Архів
Понеділок,
18 червня 2018 року

№ 46 (19593)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Три компромісні сценарії

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Уряд назвав три сценарії для голосування парламенту щодо Brexit.

Докладніше...
У путах міграційної проблеми

ФРАНЦІЯ заявила про готовність прийняти мігрантів із «Aquarius».

Докладніше...
Нова назва для Македонії

ГРЕЦІЯ і МАКЕДОНІЯ підписали попередню угоду про перейменування останньої на «Республіку Північна Македонія».

Докладніше...
Вічно непримиренні

АФГАНІСТАН. Новий масовий теракт стався у провінції Нан-гархар.

Докладніше...
Мирна угода під питанням

КОЛУМБІЯ. Кандидат від правої коаліції переміг на виборах президента.

Докладніше...
Острови розбрату

ПІВДЕННА КОРЕЯ почала військові навчання поблизу спірних із Японією островів Токто.

Докладніше...
Торговельна митна війна

КИТАЙ анонсував дзеркальні мита у відповідь Дональду Трампу.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Урожай-2018

Чи будемо з хлібом?

Василь ПІДДУБНЯК.

МАЙЖЕ на десятиденку раніше звичного розпочалися нинішні жнива.

«Початок жнив у цьому році більш ранній, ніж у середньому за останні роки, але, як відомо, цей сезон від початку був доволі нетиповим. Релевантні прогнози врожайності будуть доступні ще не скоро, однак, виходячи з поточного стану посівів та близької до ідеальної перезимівлі озимих культур, ми зберігаємо прогноз врожаю у форматі «60 млн тонн +», — повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк на своїй сторінці у «Фейсбуку».

Як завжди, оптимістично, але знову непереконливо. Відчувається, що міністерські чиновники зі свого «неба» ніяк не опустяться на землю, бо якби опустилися, то дізналися б про те, що нинішній рік хлібним аж ніяк не назвати. Укргідрометеоцентр зафіксував у квітні рекордну як для серединного місяця весни кількість днів із критичною для рослинності відносною вологістю повітря (менше 30  %). Не лише у південних областях країни, а й, скажімо, у Харківській та Кіровоградській заговорили про недорід через масштабну посуху…

Чи є вихід? Звісно є, але там, де його шукають.

— Третій рік, як ми ввели у структуру сівозміни пари, — розповідає керівник успішного сільгосппідприємства у Каховському районі на Херсонщині В’ячеслав Рябцев. — Вони становлять близько 25 відсотків орендованої землі. До необхідності впровадження парів ми прийшли після 2013 року, переживши дуже посушливі роки, коли у ґрунті вологи майже не було, що для нашої зони ризикованого землеробства не дивина. Сьогодні по хорошому пару ми сіємо ріпак, після ріпаку — пшеницю, після пшениці — соняшник, потім знову пар. Тепер уже й фермери із нас приклад беруть…

— Херсонська метеослужба за 136 років спостережень зареєструвала у 2012-му і 2018 роках високі температурні режими. І це — в одному десятилітті! — зауважує завідувач відділу агротехнологій Інституту зрошуваного землеробства НААНУ кандидат сільськогосподарських наук Сергій Заєць. — Ми вже бачимо, що той температурний режим, який був на Півдні України, вже добрався аж до столичної області!

— То чи ж буде Україна нині з хлібом?

— Не говоритиму за інші області, але Херсонщина завжди була і повинна залишатись хлібним краєм. Одначе для цього тільки бажання мало. В ситуації, що ускладнюється ледь не з року в рік, передовсім — на зерновому полі, важливо добиватися гарантованого одержання сходів. А це можливо лише на парових і зрошуваних полях. Іншими словами, слід переорієнтувати сівбу ранніх зернових на парові площі й зрошувані землі.

— Але ж не всі аграрії «ризикують» сіяти по парах ту ж озиму пшеничку…

— На жаль, парові площі наші господарники відводять під озимий ріпак. І це зрозуміло: тільки на цих площах можна отримати гарантовані сходи. Нині під цю культуру в області вже відводиться щороку 50—60 тисяч гектарів. Чи правильно це? Гадаю, що ні. Нам потрібно не ріпаком «квітчати» рідну землю, а відновлювати зрошення і вирощувати хліб на зрошенні. Раніше ранні зернові висівали на загальній площі, яка доходила до 100 тисяч гектарів, зараз ця площа утричі менша. Та й при цьому часто грубо порушують сівозміну, що в остаточному підсумку призводить до падіння врожайності, а то й деградації ґрунтів…

Ось така ситуація. І якщо вже зараз аграрії не почнуть прислухатися до вчених, а продовжать «ріпакувати» з огляду на західні ринки, то не бути більше Україні житницею Європи, як би того не хотіли міністерські статисти.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
«Паски» затягуються
Читати
Хліб є...
Читати
...Та нема сала і м’яса
Читати
Ягідники наступають
Читати
Хвороби — від ґрунту
Читати
Виявляється, не знав
Читати
Землю продовжують скуповувати
Читати
Чи довго так протягнемо?
Читати






При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове