Архів
Понеділок,
18 червня 2018 року

№ 46 (19593)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Три компромісні сценарії

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Уряд назвав три сценарії для голосування парламенту щодо Brexit.

Докладніше...
У путах міграційної проблеми

ФРАНЦІЯ заявила про готовність прийняти мігрантів із «Aquarius».

Докладніше...
Нова назва для Македонії

ГРЕЦІЯ і МАКЕДОНІЯ підписали попередню угоду про перейменування останньої на «Республіку Північна Македонія».

Докладніше...
Вічно непримиренні

АФГАНІСТАН. Новий масовий теракт стався у провінції Нан-гархар.

Докладніше...
Мирна угода під питанням

КОЛУМБІЯ. Кандидат від правої коаліції переміг на виборах президента.

Докладніше...
Острови розбрату

ПІВДЕННА КОРЕЯ почала військові навчання поблизу спірних із Японією островів Токто.

Докладніше...
Торговельна митна війна

КИТАЙ анонсував дзеркальні мита у відповідь Дональду Трампу.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Отакої!

Музей із молотка

Микола НЕЧИПОРЕНКО.

Дніпропетровська область.

Оголошення про термінову сходку всіх членів недавно створеної Царичанської об’єднаної територіальної громади викликало справжній переполох. Через городні та хатні клопоти зараз ніколи й угору глянути — не те що висиджувати на засіданнях. Але привід був такий, що не піти не дозволяло сумління. Що ж сталося?

ПРИВОДОМ для зібрання стало ухвалене напередодні рішення депутатів Царичанської ОТГ. Як зазначив її здивований голова Геннадій Сумський, ніхто й подумати не міг, що воно викличе такий резонанс. Шукаючи шляхи наповнення дірявої казни, депутати вирішили виготовити пакет документів «Комплексного музею історії Царичанського району» задля подальшого його продажу на конкурсних засадах.

Власне, продавати намірилися не сам музей, тобто його експонати, а приміщення, де він розташований. Це капітальна споруда загальною площею майже 300 квадратних метрів. Щоправда, стверджувати, що перебуває вона у чудовому стані, не доводиться. Приміщення ремонтували понад 10 років тому. «Час від часу зміцнювали фундамент музею, — пояснює Геннадій Сумський, — та проблеми з ним залишаються. Вирішувати їх нині не на часі. Спочатку треба відремонтувати дитячу музичну школу і Будинок культури. Зрештою, ми ж не виганяємо з експонатами та документами на вулицю. Є думка переселити його в будинок культури після ремонту останнього».

Тим, що музей у Будинку культури матиме вдвічі менше місця, депутати не переймаються. А куди, мовляв, із ним подітися?

Чутка про те, що депутатам припекло продати музей місцевої історії, миттєво поширилася селом. Подейкували, що на музейне приміщення накинула хиже око родина Гружинскасів, яка свого часу завалила столітню будівлю, розташовану неподалік цього закладу, спорудивши на її місці шикарне кафе «Старий млин». Назву залишили на згадку про реальний млин, зведений тут іще 1905 року. Словом, місцеві жителі подумали, що сім’ї успішних бізнесменів уже мало місця, тому вони пролобіювали (назвемо це так) рішення про продаж приміщення музею, щоб потім придбати його. Однак глава родини Олег Гружинскас це категорично спростовує. «Справді, як тільки селищна рада надумає продавати музей, — переконує він,— ми намагатимемося його купити. Але це буде вимушений крок. Бо знаємо, хто насправді хоче заволодіти цим приміщенням, щоб відкрити в ньому ресторан. А навіщо нам конкуренти поруч?»

Де тут правда, а де вигадка — збагнути важко. Але в одному місцевий люд переконаний: депутати поквапилися зі своїм рішенням. Переймаючись долею закладу, який у ході адміністративно-територіальної реформи потрапив у комунальну власність громади, люди швидко зібралися на сходку. Історія не продається, вважають вони.

Шанований царичанський краєзнавець кандидат історичних наук Анатолій Білокінь нагадав землякам про постанову Кабміну стосовно музеїв, які перебувають у віданні місцевих органів влади, підприємств і організацій. Згідно з нею, всі їхні експонати: документи, свідчення-оригінали, старожитності, матеріальні й побутові пам’ятки історії — є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України. Так що чинити з ними, кому що заманеться, заборонено і карається законом. Тим паче що «Народний музей історії Царичанського району» включено у перелік закладів, чиї надбання становлять національну цінність.

Музеї місцевого значення неповторні оригінальною історією певних самобутніх територій і регіонів. Вони володіють експонатами, яких не знайти навіть у столичних сховищах старожитностей. Царичанський музей також може похвалитися цікавими рідкісними документами, свідченнями та речами, аналогів котрим немає.

«Якщо музейне майно перемістять у бібліотеку районного Будинку культури, то у нас не стане ні бібліотеки, ні музею! — бідкається місцева жителька Любов Шрамко. — І я, і мої знайомі готові збирати з миру по нитці на ремонт останнього, аби лише його не продали». Думку скинутися коштами на реставрацію приміщення, де заклад діє мало не 60 років, підхопила голова районної фермерської асоціації Вікторія Головко. Вона висловила сподівання, що її підтримають й інші місцеві підприємці.

Ці слова вселили надію, що вдасться відвести загрозу, яка нависла над музеєм. Якщо, звичайно, депутати не лукавлять і проблема справді у нестачі коштів на утримання приміщення, а не в чомусь іншому...

Виступили на сходці і представники районної організації ветеранів. «Боляче, що хочуть викреслити нас і наших батьків та дідів з життя і народної пам’яті, — наголосив Іван Петрушевський. — Не нову громаду створили, а зачищають територію, щоб і духу українського тут більше не було...»

Сільське віче ухвалило одноголосне рішення: «Приміщення музею не продавати. Громада проти».

А наостанок один із ветеранів сказав дуже актуальні для наших реалій слова. Мовляв, зараз можновладці дуже люблять говорити про духовне відродження. Але це не тільки церкви будувати, а й берегти музеї місцевої історії, слави та пам’яті. Якщо перестаємо перейматися ними, то чи переймаємося тоді майбутнім вітчизняних сіл? Велика Батьківщина починається з маленької, де кожен із нас народився, виріс, набрався розуму і совісті серед своїх людей. Там криниці мудрості нашого народу, джерела його невмирущості. Поки вони є, доти будемо і ми.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
«Паски» затягуються
Читати
Хліб є...
Читати
...Та нема сала і м’яса
Читати
Ягідники наступають
Читати
Хвороби — від ґрунту
Читати
Виявляється, не знав
Читати
Землю продовжують скуповувати
Читати
Чи довго так протягнемо?
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове