• Зелена аптека «Сільських вістей»

Селера пахуча

Оксана СКИТАЛІНСЬКА, дієтолог.

ЦЕ ОДНА з небагатьох овочевих рослин, яка з неймовірними потугами намагається привернути до себе увагу. Свого часу, в період правління Катерини II, селера вважалася декоративною рослиною. Потрібно було не одне десятиліття, щоб вона отримала належну оцінку у гурманів як овочева культура.

Вміст ефірної олії в коренях селери коливається в межах 0,1 відсотка, вони багаті й на інші, цінніші, компоненти, такі, як вітаміни (аскорбінова кислота, провітаміни A, B₁ і B₂, РР), макро- і мікроелементи (фосфор, калій, магній тощо). Крім крохмалю, коренеплоди містять вуглеводи (маніт, рафіноза, мальтоза та ін.), які збільшують харчову цінність продукту. Особливий акцент — наявність амінокислот (близько 10 видів), у тому числі й незамінних.

Офіційна медицина не поспішає вносити селеру до реєстру лікарських засобів, хоча і не заперечує, що продукт корисний ослабленим хворим і дітям, оскільки містить низку дуже цінних компонентів.

Що стосується вивчення лікувальних властивостей, то в цьому плані наука не стоїть на місці. Відомо, що вживання селери в їжу збуджує апетит і покращує роботу всього травного тракту (нормалізується травлення, припиняються гнильні процеси у кишківнику, полегшується процес дефекації тощо). Сік селери володіє сечогінними властивостями, допомагає розчиняти сольові відкладення сечової кислоти, тому його призначають при лікуванні подагри, захворювань сечового міхура.

Зі спостережень встановлено, що корінь селери сприяє очищенню крові і посилює кровотворні функції організму, тому його часто використовують при мізерних менструаціях, усіляких висипаннях на шкірі, які зазвичай мають прямий або непрямий стосунок до захворювань кровоносної системи.

Пропоную кілька рецептів із селери з лікувальною метою.

Настій селери. Щоб приготувати його, необхідно подрібнити коренеплід (на тертці або пропустити через м’ясорубку), залити окропом (півтори склянки на столову ложку отриманої кашки), далі настоювати в термосі чотири години. Приймати перед їдою по одній столовій ложці.

Настій застосовується як делікатне проносне при хронічних закрепах. Можна також увести до складу черешки ревеню.

Для приготування соку також потрібно зробити кашку з коренеплоду. Подрібнювати краще в блендері або натерти на дрібній тертці, тоді вихід соку збільшиться. Пити сік перед їдою по одній або дві чайні ложки за один раз. До речі, народні цілителі рекомендують вживати цей корисний напій для лікування потенції і чоловічого безпліддя, зрозуміло, у поєднанні з іншими лікувальними засобами.

При запамороченні необхідно з’їсти 50 г сирого очищеного насіння соняшнику, запиваючи його 100 г свіжовичавленого соку з коренеплоду селери. Курс лікування — сім днів.

Від гіпертонії: 500 г зелені селери і коріння подрібнити ножем, залити 1 л окропу і варити пів години. Затим додати 50 г цукру. Цей чай вживати по склянці три-чотири рази на день. Курс лікування — 7 днів.

Для боротьби з відкладенням солей подрібнити коренеплоди селери, петрушки і пастернаку, а також часник. Співвідношення складників — приблизно 4:4:4:1. У приготовлену суміш вичавити сік із одного лимона. Для приготування корисного відвару взяти дві десертні ложки кашки на пів літра окропу, довести рідину до кипіння, після цього процідити. Пити тричі на день по одній столовій ложці.

Для профілактики целюліту. Непоганий ефект досягається при регулярному повторенні дводенної зимової дієти, в основі якої — вживання овочевих соків. Рекомендується змішати сік кореня селери і коренеплоду червоного буряка (дві й одну склянку відповідно). У суміш додати чайну ложку соку із зелені крес-салату. Зазначена кількість розрахована на добу прийому (тричі на день). Вживання іншої їжі забороняється. Протягом дня рекомендується пити мінеральну воду.

Щоб шкіра обличчя завжди виглядала свіжою, народна медицина рекомендує щодня приймати цілющий відвар. До складу збору входить корінь селери (середнього розміру, розрізати на чотири частини), одна морквина, пучок шпинату, не очищені від дерев’янистої шкаралупи волоські горіхи (3 шт.) і три столові ложки цільного зерна вівса. Горіхи попередньо потовкти, змішати з іншими компонентами. Залити суміш водою (двома літрами). Варити до готовності (індикатором служить морквина). Проціджений відвар вживати щодня як чай.

Для зниження цукру в крові. Рецепт запозичений із традиційної китайської медицини (книга «Лі Шань Ю»). Потрібно 250 г коренеплоду селери на пів літра води. Корінь подрібнити, додати 10 г «цзі ній цзінь» (висушена шкірка з курячих пупків). Через пів години після закипання додати 50 г промитого рису, продовжувати варити і зняти з вогню тоді, коли зерна пом’якшають. Цю кашу розділити на дві порції — їсти вранці і ввечері.

Протипоказання і побічна дія. Селеру не рекомендується вживати особам, що страждають на виразкову хворобу або гастрит на тлі підвищеної кислотності, при схильності до тромбоутворення, а також під час вагітності та грудного вигодовування.