Ідеться про «три прийнятні для благополуччя Сполученого Королівства компромісні сценарії виходу країни з Європейського Союзу», відповідно до яких невдовзі може відбутися голосування у верхній палаті парламенту. Прем’єр-міністр Тереза Мей зазначила: «Тепер вибирати належить уже депутатам». Нагадаємо, 12 червня нижня палата британського парламенту вже ухвалила план виходу Великої Британії з ЄС. Чи зазнає він змін, покаже голосування у верхній палаті.

Напередодні Італія та Мальта не дозволили причалити до своїх берегів цьому судну неурядової організації «SOS Mediterranee», яке перевозило майже сім сотень урятованих у Середземному морі втікачів. Париж звинуватив Рим у «цинізмі». Французький міністр закордонних справ Жан-Ів Ле Дріан наголосив: «Франція прийме, але лише тих, які відповідають критеріям надання права на притулок». Міграційна проблема у країнах ЄС, що вже набуває масштабів гуманітарної катастрофи, стане головним питанням саміту ЄС, призначеного на 28 червня.

«Греція і Македонія закінчили суперечку, яка псувала відносини між двома сусідніми країнами з 1991 року», — сказано у повідомленні. Підписання угоди відбулось у селі Псарадес на південному березі озера Преспа на кордоні між державами. Договір іще має бути схвалений парламентом Македонії, після чого відбудеться референдум. Завдяки угоді про перейменування Скоп’є зможе заручитися підтримкою Греції для вступу в ЄС і НАТО, тоді як Афіни вирішать питання з тим, щоб Республіку Македонія не плутали з грецькою областю Македонія.

У місті Джелалабад смертник скерував у натовп машину і підірвався. У результаті атаки два десятки мирних жителів були вбиті і ще понад півсотні дістали поранення. Це сталося, коли бойовики угруповання «Талібан» і військовослужбовці афганських збройних сил святкували оголошене припинення вогню, яке збіглося із завершенням священного місяця Рамадан. Відповідальність за вибух взяли на себе бойовики «Ісламської держави». А напередодні на атаку терориста-смертника наразилися «збори талібів і афганських збройних сил» у Нангархарі.

За кандидата від партії «Демократичний центр» колишнього сенатора Івана Дуке у другому, вирішальному, турі було віддано майже 55% голосів. Тоді як його суперника, екс-мера Боготи Густаво Петро, ​​що представляє ліву коаліцію, підтримали 41,54%. Як зазначають спостерігачі, від нового президента залежатиме доля мирної угоди, яку ще у листопаді 2016-го уряд країни уклав із повстанцями з «Революційних збройних сил Колумбії». Дуке неодноразово заявляв, що вона має бути змінена. Зокрема, він вважає, що колишні члени РЗСК повинні понести покарання за порушення закону, вчинені за час збройного конфлікту.

Цю групу скелястих островів загальною площею менш як 0,2 кв. км у Японському морі на кордоні між двома країнами (японці називають їх Токесіма) було включено до складу Японської імперії 1905 року незадовго до повної окупації Кореї японцями. 1945-го, після поразки Японії у Другій світовій війні, Корея повернула контроль над островами Токто. З 1954 року на них розміщено корейський військовий гарнізон. Попри це Токіо вважає острови своєю територією, тому висловило Сеулу протест.

Пекін наклав на американські товари штрафні мита в розмірі 25 відсотків. Такою була відповідь Піднебесної на запроваджені напередодні адміністрацією президента США Дональда Трампа додаткові мита в розмірі 25% на товари з Китаю. Загалом мита стосуватимуться понад тисячі китайських товарів на суму приблизно 50 млрд доларів.

ТОРІК було остаточно скасовано держрегулювання на соціально значущі харчові продукти (молоко жирністю 2,5%, сметана 15%, сир 9%, вершкове масло 72%, олія соняшникова, яловичина і свинина з кістками, ковбаса варена I сорту, тушки птиці, пшеничний і житньо-пшеничний хліб, пшеничне борошно вищого ґатунку, макарони з борошна I сорту, гречка, рис, яйця, цукор, овочі борщнабору). Відтоді, за даними Держстату, найбільше здорожчали: пшеничний хліб — на 59% (до 19,26 грн/кг), свинина — на 27 (з 91,3 до 115,76), молоко — на 33 (з 16,56 до 22,03 грн/л), варена ковбаса — на 31 (з 65,84 до 86,39 грн/кг), яйця — 98% (з 13,44 до 26,65 грн/дес.). Зростання цін на ці товари набагато перевищило середню інфляцію на продукти, що сягнула 11,7%. «Тішать» соняшникова олія (здорожчала лише на 4%) та цукор, який навіть здешевів на 8%.

ЗА СІЧЕНЬ—квітень нинішнього року зовнішньоторговельний обіг аграрної та харчової продукції між Україною та країнами Європейського Союзу зріс майже на 14% порівняно з аналогічним періодом минулого і сягнув 2,8 млрд дол. Найбільший попит мають злаки — їх експортовано на 749,5 млн дол., олія — 370,9 млн дол., насіння олійних культур — 194,3 млн дол., відходи харчової промисловості — 177,2 млн дол., м’ясо і харчові субпродукти птиці — 76,4 млн дол. Водночас залишаються майже в повному обсязі тарифні квоти на часник (494,9 тонни), овес (3476,9 тонни), буряковий цукор (18121,35 тонни), інший цукор (12720 тонн), гриби (500 тонн), продукцію з обробленого молока (1992 тонни), цукрові сиропи (2000 тонн) тощо.

НАША держава, яка споконвіку славилася свинарством, катастрофічно втрачає позиції. Як повідомила Державна фіскальна служба, за п’ять місяців імпортовано 22,5 тис. тонн сала на 14 млн доларів — аж на 57,3% більше, ніж торік. Цим продуктом нас постачали... Польща (5,9 тис. тонн) і Німеччина (5,2 тис. тонн). Тоді як українські виробники продали його на зовнішні ринки лише одну тонну. Крім того, за вказаний період імпортовано втричі більше свіжої, охолодженої і мороженої свинини, ніж експортовано: 1,8 тис. тонн сукупною вартістю 3,07 млн проти майже 0,6 тис. тонн на 1,4 млн доларів.

ОСТАННІ чотири роки експорт ягід зріс удесятеро: із 3-4 тис. до близько 30 тис. тонн торік. Продаємо за кордон переважно малину (приміром, поляки вже остерігаються конкуренції і звернулись до уряду з проханням обмежити імпорт цих ягід), полуницю та дикорослу чорницю. Ягоди здебільшого експортуються в замороженому вигляді.

ЗА ДАНИМИ Інституту продовольчих ресурсів НААН України, у Запорізькій, Луганській, Донецькій, Харківській та інших областях із високим рівнем розвитку промисловості концентрація свинцю, кадмію, нікелю, марганцю та інших елементів у ґрунті в 2-5 разів перевищує гранично допустиму. Відтак усе там вирощене теж забруднене, що спричинює захворюваність населення і посилюватиме її надалі. Торік, зазначають науковці, забруднення ґрунтів і води призвело до занедужання понад 6 млн і смерті близько 1,8 млн осіб у світі. Сприятливіша з екологічної точки для сільськогосподарського виробництва Західна Україна, але там бракує робочої сили.

2017-го було ухвалено президентський закон про «телемедицину» — як пояснили в профільному комітеті, фельдшер приїжджатиме до бабусі у глухому селі, робитиме їй, наприклад, кардіограму й Інтернетом (!) передаватиме дані професору в обласний центр. Ця ініціатива викликала закономірне обурення людей, які знають реалії життя на периферії. А нещодавно П. Порошенко поскаржився на нерозуміння та сарказм, спрямовані на його дітище: мовляв, модель роками успішно працює у всьому світі, приміром у Канаді (!), а українцям не догодиш. Причому Глава держави був неабияк вражений, дізнавшись, що у центрі Європи в більшості сіл немає інтернет-покриття, з допомогою якого, власне, й має здійснюватися зв’язок.

ЯК СВІДЧИТЬ дослідження асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», торік налічувалося 93 сільгосппідприємства, в обробітку яких перебуває понад 10 тисяч гектарів угідь (іще 2012-го їх кількість дорівнювала 80). При цьому частка земель у користуванні агрохолдингів сягнула 29% усіх аграрних підприємств, збільшившись за шість років із 25 до 29%. Загальний земельний банк перших розширився із 5,6 млн до 5,95 млн га (приріст — 6,3%). Найбільше «агромагнатів» у Київській (32), Чернігівській (28) і Полтавській (26) областях, найменше — у Закарпатській (1), Луганській (5) і Чернівецькій (5).

ЦЬОГО року середній розмір призначеної місячної пенсії за віком становить 2556,7 гривні, за інвалідністю — 2000,9 гривні, у разі втрати годувальника — 2368 гривень (тобто пересічно — 2479,2 грн), за повідомленням Держстату. Згідно з дослідженням служби, на оплату компослуг у квітні пересічно пішло 832,5 гривні з цієї суми, на ліки — 254,16 гривні. Решти — близько півтори тисячі гривень — вистачало на придбання продуктів зі споживчого кошика для пенсіонерів, куди закладено мінімум від потреби. Відтак купити одяг, взуття, побутову хімію та поповнити мобільний уже ні за що. Ось так і живемо...