Три компромісні сценаріїВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Уряд назвав три сценарії для голосування
парламенту щодо Brexit. Докладніше... Назад Ідеться
про «три прийнятні для благополуччя Сполученого Королівства компромісні
сценарії виходу країни з Європейського Союзу», відповідно до яких невдовзі може
відбутися голосування у верхній палаті парламенту. Прем’єр-міністр Тереза Мей
зазначила: «Тепер вибирати належить уже депутатам». Нагадаємо, 12 червня нижня
палата британського парламенту вже ухвалила план виходу Великої Британії з ЄС.
Чи зазнає він змін, покаже голосування у верхній палаті.
У путах міграційної проблеми ФРАНЦІЯ заявила про готовність прийняти мігрантів із «Aquarius». Докладніше... Назад Напередодні
Італія та Мальта не дозволили причалити до своїх берегів цьому судну неурядової
організації «SOS Mediterranee», яке перевозило майже сім сотень урятованих у
Середземному морі втікачів. Париж звинуватив Рим у «цинізмі». Французький
міністр закордонних справ Жан-Ів Ле Дріан наголосив: «Франція прийме, але лише
тих, які відповідають критеріям надання права на притулок». Міграційна проблема
у країнах ЄС, що вже набуває масштабів гуманітарної катастрофи, стане головним
питанням саміту ЄС, призначеного на 28 червня.
Нова назва для МакедоніїГРЕЦІЯ і МАКЕДОНІЯ підписали попередню угоду про перейменування
останньої на «Республіку Північна Македонія». Докладніше... Назад «Греція
і Македонія закінчили суперечку, яка псувала відносини між двома сусідніми
країнами з 1991 року», — сказано у повідомленні. Підписання угоди відбулось у
селі Псарадес на південному березі озера Преспа на кордоні між державами.
Договір іще має бути схвалений парламентом Македонії, після чого відбудеться
референдум. Завдяки угоді про перейменування Скоп’є зможе заручитися підтримкою
Греції для вступу в ЄС і НАТО, тоді як Афіни вирішать питання з тим, щоб
Республіку Македонія не плутали з грецькою областю Македонія.
Вічно непримиренніАФГАНІСТАН. Новий масовий теракт стався у провінції Нан-гархар. Докладніше... Назад У
місті Джелалабад смертник скерував у натовп машину і підірвався. У результаті
атаки два десятки мирних жителів були вбиті і ще понад півсотні дістали
поранення. Це сталося, коли бойовики угруповання «Талібан» і військовослужбовці
афганських збройних сил святкували оголошене припинення вогню, яке збіглося із
завершенням священного місяця Рамадан. Відповідальність за вибух взяли на себе
бойовики «Ісламської держави». А напередодні на атаку терориста-смертника
наразилися «збори талібів і афганських збройних сил» у Нангархарі.
Мирна угода під питаннямКОЛУМБІЯ. Кандидат від правої коаліції переміг на виборах
президента. Докладніше... Назад За
кандидата від партії «Демократичний центр» колишнього сенатора Івана Дуке у
другому, вирішальному, турі було віддано майже 55% голосів. Тоді як його
суперника, екс-мера Боготи Густаво Петро, що представляє ліву
коаліцію, підтримали 41,54%. Як зазначають спостерігачі, від нового президента
залежатиме доля мирної угоди, яку ще у листопаді 2016-го уряд країни уклав із
повстанцями з «Революційних збройних сил Колумбії». Дуке неодноразово заявляв,
що вона має бути змінена. Зокрема, він вважає, що колишні члени РЗСК повинні
понести покарання за порушення закону, вчинені за час збройного конфлікту.
Острови розбратуПІВДЕННА КОРЕЯ почала військові навчання поблизу спірних із
Японією островів Токто. Докладніше... Назад Цю
групу скелястих островів загальною площею менш як 0,2 кв. км у Японському морі
на кордоні між двома країнами (японці називають їх Токесіма) було включено до
складу Японської імперії 1905 року незадовго до повної окупації Кореї японцями.
1945-го, після поразки Японії у Другій світовій війні, Корея повернула контроль
над островами Токто. З 1954 року на них розміщено корейський військовий
гарнізон. Попри це Токіо вважає острови своєю територією, тому висловило Сеулу
протест.
