заступник керівника Офісу президента з питань
соціальної політики та охорони здоров’я. В майбутньому напрацювання ради мають
вилитись у законопроєкти і рішення. Та чи будуть вони? Як відомо, В. Зеленський
одним із найперших кроків на своєму президентстві створив та очолив Національну
раду з питань антикорупційної політики, котра не збиралася цілий рік.
Куди пішли гроші ЧитатиГОЛОВА Рахункової палати В. Пацкан
повідомив, на що було витрачено частину грошей з антикоронавірусного фонду.
Отже, загалом використано 25 млрд грн. З них 12,6 млрд грн — на будівництво
доріг та амбулаторій; 9,2 млрд грн — на виплати у зв’язку з безробіттям,
частковим безробіттям, на дітей ФОП, страхові виплати та матеріальну допомогу
медикам; 2,8 млрд грн — на доплати до зарплат працівникам МВС, МОЗ і виконавчої
служби; 89 млн грн — на закупівлю обладнання, засобів індивідуального захисту.
При цьому жодна гривня не пішла на придбання апаратів штучної вентиляції
легень. «ШВЛ закуповувалися в інший спосіб, не з ковідного фонду — і
меценатами, і державні органи, в тому числі МВС, для себе закупляли», — заявив
В. Пацкан. За його словами, сьогодні існує проблема із закупівлею апаратів.
Триває новий тендер.
Нова українська школа — і для старшокласників ЧитатиУРЯД затвердив Державний стандарт
базової середньої освіти. Він почне застосовуватися з 2022 року (тобто
теперішні третьокласники навчатимуться вже за новою шкільною програмою).
Держстандарт включає вимоги до базової освіти за дев’ятьма освітніми галузями:
мовна, літературна, математична, природнича, технологічна, інформаційна,
соціальна, громадянська та історична, мистецька і фізкультурна. Перелік
навичок, які мають опанувати учні, такий: вільне володіння державною мовою,
здатність спілкуватися рідною та іноземними, математична, природнича,
інформаційна, екологічна, комунікаційна, культурна компетентності, фінансова
грамотність тощо. На черзі розробка стандарту для вищої середньої школи.
|