Три компромісні сценаріїВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Уряд назвав три сценарії для голосування
парламенту щодо Brexit. Докладніше... Назад Ідеться
про «три прийнятні для благополуччя Сполученого Королівства компромісні
сценарії виходу країни з Європейського Союзу», відповідно до яких невдовзі може
відбутися голосування у верхній палаті парламенту. Прем’єр-міністр Тереза Мей
зазначила: «Тепер вибирати належить уже депутатам». Нагадаємо, 12 червня нижня
палата британського парламенту вже ухвалила план виходу Великої Британії з ЄС.
Чи зазнає він змін, покаже голосування у верхній палаті.
У путах міграційної проблеми ФРАНЦІЯ заявила про готовність прийняти мігрантів із «Aquarius». Докладніше... Назад Напередодні
Італія та Мальта не дозволили причалити до своїх берегів цьому судну неурядової
організації «SOS Mediterranee», яке перевозило майже сім сотень урятованих у
Середземному морі втікачів. Париж звинуватив Рим у «цинізмі». Французький
міністр закордонних справ Жан-Ів Ле Дріан наголосив: «Франція прийме, але лише
тих, які відповідають критеріям надання права на притулок». Міграційна проблема
у країнах ЄС, що вже набуває масштабів гуманітарної катастрофи, стане головним
питанням саміту ЄС, призначеного на 28 червня.
Нова назва для МакедоніїГРЕЦІЯ і МАКЕДОНІЯ підписали попередню угоду про перейменування
останньої на «Республіку Північна Македонія». Докладніше... Назад «Греція
і Македонія закінчили суперечку, яка псувала відносини між двома сусідніми
країнами з 1991 року», — сказано у повідомленні. Підписання угоди відбулось у
селі Псарадес на південному березі озера Преспа на кордоні між державами.
Договір іще має бути схвалений парламентом Македонії, після чого відбудеться
референдум. Завдяки угоді про перейменування Скоп’є зможе заручитися підтримкою
Греції для вступу в ЄС і НАТО, тоді як Афіни вирішать питання з тим, щоб
Республіку Македонія не плутали з грецькою областю Македонія.
Вічно непримиренніАФГАНІСТАН. Новий масовий теракт стався у провінції Нан-гархар. Докладніше... Назад У
місті Джелалабад смертник скерував у натовп машину і підірвався. У результаті
атаки два десятки мирних жителів були вбиті і ще понад півсотні дістали
поранення. Це сталося, коли бойовики угруповання «Талібан» і військовослужбовці
афганських збройних сил святкували оголошене припинення вогню, яке збіглося із
завершенням священного місяця Рамадан. Відповідальність за вибух взяли на себе
бойовики «Ісламської держави». А напередодні на атаку терориста-смертника
наразилися «збори талібів і афганських збройних сил» у Нангархарі.
Мирна угода під питаннямКОЛУМБІЯ. Кандидат від правої коаліції переміг на виборах
президента. Докладніше... Назад За
кандидата від партії «Демократичний центр» колишнього сенатора Івана Дуке у
другому, вирішальному, турі було віддано майже 55% голосів. Тоді як його
суперника, екс-мера Боготи Густаво Петро, що представляє ліву
коаліцію, підтримали 41,54%. Як зазначають спостерігачі, від нового президента
залежатиме доля мирної угоди, яку ще у листопаді 2016-го уряд країни уклав із
повстанцями з «Революційних збройних сил Колумбії». Дуке неодноразово заявляв,
що вона має бути змінена. Зокрема, він вважає, що колишні члени РЗСК повинні
понести покарання за порушення закону, вчинені за час збройного конфлікту.
Острови розбратуПІВДЕННА КОРЕЯ почала військові навчання поблизу спірних із
Японією островів Токто. Докладніше... Назад Цю
групу скелястих островів загальною площею менш як 0,2 кв. км у Японському морі
на кордоні між двома країнами (японці називають їх Токесіма) було включено до
складу Японської імперії 1905 року незадовго до повної окупації Кореї японцями.
1945-го, після поразки Японії у Другій світовій війні, Корея повернула контроль
над островами Токто. З 1954 року на них розміщено корейський військовий
гарнізон. Попри це Токіо вважає острови своєю територією, тому висловило Сеулу
протест.
Торговельна митна війнаКИТАЙ анонсував дзеркальні мита у відповідь Дональду Трампу. Докладніше... Назад Пекін
наклав на американські товари штрафні мита в розмірі 25 відсотків. Такою була
відповідь Піднебесної на запроваджені напередодні адміністрацією президента США
Дональда Трампа додаткові мита в розмірі 25% на товари з Китаю. Загалом мита
стосуватимуться понад тисячі китайських товарів на суму приблизно 50 млрд
доларів.
|
Версія для друку На головну Рятувати життя вже сьогодні Марина ТІШКОВА. Україна
— «батьківщина» трансплантології: ще 1932 року видатний учений Юрій Вороний,
котрий працював у Херсоні, вперше у світі зробив пересадку нирки живій людині
від мертвої. Це стало проривом у розвитку світової трансплантології. Однак
флагманом у цьому напрямі медицини наша держава не стала: тисячі українців
змушені або збирати купу грошей на операції за кордоном, або повільно вмирати. ЗА ДАНИМИ МОЗ України, понад п’ять тисяч наших громадян
щорічно потребують трансплантації, а середня кількість проведених операцій —
«аж» 130. Тим часом у Білорусі з населенням 9,5 млн осіб торік було зроблено
майже півтисячі пересадок. Наші сусіди, запровадивши «презумпцію згоди» на
посмертне донорство ще 2011 року, тепер вважаються однією з найрозвиненіших у
сфері трансплантації держав. Білоруські медики лікують і своїх співвітчизників,
й іноземців, серед яких чимало українців, а зароблені гроші там вкладаються у
розвиток високотехнологічної медичної допомоги. А що ж у
нас? Відповідно до закону, ухваленого 1999 року, діє презумпція незгоди —
забрати органи для пересадки у померлого можна лише за згодою родичів, яку
дають вкрай рідко. Із «живого» донорства дозволено родинне і перехресне (коли
дві сім’ї «обмінюються» сумісними органами для порятунку рідних). Легальне в
Україні донорство крові, сперми, яйцеклітини. Відтак не в
останню чергу через законодавчу неврегульованість процвітає чорний ринок
органів (як і загалом у світі). Увесь Інтернет «забитий» оголошеннями про
продаж рогівки ока (4-15 тис. євро залежно від країни походження донора), нирки
(15-250 тис. євро), легені (80-150 тис. євро), частини печінки (від
кількадесяти до кількасот тис. євро), кісткового мозку (від 20 тис. дол. за 1
г)... І хтось, зрозумівши, що помре, так і не дочекавшись органа у офіційній
черзі, наважується на нелегальну операцію. А є інший бік проблеми: зубожілі,
доведені до відчаю українці готові продавати свої органи. Точніше, вже
продають... Місяць тому
було ухвалено зміни до законодавства щодо охорони здоров’я та трансплантації.
Відтепер вилучення органа для трансплантації після констатації смерті мозку
людини, що ідентична смерті всього організму (ключова зміна, яка була
законодавчо зафіксована), й підписання відповідного акта тепер буде можливим
без згоди рідних, якщо померлий за життя підписав згоду на посмертне донорство.
Якщо її немає, питання щодо донорства вирішують рідні. Попри це
чимало експертів та медиків вважають, що навіть оновлене законодавство не зможе
швидко поліпшити стан справ. Передовсім через катастрофічне недофінансування
галузі внаслідок багаторічної правової неврегульованості. Академік НАМНУ,
директор Запорізького обласного центру хірургії і міжобласного центру
трансплантації Олександр Никоненко також привертає увагу до стану
матеріально-технічної бази. У реанімаційних відділеннях бракує приладів, з
допомогою яких анестезіологи діагностують смерть мозку, — ця обов’язкова
процедура, на жаль, ще не увійшла до стандарту роботи наших лікарів.
Невирішених питань хоч греблю гати! До того ж,
обговорюючи проблеми, часто не беруть до уваги період життя пацієнта, який
одержав донорський орган, після операції. Чи буде доступна в повному обсязі
імуносупресія (подавлення імунітету, аби організм не відторгнув пересаджену
частину)? Потрібен такій людині й супровід психолога. Наше
суспільство ставиться до трансплантології із великою пересторогою. За
опитуваннями Інституту серця, лише 15% респондентів дали б згоду на забір
органів після смерті. Одна з причин такого стану справ — тотальна недовіра до
державних інституцій, які мають гарантувати безпеку громадян, і, як наслідок,
побоювання, що людей позбавлятимуть життя заради органів. До речі, в Білорусі
після запровадження презумпції згоди були такі самі настрої. Але коли
суспільство побачило, скільки переваг дає законодавчо врегульоване донорство
органів, негативне ставлення та домисли розвіялись. Проблем і
справді непочате поле. Але більшість фахівців одностайні: якщо нічого не
робити, то нічого й не буде. До того ж ухвалений закон (щоправда, ще не
підписаний Президентом) — цілком прийнятний варіант, у рамках якого можна і
треба працювати. Тож будемо сподіватися, що в усіх нас у разі потреби (від
хвороби не застрахований ніхто!) буде більше шансів на порятунок. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
«Паски» затягуються ЧитатиТОРІК було остаточно скасовано
держрегулювання на соціально значущі харчові продукти (молоко жирністю 2,5%,
сметана 15%, сир 9%, вершкове масло 72%, олія соняшникова, яловичина і свинина
з кістками, ковбаса варена I сорту, тушки птиці, пшеничний і житньо-пшеничний
хліб, пшеничне борошно вищого ґатунку, макарони з борошна I сорту, гречка, рис,
яйця, цукор, овочі борщнабору). Відтоді, за даними Держстату, найбільше
здорожчали: пшеничний хліб — на 59% (до 19,26 грн/кг), свинина — на 27 (з 91,3
до 115,76), молоко — на 33 (з 16,56 до 22,03 грн/л), варена ковбаса — на 31 (з
65,84 до 86,39 грн/кг), яйця — 98% (з 13,44 до 26,65 грн/дес.). Зростання цін
на ці товари набагато перевищило середню інфляцію на продукти, що сягнула 11,7%.
«Тішать» соняшникова олія (здорожчала лише на 4%) та цукор, який навіть
здешевів на 8%.
Хліб є... ЧитатиЗА СІЧЕНЬ—квітень нинішнього року
зовнішньоторговельний обіг аграрної та харчової продукції між Україною та
країнами Європейського Союзу зріс майже на 14% порівняно з аналогічним періодом
минулого і сягнув 2,8 млрд дол. Найбільший попит мають злаки — їх експортовано
на 749,5 млн дол., олія — 370,9 млн дол., насіння олійних культур — 194,3 млн
дол., відходи харчової промисловості — 177,2 млн дол., м’ясо і харчові
субпродукти птиці — 76,4 млн дол. Водночас залишаються майже в повному обсязі
тарифні квоти на часник (494,9 тонни), овес (3476,9 тонни), буряковий цукор
(18121,35 тонни), інший цукор (12720 тонн), гриби (500 тонн), продукцію з
обробленого молока (1992 тонни), цукрові сиропи (2000 тонн) тощо.
...Та нема сала і м’яса ЧитатиНАША держава, яка споконвіку славилася
свинарством, катастрофічно втрачає позиції. Як повідомила Державна фіскальна
служба, за п’ять місяців імпортовано 22,5 тис. тонн сала на 14 млн доларів — аж
на 57,3% більше, ніж торік. Цим продуктом нас постачали... Польща (5,9 тис.
тонн) і Німеччина (5,2 тис. тонн). Тоді як українські виробники продали його на
зовнішні ринки лише одну тонну. Крім того, за вказаний період імпортовано
втричі більше свіжої, охолодженої і мороженої свинини, ніж експортовано: 1,8
тис. тонн сукупною вартістю 3,07 млн проти майже 0,6 тис. тонн на 1,4 млн
доларів.
Ягідники наступають ЧитатиОСТАННІ чотири роки експорт ягід зріс
удесятеро: із 3-4 тис. до близько 30 тис. тонн торік. Продаємо за кордон
переважно малину (приміром, поляки вже остерігаються конкуренції і звернулись
до уряду з проханням обмежити імпорт цих ягід), полуницю та дикорослу чорницю.
Ягоди здебільшого експортуються в замороженому вигляді.
Хвороби — від ґрунту ЧитатиЗА ДАНИМИ Інституту продовольчих ресурсів НААН
України, у Запорізькій, Луганській, Донецькій, Харківській та інших областях із
високим рівнем розвитку промисловості концентрація свинцю, кадмію, нікелю,
марганцю та інших елементів у ґрунті в 2-5 разів перевищує гранично допустиму.
Відтак усе там вирощене теж забруднене, що спричинює захворюваність населення і
посилюватиме її надалі. Торік, зазначають науковці, забруднення ґрунтів і води
призвело до занедужання понад 6 млн і смерті близько 1,8 млн осіб у світі.
Сприятливіша з екологічної точки для сільськогосподарського виробництва Західна
Україна, але там бракує робочої сили.
Виявляється, не знав Читати2017-го
було ухвалено президентський закон про «телемедицину» — як пояснили в
профільному комітеті, фельдшер приїжджатиме до бабусі у глухому селі, робитиме
їй, наприклад, кардіограму й Інтернетом (!) передаватиме дані професору в обласний
центр. Ця ініціатива викликала закономірне обурення людей, які знають реалії
життя на периферії. А нещодавно П. Порошенко поскаржився на нерозуміння та
сарказм, спрямовані на його дітище: мовляв, модель роками успішно працює у
всьому світі, приміром у Канаді (!), а українцям не догодиш. Причому Глава
держави був неабияк вражений, дізнавшись, що у центрі Європи в більшості сіл
немає інтернет-покриття, з допомогою якого, власне, й має здійснюватися
зв’язок.
Землю продовжують скуповувати ЧитатиЯК СВІДЧИТЬ дослідження асоціації
«Український клуб аграрного бізнесу», торік налічувалося 93
сільгосппідприємства, в обробітку яких перебуває понад 10 тисяч гектарів угідь
(іще 2012-го їх кількість дорівнювала 80). При цьому частка земель у
користуванні агрохолдингів сягнула 29% усіх аграрних підприємств, збільшившись
за шість років із 25 до 29%. Загальний земельний банк перших розширився із 5,6
млн до 5,95 млн га (приріст — 6,3%). Найбільше «агромагнатів» у Київській (32),
Чернігівській (28) і Полтавській (26) областях, найменше — у Закарпатській (1),
Луганській (5) і Чернівецькій (5).
Чи довго так протягнемо? ЧитатиЦЬОГО року середній розмір призначеної
місячної пенсії за віком становить 2556,7 гривні, за інвалідністю — 2000,9
гривні, у разі втрати годувальника — 2368 гривень (тобто пересічно — 2479,2
грн), за повідомленням Держстату. Згідно з дослідженням служби, на оплату
компослуг у квітні пересічно пішло 832,5 гривні з цієї суми, на ліки — 254,16
гривні. Решти — близько півтори тисячі гривень — вистачало на придбання
продуктів зі споживчого кошика для пенсіонерів, куди закладено мінімум від
потреби. Відтак купити одяг, взуття, побутову хімію та поповнити мобільний уже
ні за що. Ось так і живемо...
|