Три компромісні сценаріїВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Уряд назвав три сценарії для голосування
парламенту щодо Brexit. Докладніше... Назад Ідеться
про «три прийнятні для благополуччя Сполученого Королівства компромісні
сценарії виходу країни з Європейського Союзу», відповідно до яких невдовзі може
відбутися голосування у верхній палаті парламенту. Прем’єр-міністр Тереза Мей
зазначила: «Тепер вибирати належить уже депутатам». Нагадаємо, 12 червня нижня
палата британського парламенту вже ухвалила план виходу Великої Британії з ЄС.
Чи зазнає він змін, покаже голосування у верхній палаті.
У путах міграційної проблеми ФРАНЦІЯ заявила про готовність прийняти мігрантів із «Aquarius». Докладніше... Назад Напередодні
Італія та Мальта не дозволили причалити до своїх берегів цьому судну неурядової
організації «SOS Mediterranee», яке перевозило майже сім сотень урятованих у
Середземному морі втікачів. Париж звинуватив Рим у «цинізмі». Французький
міністр закордонних справ Жан-Ів Ле Дріан наголосив: «Франція прийме, але лише
тих, які відповідають критеріям надання права на притулок». Міграційна проблема
у країнах ЄС, що вже набуває масштабів гуманітарної катастрофи, стане головним
питанням саміту ЄС, призначеного на 28 червня.
Нова назва для МакедоніїГРЕЦІЯ і МАКЕДОНІЯ підписали попередню угоду про перейменування
останньої на «Республіку Північна Македонія». Докладніше... Назад «Греція
і Македонія закінчили суперечку, яка псувала відносини між двома сусідніми
країнами з 1991 року», — сказано у повідомленні. Підписання угоди відбулось у
селі Псарадес на південному березі озера Преспа на кордоні між державами.
Договір іще має бути схвалений парламентом Македонії, після чого відбудеться
референдум. Завдяки угоді про перейменування Скоп’є зможе заручитися підтримкою
Греції для вступу в ЄС і НАТО, тоді як Афіни вирішать питання з тим, щоб
Республіку Македонія не плутали з грецькою областю Македонія.
Вічно непримиренніАФГАНІСТАН. Новий масовий теракт стався у провінції Нан-гархар. Докладніше... Назад У
місті Джелалабад смертник скерував у натовп машину і підірвався. У результаті
атаки два десятки мирних жителів були вбиті і ще понад півсотні дістали
поранення. Це сталося, коли бойовики угруповання «Талібан» і військовослужбовці
афганських збройних сил святкували оголошене припинення вогню, яке збіглося із
завершенням священного місяця Рамадан. Відповідальність за вибух взяли на себе
бойовики «Ісламської держави». А напередодні на атаку терориста-смертника
наразилися «збори талібів і афганських збройних сил» у Нангархарі.
Мирна угода під питаннямКОЛУМБІЯ. Кандидат від правої коаліції переміг на виборах
президента. Докладніше... Назад За
кандидата від партії «Демократичний центр» колишнього сенатора Івана Дуке у
другому, вирішальному, турі було віддано майже 55% голосів. Тоді як його
суперника, екс-мера Боготи Густаво Петро, що представляє ліву
коаліцію, підтримали 41,54%. Як зазначають спостерігачі, від нового президента
залежатиме доля мирної угоди, яку ще у листопаді 2016-го уряд країни уклав із
повстанцями з «Революційних збройних сил Колумбії». Дуке неодноразово заявляв,
що вона має бути змінена. Зокрема, він вважає, що колишні члени РЗСК повинні
понести покарання за порушення закону, вчинені за час збройного конфлікту.
Острови розбратуПІВДЕННА КОРЕЯ почала військові навчання поблизу спірних із
Японією островів Токто. Докладніше... Назад Цю
групу скелястих островів загальною площею менш як 0,2 кв. км у Японському морі
на кордоні між двома країнами (японці називають їх Токесіма) було включено до
складу Японської імперії 1905 року незадовго до повної окупації Кореї японцями.
1945-го, після поразки Японії у Другій світовій війні, Корея повернула контроль
над островами Токто. З 1954 року на них розміщено корейський військовий
гарнізон. Попри це Токіо вважає острови своєю територією, тому висловило Сеулу
протест.