Торговельна митна війнаКИТАЙ анонсував дзеркальні мита у відповідь Дональду Трампу. Докладніше... Назад Пекін
наклав на американські товари штрафні мита в розмірі 25 відсотків. Такою була
відповідь Піднебесної на запроваджені напередодні адміністрацією президента США
Дональда Трампа додаткові мита в розмірі 25% на товари з Китаю. Загалом мита
стосуватимуться понад тисячі китайських товарів на суму приблизно 50 млрд
доларів.
|
Версія для друку На головну Чи будемо з хлібом? Василь ПІДДУБНЯК. МАЙЖЕ на десятиденку раніше звичного розпочалися нинішні жнива. «Початок
жнив у цьому році більш ранній, ніж у середньому за останні роки, але, як
відомо, цей сезон від початку був доволі нетиповим. Релевантні прогнози
врожайності будуть доступні ще не скоро, однак, виходячи з поточного стану
посівів та близької до ідеальної перезимівлі озимих культур, ми зберігаємо
прогноз врожаю у форматі «60 млн тонн +», — повідомив перший заступник міністра
аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк на своїй сторінці у
«Фейсбуку». Як завжди,
оптимістично, але знову непереконливо. Відчувається, що міністерські чиновники
зі свого «неба» ніяк не опустяться на землю, бо якби опустилися, то дізналися б
про те, що нинішній рік хлібним аж ніяк не назвати. Укргідрометеоцентр
зафіксував у квітні рекордну як для серединного місяця весни кількість днів із
критичною для рослинності відносною вологістю повітря (менше 30 %). Не лише у
південних областях країни, а й, скажімо, у Харківській та Кіровоградській
заговорили про недорід через масштабну посуху… Чи є вихід?
Звісно є, але там, де його шукають. — Третій
рік, як ми ввели у структуру сівозміни пари, — розповідає керівник успішного
сільгосппідприємства у Каховському районі на Херсонщині В’ячеслав Рябцев. —
Вони становлять близько 25 відсотків орендованої землі. До необхідності
впровадження парів ми прийшли після 2013 року, переживши дуже посушливі роки,
коли у ґрунті вологи майже не було, що для нашої зони ризикованого землеробства
не дивина. Сьогодні по хорошому пару ми сіємо ріпак, після ріпаку — пшеницю,
після пшениці — соняшник, потім знову пар. Тепер уже й фермери із нас приклад
беруть… — Херсонська
метеослужба за 136 років спостережень зареєструвала у 2012-му і 2018 роках
високі температурні режими. І це — в одному десятилітті! — зауважує завідувач
відділу агротехнологій Інституту зрошуваного землеробства НААНУ кандидат
сільськогосподарських наук Сергій Заєць. — Ми вже бачимо, що той температурний
режим, який був на Півдні України, вже добрався аж до столичної області! — То чи ж
буде Україна нині з хлібом? — Не
говоритиму за інші області, але Херсонщина завжди була і повинна залишатись
хлібним краєм. Одначе для цього тільки бажання мало. В ситуації, що
ускладнюється ледь не з року в рік, передовсім — на зерновому полі, важливо
добиватися гарантованого одержання сходів. А це можливо лише на парових і
зрошуваних полях. Іншими словами, слід переорієнтувати сівбу ранніх зернових на
парові площі й зрошувані землі. — Але ж не
всі аграрії «ризикують» сіяти по парах ту ж озиму пшеничку… — На жаль,
парові площі наші господарники відводять під озимий ріпак. І це зрозуміло:
тільки на цих площах можна отримати гарантовані сходи. Нині під цю культуру в
області вже відводиться щороку 50—60 тисяч гектарів. Чи правильно це? Гадаю, що
ні. Нам потрібно не ріпаком «квітчати» рідну землю, а відновлювати зрошення і
вирощувати хліб на зрошенні. Раніше ранні зернові висівали на загальній площі,
яка доходила до 100 тисяч гектарів, зараз ця площа утричі менша. Та й при цьому
часто грубо порушують сівозміну, що в остаточному підсумку призводить до
падіння врожайності, а то й деградації ґрунтів… Ось така
ситуація. І якщо вже зараз аграрії не почнуть прислухатися до вчених, а
продовжать «ріпакувати» з огляду на західні ринки, то не бути більше Україні
житницею Європи, як би того не хотіли міністерські статисти. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
«Паски» затягуються ЧитатиТОРІК було остаточно скасовано
держрегулювання на соціально значущі харчові продукти (молоко жирністю 2,5%,
сметана 15%, сир 9%, вершкове масло 72%, олія соняшникова, яловичина і свинина
з кістками, ковбаса варена I сорту, тушки птиці, пшеничний і житньо-пшеничний
хліб, пшеничне борошно вищого ґатунку, макарони з борошна I сорту, гречка, рис,
яйця, цукор, овочі борщнабору). Відтоді, за даними Держстату, найбільше
здорожчали: пшеничний хліб — на 59% (до 19,26 грн/кг), свинина — на 27 (з 91,3
до 115,76), молоко — на 33 (з 16,56 до 22,03 грн/л), варена ковбаса — на 31 (з
65,84 до 86,39 грн/кг), яйця — 98% (з 13,44 до 26,65 грн/дес.). Зростання цін
на ці товари набагато перевищило середню інфляцію на продукти, що сягнула 11,7%.
«Тішать» соняшникова олія (здорожчала лише на 4%) та цукор, який навіть
здешевів на 8%.
