Три компромісні сценаріїВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Уряд назвав три сценарії для голосування
парламенту щодо Brexit. Докладніше... Назад Ідеться
про «три прийнятні для благополуччя Сполученого Королівства компромісні
сценарії виходу країни з Європейського Союзу», відповідно до яких невдовзі може
відбутися голосування у верхній палаті парламенту. Прем’єр-міністр Тереза Мей
зазначила: «Тепер вибирати належить уже депутатам». Нагадаємо, 12 червня нижня
палата британського парламенту вже ухвалила план виходу Великої Британії з ЄС.
Чи зазнає він змін, покаже голосування у верхній палаті.
У путах міграційної проблеми ФРАНЦІЯ заявила про готовність прийняти мігрантів із «Aquarius». Докладніше... Назад Напередодні
Італія та Мальта не дозволили причалити до своїх берегів цьому судну неурядової
організації «SOS Mediterranee», яке перевозило майже сім сотень урятованих у
Середземному морі втікачів. Париж звинуватив Рим у «цинізмі». Французький
міністр закордонних справ Жан-Ів Ле Дріан наголосив: «Франція прийме, але лише
тих, які відповідають критеріям надання права на притулок». Міграційна проблема
у країнах ЄС, що вже набуває масштабів гуманітарної катастрофи, стане головним
питанням саміту ЄС, призначеного на 28 червня.
Нова назва для МакедоніїГРЕЦІЯ і МАКЕДОНІЯ підписали попередню угоду про перейменування
останньої на «Республіку Північна Македонія». Докладніше... Назад «Греція
і Македонія закінчили суперечку, яка псувала відносини між двома сусідніми
країнами з 1991 року», — сказано у повідомленні. Підписання угоди відбулось у
селі Псарадес на південному березі озера Преспа на кордоні між державами.
Договір іще має бути схвалений парламентом Македонії, після чого відбудеться
референдум. Завдяки угоді про перейменування Скоп’є зможе заручитися підтримкою
Греції для вступу в ЄС і НАТО, тоді як Афіни вирішать питання з тим, щоб
Республіку Македонія не плутали з грецькою областю Македонія.
Вічно непримиренніАФГАНІСТАН. Новий масовий теракт стався у провінції Нан-гархар. Докладніше... Назад У
місті Джелалабад смертник скерував у натовп машину і підірвався. У результаті
атаки два десятки мирних жителів були вбиті і ще понад півсотні дістали
поранення. Це сталося, коли бойовики угруповання «Талібан» і військовослужбовці
афганських збройних сил святкували оголошене припинення вогню, яке збіглося із
завершенням священного місяця Рамадан. Відповідальність за вибух взяли на себе
бойовики «Ісламської держави». А напередодні на атаку терориста-смертника
наразилися «збори талібів і афганських збройних сил» у Нангархарі.
Мирна угода під питаннямКОЛУМБІЯ. Кандидат від правої коаліції переміг на виборах
президента. Докладніше... Назад За
кандидата від партії «Демократичний центр» колишнього сенатора Івана Дуке у
другому, вирішальному, турі було віддано майже 55% голосів. Тоді як його
суперника, екс-мера Боготи Густаво Петро, що представляє ліву
коаліцію, підтримали 41,54%. Як зазначають спостерігачі, від нового президента
залежатиме доля мирної угоди, яку ще у листопаді 2016-го уряд країни уклав із
повстанцями з «Революційних збройних сил Колумбії». Дуке неодноразово заявляв,
що вона має бути змінена. Зокрема, він вважає, що колишні члени РЗСК повинні
понести покарання за порушення закону, вчинені за час збройного конфлікту.
Острови розбратуПІВДЕННА КОРЕЯ почала військові навчання поблизу спірних із
Японією островів Токто. Докладніше... Назад Цю
групу скелястих островів загальною площею менш як 0,2 кв. км у Японському морі
на кордоні між двома країнами (японці називають їх Токесіма) було включено до
складу Японської імперії 1905 року незадовго до повної окупації Кореї японцями.
1945-го, після поразки Японії у Другій світовій війні, Корея повернула контроль
над островами Токто. З 1954 року на них розміщено корейський військовий
гарнізон. Попри це Токіо вважає острови своєю територією, тому висловило Сеулу
протест.