Торговельна митна війнаКИТАЙ анонсував дзеркальні мита у відповідь Дональду Трампу. Докладніше... Назад Пекін
наклав на американські товари штрафні мита в розмірі 25 відсотків. Такою була
відповідь Піднебесної на запроваджені напередодні адміністрацією президента США
Дональда Трампа додаткові мита в розмірі 25% на товари з Китаю. Загалом мита
стосуватимуться понад тисячі китайських товарів на суму приблизно 50 млрд
доларів.
|
Версія для друку На головну Музей із молотка Микола НЕЧИПОРЕНКО. Дніпропетровська область. Оголошення
про термінову сходку всіх членів недавно створеної Царичанської об’єднаної
територіальної громади викликало справжній переполох. Через городні та хатні
клопоти зараз ніколи й угору глянути — не те що висиджувати на засіданнях. Але
привід був такий, що не піти не дозволяло сумління. Що ж сталося? ПРИВОДОМ для зібрання стало ухвалене напередодні рішення
депутатів Царичанської ОТГ. Як зазначив її здивований голова Геннадій Сумський,
ніхто й подумати не міг, що воно викличе такий резонанс. Шукаючи шляхи
наповнення дірявої казни, депутати вирішили виготовити пакет документів «Комплексного
музею історії Царичанського району» задля подальшого його продажу на конкурсних
засадах. Власне,
продавати намірилися не сам музей, тобто його експонати, а приміщення, де він
розташований. Це капітальна споруда загальною площею майже 300 квадратних метрів.
Щоправда, стверджувати, що перебуває вона у чудовому стані, не доводиться.
Приміщення ремонтували понад 10 років тому. «Час від часу зміцнювали фундамент
музею, — пояснює Геннадій Сумський, — та проблеми з ним залишаються. Вирішувати
їх нині не на часі. Спочатку треба відремонтувати дитячу музичну школу і
Будинок культури. Зрештою, ми ж не виганяємо з експонатами та документами на
вулицю. Є думка переселити його в будинок культури після ремонту останнього». Тим, що
музей у Будинку культури матиме вдвічі менше місця, депутати не переймаються. А
куди, мовляв, із ним подітися? Чутка про
те, що депутатам припекло продати музей місцевої історії, миттєво поширилася
селом. Подейкували, що на музейне приміщення накинула хиже око родина
Гружинскасів, яка свого часу завалила столітню будівлю, розташовану неподалік
цього закладу, спорудивши на її місці шикарне кафе «Старий млин». Назву
залишили на згадку про реальний млин, зведений тут іще 1905 року. Словом,
місцеві жителі подумали, що сім’ї успішних бізнесменів уже мало місця, тому
вони пролобіювали (назвемо це так) рішення про продаж приміщення музею, щоб
потім придбати його. Однак глава родини Олег Гружинскас це категорично
спростовує. «Справді, як тільки селищна рада надумає продавати музей, —
переконує він,— ми намагатимемося його купити. Але це буде вимушений крок. Бо
знаємо, хто насправді хоче заволодіти цим приміщенням, щоб відкрити в ньому
ресторан. А навіщо нам конкуренти поруч?» Де тут
правда, а де вигадка — збагнути важко. Але в одному місцевий люд переконаний:
депутати поквапилися зі своїм рішенням. Переймаючись долею закладу, який у ході
адміністративно-територіальної реформи потрапив у комунальну власність громади,
люди швидко зібралися на сходку. Історія не продається, вважають вони. Шанований царичанський
краєзнавець кандидат історичних наук Анатолій Білокінь нагадав землякам про
постанову Кабміну стосовно музеїв, які перебувають у віданні місцевих органів
влади, підприємств і організацій. Згідно з нею, всі їхні експонати: документи,
свідчення-оригінали, старожитності, матеріальні й побутові пам’ятки історії — є
державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України.
Так що чинити з ними, кому що заманеться, заборонено і карається законом. Тим
паче що «Народний музей історії Царичанського району» включено у перелік
закладів, чиї надбання становлять національну цінність. Музеї
місцевого значення неповторні оригінальною історією певних самобутніх територій
і регіонів. Вони володіють експонатами, яких не знайти навіть у столичних
сховищах старожитностей. Царичанський музей також може похвалитися цікавими
рідкісними документами, свідченнями та речами, аналогів котрим немає. «Якщо
музейне майно перемістять у бібліотеку районного Будинку культури, то у нас не
стане ні бібліотеки, ні музею! — бідкається місцева жителька Любов Шрамко. — І
я, і мої знайомі готові збирати з миру по нитці на ремонт останнього, аби лише
його не продали». Думку скинутися коштами на реставрацію приміщення, де заклад
діє мало не 60 років, підхопила голова районної фермерської асоціації Вікторія
Головко. Вона висловила сподівання, що її підтримають й інші місцеві
підприємці. Ці слова
вселили надію, що вдасться відвести загрозу, яка нависла над музеєм. Якщо,
звичайно, депутати не лукавлять і проблема справді у нестачі коштів на
утримання приміщення, а не в чомусь іншому... Виступили на
сходці і представники районної організації ветеранів. «Боляче, що хочуть
викреслити нас і наших батьків та дідів з життя і народної пам’яті, — наголосив
Іван Петрушевський. — Не нову громаду створили, а зачищають територію, щоб і
духу українського тут більше не було...» Сільське
віче ухвалило одноголосне рішення: «Приміщення музею не продавати. Громада
проти». А наостанок
один із ветеранів сказав дуже актуальні для наших реалій слова. Мовляв, зараз
можновладці дуже люблять говорити про духовне відродження. Але це не тільки
церкви будувати, а й берегти музеї місцевої історії, слави та пам’яті. Якщо
перестаємо перейматися ними, то чи переймаємося тоді майбутнім вітчизняних сіл?
Велика Батьківщина починається з маленької, де кожен із нас народився, виріс,
набрався розуму і совісті серед своїх людей. Там криниці мудрості нашого
народу, джерела його невмирущості. Поки вони є, доти будемо і ми. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
«Паски» затягуються ЧитатиТОРІК було остаточно скасовано
держрегулювання на соціально значущі харчові продукти (молоко жирністю 2,5%,
сметана 15%, сир 9%, вершкове масло 72%, олія соняшникова, яловичина і свинина
з кістками, ковбаса варена I сорту, тушки птиці, пшеничний і житньо-пшеничний
хліб, пшеничне борошно вищого ґатунку, макарони з борошна I сорту, гречка, рис,
яйця, цукор, овочі борщнабору). Відтоді, за даними Держстату, найбільше
здорожчали: пшеничний хліб — на 59% (до 19,26 грн/кг), свинина — на 27 (з 91,3
до 115,76), молоко — на 33 (з 16,56 до 22,03 грн/л), варена ковбаса — на 31 (з
65,84 до 86,39 грн/кг), яйця — 98% (з 13,44 до 26,65 грн/дес.). Зростання цін
на ці товари набагато перевищило середню інфляцію на продукти, що сягнула 11,7%.
«Тішать» соняшникова олія (здорожчала лише на 4%) та цукор, який навіть
здешевів на 8%.
Хліб є... ЧитатиЗА СІЧЕНЬ—квітень нинішнього року
зовнішньоторговельний обіг аграрної та харчової продукції між Україною та
країнами Європейського Союзу зріс майже на 14% порівняно з аналогічним періодом
минулого і сягнув 2,8 млрд дол. Найбільший попит мають злаки — їх експортовано
на 749,5 млн дол., олія — 370,9 млн дол., насіння олійних культур — 194,3 млн
дол., відходи харчової промисловості — 177,2 млн дол., м’ясо і харчові
субпродукти птиці — 76,4 млн дол. Водночас залишаються майже в повному обсязі
тарифні квоти на часник (494,9 тонни), овес (3476,9 тонни), буряковий цукор
(18121,35 тонни), інший цукор (12720 тонн), гриби (500 тонн), продукцію з
обробленого молока (1992 тонни), цукрові сиропи (2000 тонн) тощо.
...Та нема сала і м’яса ЧитатиНАША держава, яка споконвіку славилася
свинарством, катастрофічно втрачає позиції. Як повідомила Державна фіскальна
служба, за п’ять місяців імпортовано 22,5 тис. тонн сала на 14 млн доларів — аж
на 57,3% більше, ніж торік. Цим продуктом нас постачали... Польща (5,9 тис.
тонн) і Німеччина (5,2 тис. тонн). Тоді як українські виробники продали його на
зовнішні ринки лише одну тонну. Крім того, за вказаний період імпортовано
втричі більше свіжої, охолодженої і мороженої свинини, ніж експортовано: 1,8
тис. тонн сукупною вартістю 3,07 млн проти майже 0,6 тис. тонн на 1,4 млн
доларів.
Ягідники наступають ЧитатиОСТАННІ чотири роки експорт ягід зріс
удесятеро: із 3-4 тис. до близько 30 тис. тонн торік. Продаємо за кордон
переважно малину (приміром, поляки вже остерігаються конкуренції і звернулись
до уряду з проханням обмежити імпорт цих ягід), полуницю та дикорослу чорницю.
Ягоди здебільшого експортуються в замороженому вигляді.
Хвороби — від ґрунту ЧитатиЗА ДАНИМИ Інституту продовольчих ресурсів НААН
України, у Запорізькій, Луганській, Донецькій, Харківській та інших областях із
високим рівнем розвитку промисловості концентрація свинцю, кадмію, нікелю,
марганцю та інших елементів у ґрунті в 2-5 разів перевищує гранично допустиму.
Відтак усе там вирощене теж забруднене, що спричинює захворюваність населення і
посилюватиме її надалі. Торік, зазначають науковці, забруднення ґрунтів і води
призвело до занедужання понад 6 млн і смерті близько 1,8 млн осіб у світі.
Сприятливіша з екологічної точки для сільськогосподарського виробництва Західна
Україна, але там бракує робочої сили.
Виявляється, не знав Читати2017-го
було ухвалено президентський закон про «телемедицину» — як пояснили в
профільному комітеті, фельдшер приїжджатиме до бабусі у глухому селі, робитиме
їй, наприклад, кардіограму й Інтернетом (!) передаватиме дані професору в обласний
центр. Ця ініціатива викликала закономірне обурення людей, які знають реалії
життя на периферії. А нещодавно П. Порошенко поскаржився на нерозуміння та
сарказм, спрямовані на його дітище: мовляв, модель роками успішно працює у
всьому світі, приміром у Канаді (!), а українцям не догодиш. Причому Глава
держави був неабияк вражений, дізнавшись, що у центрі Європи в більшості сіл
немає інтернет-покриття, з допомогою якого, власне, й має здійснюватися
зв’язок.
Землю продовжують скуповувати ЧитатиЯК СВІДЧИТЬ дослідження асоціації
«Український клуб аграрного бізнесу», торік налічувалося 93
сільгосппідприємства, в обробітку яких перебуває понад 10 тисяч гектарів угідь
(іще 2012-го їх кількість дорівнювала 80). При цьому частка земель у
користуванні агрохолдингів сягнула 29% усіх аграрних підприємств, збільшившись
за шість років із 25 до 29%. Загальний земельний банк перших розширився із 5,6
млн до 5,95 млн га (приріст — 6,3%). Найбільше «агромагнатів» у Київській (32),
Чернігівській (28) і Полтавській (26) областях, найменше — у Закарпатській (1),
Луганській (5) і Чернівецькій (5).
Чи довго так протягнемо? ЧитатиЦЬОГО року середній розмір призначеної
місячної пенсії за віком становить 2556,7 гривні, за інвалідністю — 2000,9
гривні, у разі втрати годувальника — 2368 гривень (тобто пересічно — 2479,2
грн), за повідомленням Держстату. Згідно з дослідженням служби, на оплату
компослуг у квітні пересічно пішло 832,5 гривні з цієї суми, на ліки — 254,16
гривні. Решти — близько півтори тисячі гривень — вистачало на придбання
продуктів зі споживчого кошика для пенсіонерів, куди закладено мінімум від
потреби. Відтак купити одяг, взуття, побутову хімію та поповнити мобільний уже
ні за що. Ось так і живемо...
|