• Гучна справа

Хто і за що побив Балуха?

Михайло ГУБАШ.

У ніч на 8 вересня в столичному Гідропарку було жорстоко побито колишнього політв’язня Кремля кримського активіста Володимира Балуха. Незважаючи на резонансність цього тяжкого злочину, навіть три тижні по тому у справі майже самі білі плями.

СЬОМОГО числа Балух разом із такими ж ексбранцями святкував першу річницю визволення з полону в київському парку відпочинку на березі Дніпра. Поступово люди розійшлись. А Володимира знайшли вранці побитим і викликали «швидку».

Балуху була зроблена термінова операція на голові, він у реанімації. Тим часом поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 4-ю ст. 187-ї (Розбій) ККУ — у Володимира нібито зникли банківська картка і мобільний телефон. Втім, пізніше ці речі знайшли неподалік місця, де лежав непритомний постраждалий. Чому правоохоронці не виявили «вкраденого» під час першого огляду місця злочину? Чи хтось уже після них підкинув туди речові докази? Не відомо. Але згодом справу перекваліфікували на ч. 1-шу ст. 121-ї КК України (умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння).

Хто ж і за що так жорстоко побив активіста, який мав очолити список кандидатів у депутати Київради від «Європейської солідарності»? У партії «ЄС» одразу заявили: «Ми не виключаємо, що причиною трагедії стали політичні погляди представника нашої партії». Нардепка від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко повідомила, що конфлікт стався нібито через те, що Балух зробив зауваження російськомовній компанії. Те саме сказав і кримчанин Ахтем Чийгоз: «Балух ніколи і нікому не дозволить ображати Україну і українців. Певен, що саме ця його позиція стала причиною нападу на нього в річницю визволення політв’язнів». Також він додав, що Балух був побитий групою людей: «Я в цьому не сумніваюся, враховуючи його міцну статуру і силу духу».

Колишній політв’язень журналіст Роман Сущенко, коментуючи чотири версії розправи над Балухом, які розглядає поліція, зазначив: «Характер заподіяння травми свідчить про те, що було кілька ударів, нанесених досить професійно, оскільки синців і побоїв немає. Це скоїли люди, які вміють бити і ламати кістки…».

Втім, в Офісі президента відразу після інциденту повідомили, що політичних причин скоєного на даний момент не проглядається, і закликали поліцію якнайшвидше розкрити злочин.

З огляду на великий відгомін справи була надія, що так і станеться. Утім, минали день за днем, а жодної звістки від Нацполіції про затримання підозрюваних не було. Весь цей час Володимир Балух, за словами Ірини Геращенко з посиланням на лікарів, перебував у реанімації у важкому стані, який не дозволяв правоохоронцям узяти в нього свідчення. Щоправда, за тиждень постраждалий прийшов до тями, але медики ввели його у стан медикаментозної коми.

І тільки через десять днів поліція сповістила про арешт підозрюваного: «Сьогодні зловмисника затримали. Ним виявився місцевий мешканець, 1988 року народження. З’ясувалося, що він прийшов у гості до знайомого, який працює охоронцем в одному з ресторанів». А за результатами досудового розслідування відтворили перебіг подій: «На цей час відомо, що Балух і його друзі відзначали річницю звільнення з полону в ресторані «Козак». Близько півночі Володимир вийшов із цього закладу і попрямував до іншого. Там у нього виник конфлікт із невідомим. Чоловік вдарив його ногою — потерпілий впав і втратив свідомість. Після цього зловмисник утік, не надавши постраждалому допомоги».

У Київській прокуратурі зазначили: «Підозрюваний — 32-річний мешканець Київщини, безробітний, повністю визнає свою вину, відмовився від адвоката. За його словами, конфлікт із потерпілим відбувся на побутовому підґрунті».

Отже, затриманий свою провину визнав. Проте зразу напрошуються кілька запитань: від одного удару ногою — переломи руки і ключиці, та ще й тяжка травма голови? Що ж це за удар такий мав бути? Чимсь нагадує два постріли, якими прикінчив себе «самогубець» — один із колишніх очільників МВС...

Затриманий відмовився від адвоката і повністю довіряє суду? Тобто він уже готовий відсидіти стільки, скільки присудять? Невже таке «солодке» життя очікує на нього за ґратами? Хтозна. Кажуть, що людина може взяти на себе провину іншого внаслідок шантажу, якихось життєвих обставин або банально за гроші. В останньому разі безробітний і сидітиме з комфортом, і заробить більше, ніж заробітчани, які гарують у Європі.

Чомусь мимоволі згадалася справа херсонської активістки Катерини Гандзюк, яку облили сірчаною кислотою. Тоді поліція заявила про затримання підозрюваного. Але чоловік, як з’ясувалося, був абсолютно не причетний до скоєння цього злочину. І тільки завдяки обуренню і протестам громадськості невинного не вдалося призначити на роль цапа-відбувайла. Натомість затримали і засудили п’ятьох безпосередніх виконавців. А двох високопоставлених чиновників, яких підозрюють у замовленні тяжкого злочину, заарештовано.

Та то зовсім інша справа й інші обставини. Хоча в деяких моментах між обома трагедіями є спільне. Зокрема те, що жертвами стали громадські активісти. Поліція працює. Сподіваємося, що чесно й неупереджено.