Гаманці тоншають,   а держборг зростає

Олена КОЩЕНКО.

Від часу впровадження карантину витрати українців на товари і послуги істотно впали. За значно збіднілою купівельною спроможністю людей криються глибокі економічні проблеми країни, виборсатись із яких, як вважають експерти, найближчим часом навряд чи вдасться. Навіть попри штучно збільшені мінімальні зарплати і пенсії.

2020-й ВИДАВСЯ особливо кризовим для мільйонів наших родин. Як засвідчила опублікована інформація Державної служби статистики, під час карантину споживчі витрати домашніх господарств впали щонайменше на 11% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас у відомстві відзвітували конкретніше про пересічні покупки співвітчизників у цей часовий відрізок.

Зокрема, за даними служби статистики, у другому кварталі року майже половину з усього заробленого працездатним сім’ям доводилося віддавати за харчові продукти та безалкогольні напої. Годі вже казати, яку частку витрат нині становлять харчі у пенсіонерів — чи не найзлиденнішого сьогодні прошарку населення. Зрозуміло, що істотне зростання витрат на продукти у названий період свідчить зовсім не про те, що люди стали значно більше їсти чи вибирати на базарах та у крамницях якісніший і дорожчий товар. Просто під час карантину підстрибнули ціни на базові харчі. Тож тепер усі ми вимушені віддавати за їжу на обідньому столі більшу частку грошей із зарплат і пенсій.

Водночас упродовж квітня, травня і червня на оплату комунальних послуг у співвітчизників пішло близько 20% сімейного бюджету. На третій позиції за витратами — транспорт: 7,9%. Далі у переліку алкогольні напої та тютюнові вироби — 7,5%; охорона здоров’я — 6,3%; одяг і взуття — 4,3% (це взагалі найнижчий у Європі статистичний показник); різні послуги — 4,2%; предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла — 4%; відпочинок і культура — 2,8%; зв’язок — 2,7%; ресторани та готелі — 2,6%; освіта — 1%...

Тим часом структура загальнонародного споживання — дуже промовиста картина стану економіки держави. Фактично вона є віддзеркаленням її сьогоднішньої реальної дієздатності. Так, згідно з даними все того ж Держстату, за три названі карантинні місяці реальний ВВП України скоротився на 11,4% порівняно з аналогічним торішнім періодом. З огляду на ці депресивні цифри просто дивом дивуєшся, з якою легкістю напередодні місцевих виборів у жовтні влада взялася роздавати народу економічно не підкріплену політичну «гречку» — підвищену мінімальну зарплату (відтак і прив’язані до неї більш як півтори сотні різних соціальних виплат), а також збільшені пенсійні виплати. Через дефіцит бюджету виникає питання: а звідки уряд братиме гроші, які збирається витрачати?

Щоправда, не така це й проблема, якщо діяти за недалекоглядним принципом: після нас хоч потоп. Можна, наприклад, просто ввімкнути верстат і надрукувати скільки потрібно грошей — фактично папірців, які спровокують (і вже провокують, бо верстат запущено) інфляцію. А остання після виборів знецінить усі ці підвищені зарплати і пенсії. А можна просто пустити на банальне проїдання кошти, яких держава напозичалась по світах (що також у нас давно стало звичною практикою). Власне, і без того Україна в міжнародних кредиторів у борговому зашморгу. А це значно збільшить вартість обслуговування держборгу в наступні роки. Тож українські платники податків змушені будуть і надалі ще більше затягувати свої «споживчі» паски. Бо треба ж комусь розраховуватися за обслуговування державних боргів.

Так, як повідомив міністр фінансів Сергій Марченко, вже наприкінці нинішнього року державний борг України сягне… 68% ВВП. Щоправда, все ж підсолодив «пігулку», повідомивши, що проєкт бюджету на 2021-й передбачає зниження державного боргу до 64,6% ВВП. Але велика гірчинка все-таки наявна: наступного року вартість обслуговування держборгу зросте майже на чверть і коштуватиме бюджету 160 млрд грн, або 12% видатків. І це ще не все. Значний дефіцит держ­скарбниці, запланований на наступний рік (6% ВВП), призведе до подальшого збільшення потреб у залученні боргового фінансування. Зареєстрований у Верховній Раді проєкт держбюджету на 2021 рік передбачає, що кожна восьма гривня з державного кошторису буде направлена на сплату відсотків за боргами перед міжнародними кредиторами.

Нагадаємо, за даними Мінфіну, в липні державний і гарантований державою борг України зріс на 3,79% у гривнях — до 2,355 трлн грн, а в доларовому еквіваленті — на 0,04% до 85,05 млрд доларів. Офіційні дані за серпень ще не оприлюднено.

…Усе це призведе не до обіцяного зростання добробуту українських сімей, а радше до подальшого скорочення кінцевих споживчих витрат домогосподарств. За прогнозом уряду, вони впадуть іще як мінімум на 1,2%. Так що готуймося, шановні співвітчизники, до поствиборчих часів. А ситуація в країні нині така, що близьке майбутнє дуже залежить від усе тих же міжнародних кредиторів. Цілком може статися, що ці позики або будуть дуже дорогі, або нам узагалі не дадуть грошей. Тоді доведеться дофінансовувати держскарбницю за рахунок друкарського верстата Національного банку України.

Так, НБУ може надрукувати скільки завгодно грошей, але скільки така не підкріплена економічно гривня реально коштуватиме і якими будуть ціни? І може скластись ситуація, що ціни зростуть удвічі, а пенсії та зарплати — всього на 10%. У таких умовах бідні люди стануть ще біднішими. Відповідно і «споживчі настрої» українського народу впадуть, як мовиться, нижче плінтуса.