Торговельна митна війнаКИТАЙ анонсував дзеркальні мита у відповідь Дональду Трампу. Докладніше... Назад Пекін
наклав на американські товари штрафні мита в розмірі 25 відсотків. Такою була
відповідь Піднебесної на запроваджені напередодні адміністрацією президента США
Дональда Трампа додаткові мита в розмірі 25% на товари з Китаю. Загалом мита
стосуватимуться понад тисячі китайських товарів на суму приблизно 50 млрд
доларів.
|
Версія для друку На головну Дуже хочеться дощу Леонід ЛОГВИНЕНКО. Харківська область. |
На
фото автора: аграрії Краснокутського району оглядають поля. |
Харківщина
ще готується до жнив. Після посушливих весни й початку літа ситуація на полях
критична: у геть сухій землі тріщини на два пальці завширшки. Отож не дивно, що
кожна розмова з агрономом того чи іншого сільгосппідприємства закінчується
молитвою про дощ. — ДУЖЕ хочеться дощу, — каже голова
Красноградської РДА Євген Третьяков. — Щоправда, навіть якщо він піде
сьогодні-завтра, то озимим він уже не допоможе. Ці культури виросли лише на
зимовій волозі. З весни донині в районі капнуло лише вісім міліметрів дощів.
Одним словом, що маємо, те маємо, а точно порахуємо, коли врожай звезуть на
токи. Чільник
району все ж таки озвучує цифру: сподіваються на врожай пшениці до 40 центнерів
із гектара. Років 30 тому за такі показники голови колгоспів Зірки героїв могли
отримати, а тепер керівники господарств бідкаються, що урожай ранніх зернових
занизький. Причина
таких змін аграрного світогляду — економіка. Собівартість тонни пшениці колись
і тепер — це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Тоді що у землю вносили?
Гній, який аграрії брали з ферм фактично безкоштовно, дешеві найпростіші
фосфорні та калійні добрива. А нині фермери підживлюють рослини складними
мінеральними сумішами підкоренево і по мерзлоталому ґрунту. Вносять гербіциди,
пестициди, фунгіциди. А техніка як
здорожчала! У господарствах, де я побував, вона подекуди краща, ніж в деяких
німецьких чи голландських фермерів. А всі ці комп’ютеризовані джондіри,
ньюхоланди, клааси, кейси, катерпіллери мільйони гривень коштують. Та й
технічне обслуговування цих розумних машин добряче спустошує фермерський
гаманець. І чіпляють до них не прості плуги та борони, а сівалки точного
висіву, культиватори широкого захвату, обприскувачі із електронним дозатором...
Тож зрозуміло, чому 30 центнерів пшениці з гектара господарів аж ніяк не
влаштовує — затрати не окупляться. А тут ще й
посуха, яка також має вплив на собівартість, а отже, й на рентабельність. Щоправда,
є й така закономірність: чим менший вал зерна, тим дорожче трейдери платять за
тонну пшениці фермеру. Тож і справді — рахувати треба на току. Директор
Харківського інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва Віктор Кириченко вважає, що
нинішнього року 40 центнерів пшениці з гектара — це дуже добрий врожай. — Тут, у
Красноградському районі, у більшості господарств густина полів 4-4,5 мільйона
рослин на гектарі, — коментує він. — А є в області й такі, де цей показник
2,5-3 млн. Там 40 центнерів з гектара навряд чи нашкребуть... Хороший
урожай попри погодні катаклізми мають ті господарства, які у хліборобських
технологіях враховують кліматичні зміни на планеті. Наприклад, СТОВ «Мрія»
висіває стійкі до посухи та різких змін клімату сорти. Пшеницю беруть
здебільшого українських сортів. Керівник підприємства Сергій Гладков уважає, що
закуповувати її, скажімо, в Німеччині, де за сільськогосподарський сезон
випадає не менш як 300 мм дощів, тоді як у них за весну й літо капнуло лише
вісім мм, ризиковано. До речі, на місцевій станції рослинництва представлені
стійкі сорти, виведені майже в усіх куточках України — Одесі, Харкові, Києві...
