Архів
Понеділок,
18 червня 2018 року

№ 46 (19593)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Три компромісні сценарії

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Уряд назвав три сценарії для голосування парламенту щодо Brexit.

Докладніше...
У путах міграційної проблеми

ФРАНЦІЯ заявила про готовність прийняти мігрантів із «Aquarius».

Докладніше...
Нова назва для Македонії

ГРЕЦІЯ і МАКЕДОНІЯ підписали попередню угоду про перейменування останньої на «Республіку Північна Македонія».

Докладніше...
Вічно непримиренні

АФГАНІСТАН. Новий масовий теракт стався у провінції Нан-гархар.

Докладніше...
Мирна угода під питанням

КОЛУМБІЯ. Кандидат від правої коаліції переміг на виборах президента.

Докладніше...
Острови розбрату

ПІВДЕННА КОРЕЯ почала військові навчання поблизу спірних із Японією островів Токто.

Докладніше...
Торговельна митна війна

КИТАЙ анонсував дзеркальні мита у відповідь Дональду Трампу.

Докладніше...
Версія для друку          На головну

Дуже хочеться дощу

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Харківська область.

На фото автора: аграрії Краснокутського району оглядають поля.

Харківщина ще готується до жнив. Після посушливих весни й початку літа ситуація на полях критична: у геть сухій землі тріщини на два пальці завширшки. Отож не дивно, що кожна розмова з агрономом того чи іншого сільгосппідприємства закінчується молитвою про дощ.

— ДУЖЕ хочеться дощу, — каже голова Красноградської РДА Євген Третьяков. — Щоправда, навіть якщо він піде сьогодні-завтра, то озимим він уже не допоможе. Ці культури виросли лише на зимовій волозі. З весни донині в районі капнуло лише вісім міліметрів дощів. Одним словом, що маємо, те маємо, а точно порахуємо, коли врожай звезуть на токи.

Чільник району все ж таки озвучує цифру: сподіваються на врожай пшениці до 40 центнерів із гектара. Років 30 тому за такі показники голови колгоспів Зірки героїв могли отримати, а тепер керівники господарств бідкаються, що урожай ранніх зернових занизький.

Причина таких змін аграрного світогляду — економіка. Собівартість тонни пшениці колись і тепер — це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Тоді що у землю вносили? Гній, який аграрії брали з ферм фактично безкоштовно, дешеві найпростіші фосфорні та калійні добрива. А нині фермери підживлюють рослини складними мінеральними сумішами підкоренево і по мерзлоталому ґрунту. Вносять гербіциди, пестициди, фунгіциди.

А техніка як здорожчала! У господарствах, де я побував, вона подекуди краща, ніж в деяких німецьких чи голландських фермерів. А всі ці комп’ютеризовані джондіри, ньюхоланди, клааси, кейси, катерпіллери мільйони гривень коштують. Та й технічне обслуговування цих розумних машин добряче спустошує фермерський гаманець. І чіпляють до них не прості плуги та борони, а сівалки точного висіву, культиватори широкого захвату, обприскувачі із електронним дозатором... Тож зрозуміло, чому 30 центнерів пшениці з гектара господарів аж ніяк не влаштовує — затрати не окупляться.

А тут ще й посуха, яка також має вплив на собівартість, а отже, й на рентабельність. Щоправда, є й така закономірність: чим менший вал зерна, тим дорожче трейдери платять за тонну пшениці фермеру. Тож і справді — рахувати треба на току.

Директор Харківського інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва Віктор Кириченко вважає, що нинішнього року 40 центнерів пшениці з гектара — це дуже добрий врожай.

— Тут, у Красноградському районі, у більшості господарств густина полів 4-4,5 мільйона рослин на гектарі, — коментує він. — А є в області й такі, де цей показник 2,5-3 млн. Там 40 центнерів з гектара навряд чи нашкребуть...

Хороший урожай попри погодні катаклізми мають ті господарства, які у хліборобських технологіях враховують кліматичні зміни на планеті. Наприклад, СТОВ «Мрія» висіває стійкі до посухи та різких змін клімату сорти. Пшеницю беруть здебільшого українських сортів. Керівник підприємства Сергій Гладков уважає, що закуповувати її, скажімо, в Німеччині, де за сільськогосподарський сезон випадає не менш як 300 мм дощів, тоді як у них за весну й літо капнуло лише вісім мм, ризиковано. До речі, на місцевій станції рослинництва представлені стійкі сорти, виведені майже в усіх куточках України — Одесі, Харкові, Києві... Словом, слава нашим селекціонерам, що вивели стійкі сорти у переддень кліматичних змін.

Ще у СТОВ «Мрія» прискіпливо підбирають попередників під ранні та пізні зернові, олійні культури. Сіють багаторічні трави, наприклад люцерну. Під нею земля відпочиває, набирається сил, як під паром. А з огляду на тваринництво люцерна — цінна кормова база. Сьогодні, переконаний Сергій Гладков, органічні добрива цінуються чи не більш ніж молоко. Деякі господарства саме заради них тримають худобу, водночас створюючи робочі місця і підтримуючи село.

— Кращого добрива ще не придумали, — погоджується з колегою керівник ТОВ «Ранок» Микола Таран.

Між іншим, Красноградський район за темпами розвитку тваринництва посідає перше місце на Слобожанщині. За словами Євгена Третьякова, шість господарств району щодоби продають переробним підприємствам 90 тонн молока.

— Рослинництво й тваринництво не віддільні одне від одного, — наголошує керівник ПАОП «Зоря» Павло Герман. — Органіка — це збереження родючості землі, яка нас годує. До речі, завдяки використанню органічних добрив та дотриманню усіх технологій наше господарство сподівається на врожай пшениці не менш як 50 центнерів із гектара.

У ПАОП «Зоря» обов’язково використовують у сівозміні й горох, який накопичує азот у ґрунті. До того ж нові сорти цієї культури — високоврожайні, можуть дати понад 40 центнерів із гектара. Щоправда, цього року в регіоні озимий горох постраждав від крижаної кірки. Ярий через брак весняної вологи також не дасть рекордного урожаю. Та економісти стверджують: те, що господарі не доберуть на урожаї гороху, перекриє врожай пшениці, яку посіють на полі після нього.

Невпинні зміни клімату впливають на споконвічні підходи до поля. Плуг відходить на другий план, тоді як на перший виходять знаряддя, які лише розпушують ґрунт. Сільгоспкультури часто сіють не після оранки, а глибокого рихлення землі, як-от у ПАОП «Промінь», агрофірмі «Піщанська» та інших господарствах Красноградського району. Саме завдяки цій технології нинішнього посушливого року, за словами головного агронома ПАОП «Промінь» Володимира Мокрушина, їм вдалося зберегти вологу в ґрунті, зменшити строки посівної. Економиться й пальне: солярки використали десь на 40 тонн менше, ніж для оранки.

Однак мало виростити урожай — потрібно його ще зберегти. Краснокутський районний підрозділ ДСНС провів навчання, імітувавши пожежу в полі. Його керівник полковник Мудрий стверджує, що комбайн повністю згорає за 30 хвилин. Подолали ж рятувальники дорогу від райцентру до села Покровське за 12 хвилин на пристойній для сільських доріг швидкості 80-90 км за годину. Нещодавно район закупив для пожежників нову техніку. Тепер їхній автомобіль може привезти дев’ять тонн води, тоді як старий «ЗІЛ» уміщував менше трьох. Нова машина, крім того, обладнана більшою кількістю різних технічних засобів.

Щоправда, переконують селяни, у разі справжньої пожежі на полі вони почали б боротися з вогнем самі, не чекаючи рятувальників. Бо у кожному господарстві є підготовлені для цього люди й потрібна техніка. Як кажуть, береженого Бог береже.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
«Паски» затягуються
Читати
Хліб є...
Читати
...Та нема сала і м’яса
Читати
Ягідники наступають
Читати
Хвороби — від ґрунту
Читати
Виявляється, не знав
Читати
Землю продовжують скуповувати
Читати
Чи довго так протягнемо?
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове