|
Версія для друку На головну Вересневе загострення Михайло ВЕДМІДЬ. У СЕРЕДУ, 30
вересня, на Донбасі зафіксовано місячний антирекорд кількості порушень режиму
тиші з боку противника. Того дня бойовики 11 разів відкривали вогонь по
позиціях українських захисників (до того — від 0 до 5 разів). Унаслідок
ворожого пострілу з підствольного гранатомета неподалік Зайцевого один
військовослужбовець ЗСУ дістав осколкове поранення. Чи відкривали вогонь у
відповідь наші оборонці, у штабі ООС не повідомляють. Напередодні,
у вівторок, за даними штабу, жодного порушення умов перемир’я вздовж всієї лінії
розмежування не було. Натомість Місія ОБСЄ протягом тієї доби зафіксувала 32
порушення режиму припинення вогню в Донецькій області та 10 — у Луганській. На Донеччині
більшість цих порушень сталися неподалік Донецької фільтрувальної станції (15
км на північ від Донецька), зокрема 12 вибухів невизначеного походження та 14
пострілів і черг зі стрілецької зброї та великокаліберного кулемета. На
Луганщині — 10 пострілів зі стрілецької зброї в напрямку безпілотного
літального апарата (БПЛА) СММ малого радіуса дії, що пролітав східніше села
Артем. За
інформацією Головного управління розвідки Міноборони України, командування
оперативного угруповання російсько-окупаційних військ продовжує використовувати
режим припинення вогню для інженерного обладнання передових позицій майже по
всій лінії розмежування. Зокрема, минулого тижня найінтенсивніші заходи зі
спорудження окопів і бліндажів здійснювалися бойовиками на Новоайдарському,
Сєверодонецькому, Курахівському, Торезькому та Маріупольському напрямках. Президент Володимир
Зеленський підписав указ, яким звільнив Вітольда Фокіна з посади першого
заступника глави української делегації у Тристоронній контактній групі. Це
сталося після того, як він на засіданні парламентського комітету заявив, що не
бачить підтвердження війни між Росією та Україною. При цьому багато
спостерігачів зазначають, що Фокін лише озвучив позицію, яку поділяють в Офісі
президента, але самі говорити про це не наважуються. У відповідь
на звільнення Фокіна представник Росії в ТКГ Борис Гризлов учергове звинуватив
Україну у «фактичному припиненні» виконання мінських домовленостей. Мовляв,
«Постанову ВР про місцеві вибори, яка порушує мінські угоди, так і не
скориговано». Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Знову палає Луганщина ЧитатиНЕЩОДАВНО область пережила сильну пожежу. Але
на цьому її біди не скінчилися: 30 вересня почалася нова. Коли номер готувався до
друку, було відомо, що горять 10 тисяч гектарів, дев'ятеро людей загинули, ще
троє госпіталізовані з отруєнням чадним газом. У вогняному колі 11 селищ,
зокрема й близьких до Сєверодонецька, але загрози місту, запевняють
рятувальники, нема. До гасіння вогню залучено 1229 осіб та 204 одиниці техніки.
Ситуацію ускладнює малохмарна погода без опадів, яка триватиме кілька днів, і
сильний вітер. Прокуратура області вже порушила кримінальні провадження за ч.
1-ю, 2-ю ст. 270-ї Кримінального кодексу (порушення встановлених законодавством
вимог пожежної безпеки). Тим часом у штабі ООС заявили, що займання сталося в
тому числі й через обстріли бойовиків, котрі застосовували трасуючі кулі.
Перехворіють усі ЧитатиЗА ДОБУ, 30 вересня, коронавірус підтвердили
4069 громадянам — це черговий антирекорд; 730 осіб госпіталізували. 64 пацієнти
померли, 2083 одужали. Найбільше випадків захворювання — у Харківській області:
450 жителів (Харків — 352), чотири особи померли від ускладнень. Тим часом в
українському офісі ВООЗ заявляють, що це не межа. Найближчими місяцями
очікується перевищення п’ятитисячного рубежу — а далі може бути від 7 до 9
тисяч хворих на добу (захворюваність у Європі також посилюється). За даними
досліджень організації, лише кожна четверта особа регулярно миє руки, а кожна
третя не дотримується фізичної дистанції. Крім того, понад 40% людей досі
відвідують масові заходи.
Доєднується до Дня учителя ЧитатиПЕРША неділя жовтня — традиційне свято
педагогів уже багато років. Однак у нього з’явився конкурент чи то сусід. Президент
В. Зеленський підписав указ про запровадження Дня територіальної оборони, який
відзначатиметься щороку теж у першу неділю жовтня. Крім того, став відомий
графік перенесення робочих днів у зв’язку з державними вихідними наступного
року. П’ятниця, 8 січня, переноситься на суботу, 16 січня; понеділок, 23
серпня, — на суботу, 28 серпня; п’ятниця, 15 жовтня, — на суботу 23 жовтня.
Рад багато, а діла не дуже ЧитатиУКРАЇНА — соціальна держава, а більшість
населення не має такого достатку, щоб обійтися своїми силами, отже, в нас дуже
популярний держзахист в усіх формах і видах. Аби його вдосконалити, створено
Раду соціального розвитку регіонів. Як ідеться в указі Президента, завдання
цього органу — системний аналіз ситуації для гарантування соціального захисту
населення. Очолить його заступник керівника Офісу президента з питань
соціальної політики та охорони здоров’я. В майбутньому напрацювання ради мають
вилитись у законопроєкти і рішення. Та чи будуть вони? Як відомо, В. Зеленський
одним із найперших кроків на своєму президентстві створив та очолив Національну
раду з питань антикорупційної політики, котра не збиралася цілий рік.
Куди пішли гроші ЧитатиГОЛОВА Рахункової палати В. Пацкан
повідомив, на що було витрачено частину грошей з антикоронавірусного фонду.
Отже, загалом використано 25 млрд грн. З них 12,6 млрд грн — на будівництво
доріг та амбулаторій; 9,2 млрд грн — на виплати у зв’язку з безробіттям,
частковим безробіттям, на дітей ФОП, страхові виплати та матеріальну допомогу
медикам; 2,8 млрд грн — на доплати до зарплат працівникам МВС, МОЗ і виконавчої
служби; 89 млн грн — на закупівлю обладнання, засобів індивідуального захисту.
При цьому жодна гривня не пішла на придбання апаратів штучної вентиляції
легень. «ШВЛ закуповувалися в інший спосіб, не з ковідного фонду — і
меценатами, і державні органи, в тому числі МВС, для себе закупляли», — заявив
В. Пацкан. За його словами, сьогодні існує проблема із закупівлею апаратів.
Триває новий тендер.
Нова українська школа — і для старшокласників ЧитатиУРЯД затвердив Державний стандарт
базової середньої освіти. Він почне застосовуватися з 2022 року (тобто
теперішні третьокласники навчатимуться вже за новою шкільною програмою).
Держстандарт включає вимоги до базової освіти за дев’ятьма освітніми галузями:
мовна, літературна, математична, природнича, технологічна, інформаційна,
соціальна, громадянська та історична, мистецька і фізкультурна. Перелік
навичок, які мають опанувати учні, такий: вільне володіння державною мовою,
здатність спілкуватися рідною та іноземними, математична, природнича,
інформаційна, екологічна, комунікаційна, культурна компетентності, фінансова
грамотність тощо. На черзі розробка стандарту для вищої середньої школи.
|