Хліб є... ЧитатиЗА СІЧЕНЬ—квітень нинішнього року
зовнішньоторговельний обіг аграрної та харчової продукції між Україною та
країнами Європейського Союзу зріс майже на 14% порівняно з аналогічним періодом
минулого і сягнув 2,8 млрд дол. Найбільший попит мають злаки — їх експортовано
на 749,5 млн дол., олія — 370,9 млн дол., насіння олійних культур — 194,3 млн
дол., відходи харчової промисловості — 177,2 млн дол., м’ясо і харчові
субпродукти птиці — 76,4 млн дол. Водночас залишаються майже в повному обсязі
тарифні квоти на часник (494,9 тонни), овес (3476,9 тонни), буряковий цукор
(18121,35 тонни), інший цукор (12720 тонн), гриби (500 тонн), продукцію з
обробленого молока (1992 тонни), цукрові сиропи (2000 тонн) тощо.
...Та нема сала і м’яса ЧитатиНАША держава, яка споконвіку славилася
свинарством, катастрофічно втрачає позиції. Як повідомила Державна фіскальна
служба, за п’ять місяців імпортовано 22,5 тис. тонн сала на 14 млн доларів — аж
на 57,3% більше, ніж торік. Цим продуктом нас постачали... Польща (5,9 тис.
тонн) і Німеччина (5,2 тис. тонн). Тоді як українські виробники продали його на
зовнішні ринки лише одну тонну. Крім того, за вказаний період імпортовано
втричі більше свіжої, охолодженої і мороженої свинини, ніж експортовано: 1,8
тис. тонн сукупною вартістю 3,07 млн проти майже 0,6 тис. тонн на 1,4 млн
доларів.
Ягідники наступають ЧитатиОСТАННІ чотири роки експорт ягід зріс
удесятеро: із 3-4 тис. до близько 30 тис. тонн торік. Продаємо за кордон
переважно малину (приміром, поляки вже остерігаються конкуренції і звернулись
до уряду з проханням обмежити імпорт цих ягід), полуницю та дикорослу чорницю.
Ягоди здебільшого експортуються в замороженому вигляді.
Хвороби — від ґрунту ЧитатиЗА ДАНИМИ Інституту продовольчих ресурсів НААН
України, у Запорізькій, Луганській, Донецькій, Харківській та інших областях із
високим рівнем розвитку промисловості концентрація свинцю, кадмію, нікелю,
марганцю та інших елементів у ґрунті в 2-5 разів перевищує гранично допустиму.
Відтак усе там вирощене теж забруднене, що спричинює захворюваність населення і
посилюватиме її надалі. Торік, зазначають науковці, забруднення ґрунтів і води
призвело до занедужання понад 6 млн і смерті близько 1,8 млн осіб у світі.
Сприятливіша з екологічної точки для сільськогосподарського виробництва Західна
Україна, але там бракує робочої сили.
Виявляється, не знав Читати2017-го
було ухвалено президентський закон про «телемедицину» — як пояснили в
профільному комітеті, фельдшер приїжджатиме до бабусі у глухому селі, робитиме
їй, наприклад, кардіограму й Інтернетом (!) передаватиме дані професору в обласний
центр. Ця ініціатива викликала закономірне обурення людей, які знають реалії
життя на периферії. А нещодавно П. Порошенко поскаржився на нерозуміння та
сарказм, спрямовані на його дітище: мовляв, модель роками успішно працює у
всьому світі, приміром у Канаді (!), а українцям не догодиш. Причому Глава
держави був неабияк вражений, дізнавшись, що у центрі Європи в більшості сіл
немає інтернет-покриття, з допомогою якого, власне, й має здійснюватися
зв’язок.
Землю продовжують скуповувати ЧитатиЯК СВІДЧИТЬ дослідження асоціації
«Український клуб аграрного бізнесу», торік налічувалося 93
сільгосппідприємства, в обробітку яких перебуває понад 10 тисяч гектарів угідь
(іще 2012-го їх кількість дорівнювала 80). При цьому частка земель у
користуванні агрохолдингів сягнула 29% усіх аграрних підприємств, збільшившись
за шість років із 25 до 29%. Загальний земельний банк перших розширився із 5,6
млн до 5,95 млн га (приріст — 6,3%). Найбільше «агромагнатів» у Київській (32),
Чернігівській (28) і Полтавській (26) областях, найменше — у Закарпатській (1),
Луганській (5) і Чернівецькій (5).
Чи довго так протягнемо? ЧитатиЦЬОГО року середній розмір призначеної
місячної пенсії за віком становить 2556,7 гривні, за інвалідністю — 2000,9
гривні, у разі втрати годувальника — 2368 гривень (тобто пересічно — 2479,2
грн), за повідомленням Держстату. Згідно з дослідженням служби, на оплату
компослуг у квітні пересічно пішло 832,5 гривні з цієї суми, на ліки — 254,16
гривні. Решти — близько півтори тисячі гривень — вистачало на придбання
продуктів зі споживчого кошика для пенсіонерів, куди закладено мінімум від
потреби. Відтак купити одяг, взуття, побутову хімію та поповнити мобільний уже
ні за що. Ось так і живемо...
|