Словом, слава нашим селекціонерам, що вивели стійкі сорти у переддень
кліматичних змін. Ще у СТОВ
«Мрія» прискіпливо підбирають попередників під ранні та пізні зернові, олійні
культури. Сіють багаторічні трави, наприклад люцерну. Під нею земля відпочиває,
набирається сил, як під паром. А з огляду на тваринництво люцерна — цінна
кормова база. Сьогодні, переконаний Сергій Гладков, органічні добрива цінуються
чи не більш ніж молоко. Деякі господарства саме заради них тримають худобу,
водночас створюючи робочі місця і підтримуючи село. — Кращого
добрива ще не придумали, — погоджується з колегою керівник ТОВ «Ранок» Микола
Таран. Між іншим,
Красноградський район за темпами розвитку тваринництва посідає перше місце на
Слобожанщині. За словами Євгена Третьякова, шість господарств району щодоби
продають переробним підприємствам 90 тонн молока. —
Рослинництво й тваринництво не віддільні одне від одного, — наголошує керівник
ПАОП «Зоря» Павло Герман. — Органіка — це збереження родючості землі, яка нас
годує. До речі, завдяки використанню органічних добрив та дотриманню усіх
технологій наше господарство сподівається на врожай пшениці не менш як 50
центнерів із гектара. У ПАОП
«Зоря» обов’язково використовують у сівозміні й горох, який накопичує азот у
ґрунті. До того ж нові сорти цієї культури — високоврожайні, можуть дати понад
40 центнерів із гектара. Щоправда, цього року в регіоні озимий горох постраждав
від крижаної кірки. Ярий через брак весняної вологи також не дасть рекордного
урожаю. Та економісти стверджують: те, що господарі не доберуть на урожаї
гороху, перекриє врожай пшениці, яку посіють на полі після нього. Невпинні
зміни клімату впливають на споконвічні підходи до поля. Плуг відходить на
другий план, тоді як на перший виходять знаряддя, які лише розпушують ґрунт.
Сільгоспкультури часто сіють не після оранки, а глибокого рихлення землі, як-от
у ПАОП «Промінь», агрофірмі «Піщанська» та інших господарствах Красноградського
району. Саме завдяки цій технології нинішнього посушливого року, за словами
головного агронома ПАОП «Промінь» Володимира Мокрушина, їм вдалося зберегти
вологу в ґрунті, зменшити строки посівної. Економиться й пальне: солярки
використали десь на 40 тонн менше, ніж для оранки. Однак мало
виростити урожай — потрібно його ще зберегти. Краснокутський районний підрозділ
ДСНС провів навчання, імітувавши пожежу в полі. Його керівник полковник Мудрий
стверджує, що комбайн повністю згорає за 30 хвилин. Подолали ж рятувальники
дорогу від райцентру до села Покровське за 12 хвилин на пристойній для
сільських доріг швидкості 80-90 км за годину. Нещодавно район закупив для
пожежників нову техніку. Тепер їхній автомобіль може привезти дев’ять тонн
води, тоді як старий «ЗІЛ» уміщував менше трьох. Нова машина, крім того,
обладнана більшою кількістю різних технічних засобів. Щоправда,
переконують селяни, у разі справжньої пожежі на полі вони почали б боротися з
вогнем самі, не чекаючи рятувальників. Бо у кожному господарстві є підготовлені
для цього люди й потрібна техніка. Як кажуть, береженого Бог береже. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
«Паски» затягуються ЧитатиТОРІК було остаточно скасовано
держрегулювання на соціально значущі харчові продукти (молоко жирністю 2,5%,
сметана 15%, сир 9%, вершкове масло 72%, олія соняшникова, яловичина і свинина
з кістками, ковбаса варена I сорту, тушки птиці, пшеничний і житньо-пшеничний
хліб, пшеничне борошно вищого ґатунку, макарони з борошна I сорту, гречка, рис,
яйця, цукор, овочі борщнабору). Відтоді, за даними Держстату, найбільше
здорожчали: пшеничний хліб — на 59% (до 19,26 грн/кг), свинина — на 27 (з 91,3
до 115,76), молоко — на 33 (з 16,56 до 22,03 грн/л), варена ковбаса — на 31 (з
65,84 до 86,39 грн/кг), яйця — 98% (з 13,44 до 26,65 грн/дес.). Зростання цін
на ці товари набагато перевищило середню інфляцію на продукти, що сягнула 11,7%.
«Тішать» соняшникова олія (здорожчала лише на 4%) та цукор, який навіть
здешевів на 8%.
Хліб є... ЧитатиЗА СІЧЕНЬ—квітень нинішнього року
зовнішньоторговельний обіг аграрної та харчової продукції між Україною та
країнами Європейського Союзу зріс майже на 14% порівняно з аналогічним періодом
минулого і сягнув 2,8 млрд дол. Найбільший попит мають злаки — їх експортовано
на 749,5 млн дол., олія — 370,9 млн дол., насіння олійних культур — 194,3 млн
дол., відходи харчової промисловості — 177,2 млн дол., м’ясо і харчові
субпродукти птиці — 76,4 млн дол. Водночас залишаються майже в повному обсязі
тарифні квоти на часник (494,9 тонни), овес (3476,9 тонни), буряковий цукор
(18121,35 тонни), інший цукор (12720 тонн), гриби (500 тонн), продукцію з
обробленого молока (1992 тонни), цукрові сиропи (2000 тонн) тощо.
...Та нема сала і м’яса ЧитатиНАША держава, яка споконвіку славилася
свинарством, катастрофічно втрачає позиції. Як повідомила Державна фіскальна
служба, за п’ять місяців імпортовано 22,5 тис. тонн сала на 14 млн доларів — аж
на 57,3% більше, ніж торік. Цим продуктом нас постачали... Польща (5,9 тис.
тонн) і Німеччина (5,2 тис. тонн). Тоді як українські виробники продали його на
зовнішні ринки лише одну тонну. Крім того, за вказаний період імпортовано
втричі більше свіжої, охолодженої і мороженої свинини, ніж експортовано: 1,8
тис. тонн сукупною вартістю 3,07 млн проти майже 0,6 тис. тонн на 1,4 млн
доларів.
Ягідники наступають ЧитатиОСТАННІ чотири роки експорт ягід зріс
удесятеро: із 3-4 тис. до близько 30 тис. тонн торік. Продаємо за кордон
переважно малину (приміром, поляки вже остерігаються конкуренції і звернулись
до уряду з проханням обмежити імпорт цих ягід), полуницю та дикорослу чорницю.
Ягоди здебільшого експортуються в замороженому вигляді.
Хвороби — від ґрунту ЧитатиЗА ДАНИМИ Інституту продовольчих ресурсів НААН
України, у Запорізькій, Луганській, Донецькій, Харківській та інших областях із
високим рівнем розвитку промисловості концентрація свинцю, кадмію, нікелю,
марганцю та інших елементів у ґрунті в 2-5 разів перевищує гранично допустиму.
Відтак усе там вирощене теж забруднене, що спричинює захворюваність населення і
посилюватиме її надалі. Торік, зазначають науковці, забруднення ґрунтів і води
призвело до занедужання понад 6 млн і смерті близько 1,8 млн осіб у світі.
Сприятливіша з екологічної точки для сільськогосподарського виробництва Західна
Україна, але там бракує робочої сили.
Виявляється, не знав Читати2017-го
було ухвалено президентський закон про «телемедицину» — як пояснили в
профільному комітеті, фельдшер приїжджатиме до бабусі у глухому селі, робитиме
їй, наприклад, кардіограму й Інтернетом (!) передаватиме дані професору в обласний
центр. Ця ініціатива викликала закономірне обурення людей, які знають реалії
життя на периферії. А нещодавно П. Порошенко поскаржився на нерозуміння та
сарказм, спрямовані на його дітище: мовляв, модель роками успішно працює у
всьому світі, приміром у Канаді (!), а українцям не догодиш. Причому Глава
держави був неабияк вражений, дізнавшись, що у центрі Європи в більшості сіл
немає інтернет-покриття, з допомогою якого, власне, й має здійснюватися
зв’язок.
Землю продовжують скуповувати ЧитатиЯК СВІДЧИТЬ дослідження асоціації
«Український клуб аграрного бізнесу», торік налічувалося 93
сільгосппідприємства, в обробітку яких перебуває понад 10 тисяч гектарів угідь
(іще 2012-го їх кількість дорівнювала 80). При цьому частка земель у
користуванні агрохолдингів сягнула 29% усіх аграрних підприємств, збільшившись
за шість років із 25 до 29%. Загальний земельний банк перших розширився із 5,6
млн до 5,95 млн га (приріст — 6,3%). Найбільше «агромагнатів» у Київській (32),
Чернігівській (28) і Полтавській (26) областях, найменше — у Закарпатській (1),
Луганській (5) і Чернівецькій (5).
Чи довго так протягнемо? ЧитатиЦЬОГО року середній розмір призначеної
місячної пенсії за віком становить 2556,7 гривні, за інвалідністю — 2000,9
гривні, у разі втрати годувальника — 2368 гривень (тобто пересічно — 2479,2
грн), за повідомленням Держстату. Згідно з дослідженням служби, на оплату
компослуг у квітні пересічно пішло 832,5 гривні з цієї суми, на ліки — 254,16
гривні. Решти — близько півтори тисячі гривень — вистачало на придбання
продуктів зі споживчого кошика для пенсіонерів, куди закладено мінімум від
потреби. Відтак купити одяг, взуття, побутову хімію та поповнити мобільний уже
ні за що. Ось так і живемо...
|