Архів
Понеділок,
18 червня 2018 року

№ 46 (19593)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Три компромісні сценарії

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Уряд назвав три сценарії для голосування парламенту щодо Brexit.

Докладніше...
У путах міграційної проблеми

ФРАНЦІЯ заявила про готовність прийняти мігрантів із «Aquarius».

Докладніше...
Нова назва для Македонії

ГРЕЦІЯ і МАКЕДОНІЯ підписали попередню угоду про перейменування останньої на «Республіку Північна Македонія».

Докладніше...
Вічно непримиренні

АФГАНІСТАН. Новий масовий теракт стався у провінції Нан-гархар.

Докладніше...
Мирна угода під питанням

КОЛУМБІЯ. Кандидат від правої коаліції переміг на виборах президента.

Докладніше...
Острови розбрату

ПІВДЕННА КОРЕЯ почала військові навчання поблизу спірних із Японією островів Токто.

Докладніше...
Торговельна митна війна

КИТАЙ анонсував дзеркальні мита у відповідь Дональду Трампу.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Актуально

Столиця розбитих надій

Устина ГРЕЧАНЮК.

Втративши надію знайти роботу в своєму населеному пункті, українці, особливо молодь, яка ще не «прив’язана» сім’єю до певного місця, зазвичай подаються до столиці. Вважається, що у мегаполісі можливостей щодо працевлаштування значно більше. В принципі, так воно й було.

ОДНАК останнім часом, за інформацією Київського міського центру зайнятості, третина безробітних у Києві — це молодь. «У столиці зараз офіційно зареєстровано 3 тисячі безробітних осіб віком до 35 років, що становить 32,5% загальної кількості безробітних. Водночас майже всі отримують допомогу у зв’язку з безробіттям. Близько 90% із них мають вищу освіту. Основними причинами молодіжного безробіття є неправильно обрана спеціальність, відсутність досвіду роботи та завищені вимоги молоді до майбутнього місця роботи», — заявив директор Київського міського центру зайнятості Віктор Білич. За його словами, рівень безробіття вікової групи від 15 до 35 років у столиці перевищив відповідний показник серед усіх вікових груп.

Водночас у столичних агентствах з працевлаштування стверджують, що вільних вакансій досить багато. То, може, у молоді, як-то кажуть, завищена планка? Ось що розповіла із власного досвіду 27-річна юрист Лілія, яка п’ять років тому закінчила з червоним дипломом Хмельницький державний університет. Родом вона із невеличкого села Кам’янець-Подільського району. На малій батьківщині роботи не те що за фахом — взагалі практично нема.

Лілія з ентузіазмом почала пошук робочого місця у столиці: зареєструвалася на трьох відповідних сайтах, протягом двох тижнів відправила понад 50 резюме. Пропозиції надходили. Хоч вона вказала, що шукає роботу за юридичним фахом, їй пропонували працювати продавцем, вантажником, оператором кол-центру, прибиральницею, пакувальником, стажером. Щоправда, три пропозиції були у її галузі. За 5000-6000 гривень на місяць роботодавці хотіли мати абсолютного фахівця у всіх сферах права і судочинства. А ще зі стажем роботи — не менше трьох років.

«Мене завжди дивують офіційні цифри середньої зарплати по місту, — каже Ліля. — Мабуть, якщо скласти зарплати програмістів та заробітки більшості молодих людей з іншою вищою освітою, то так воно і є. Але ж не всі народжуються айтішниками. Раджу це врахувати всім тим, хто сподівається «з ходу» знайти у столиці роботу за 8-10 тисяч. Доведеться запастися неабияким терпіння і... грошима, якщо не маєте кутка для тимчасового осідку. Ще й додам — хостел витримає не кожен. Повірте, я не ніжинка, із 16 років не живу вдома, але там і тижня не витримала. Просилася до друзів на дві-три ночі».

Але тут почався набір до Нацполіції, і Лілія досить легко пройшла конкурсний відбір. Патріотична і амбітна, вона із задоволенням почала працювати у поліцейських лавах. Зарплати вистачало на те, щоб винаймати із колегою двокімнатну квартиру, залишалося ще й «на себе». Але торік дівчина звільнилася: каже, повністю розчарувалась у правоохоронній системі... Втім, це тема окремої статті.

«Якийсь час я пропрацювала в інтернет-виданні, — розповідає Лілія. — Зарплата була 8-9 тисяч гривень. Якби у мене було своє житло, можливо, я б там і «зачепилась». Але сплачувати оренду і при цьому нормально харчуватися, вдягатися, відвідувати кіно, кав’ярні за ці гроші неможливо. Фактично я працювала за «дах» і харчі. Я молода, маю хорошу освіту, певні амбіції, сповнена мрій. До чого тут завищені вимоги? Я хочу жити, а не існувати...»

Що робить Ліля зараз? Неважко здогадатися: пакує чемодани. Через одне з агентств із працевлаштування вона знайшла роботу в Ірландії у хосписі. Зарплата — близько тисячі доларів, житло надається. Англійською вона володіє пристойно, а диплом медика там не потрібний, головне мати досвід волонтерської роботи. У студентські часи вона безоплатно, на юнацькому ентузіазмі, три літа поспіль працювала вожатою в одному зі скаутських таборів у Польщі. Ліля туди написала, і їй без вагань дали позитивну рекомендацію. Тож іще одна гарна й розумна українка полишає Батьківщину...

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
«Паски» затягуються
Читати
Хліб є...
Читати
...Та нема сала і м’яса
Читати
Ягідники наступають
Читати
Хвороби — від ґрунту
Читати
Виявляється, не знав
Читати
Землю продовжують скуповувати
Читати
Чи довго так протягнемо?
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове