ТРИ ОБЛАСТІ — Львівська, Закарпатська та Хмельницька — почали розглядати ймовірність запровадження надзвичайної ситуації (НС), яка стосується забезпечення природним газом бюджетних установ на цей осінньо-зимовий період. Зокрема, у Львівській ОДА повідомили, що в регіоні працює 825 установ, що споживають блакитне паливо, у них є понад 4 тисячі пунктів його обліку, з яких станом на 12 жовтня були ввімкнені 986 — 23,4%. Такий маловтішний стан справ склався тому, що більшість бюджетних установ, що використовують газ для опалення та гарячої води, ще не уклали угод на його постачання. У Львівській ОДА назвали кілька факторів: тривалість проведених торгів у системі «Прозорро», їх незавершення в частині визначення переможців через відсутність достатньої кількості учасників і значні коливання ціни на паливо тощо.

ЗА ПРОГНОЗАМИ видання «БізнесЦензор», зима видасться вкрай складною для 600 тисяч домогосподарств: вони з початком опалювального сезону в жовтні купуватимуть газ по 16,5 грн/куб замість близько восьми гривень. Ідеться про тих споживачів, котрих після втрати постачальника (за останній рік збанкрутувала велика кількість компаній) автоматично перевели до постачальника останньої надії (ПОН) — «Нафтогазу». Останній, встановивши тариф для своїх клієнтів на рівні 7,96 грн/куб, підняв ціну для «попутників» до вищезазначених 16,5 грн. Проблема полягає ще й у тому, що швидко підписати договори з новими постачальниками люди не зможуть — це таки займає час, особливо для селян, досі позбавлених доступу до хорошого Інтернету і змушених діставатися міст, аби отримати левову частку послуг. Тим часом Президент В. Зеленський заявив, що «на сьогодні достатньо газу для суспільства, достатньо газу для споживачів за дуже нормальними цінами, порівняно з європейськими цінами».

ІЗ 21 ЖОВТНЯ міжобласне залізничне сполучення здійснюватиметься тільки за наявності у пасажирів або сертифіката про вакцинацію (для «жовтої» зони достатньо відмітки про одержання однієї дози, для «червоної» потрібен повний курс), або негативного тесту — чи ПЛР, чи «швидкого», зробленого не пізніш як за 72 години до цього. Документи при посадці перевірятиме провідник. Усі пасажири, які купили квитки заздалегідь, теж мають дотримуватися правил або здати проїзні документи. Укрзалізниця заявила, що збирається розгорнути на вокзалах лабораторії, в яких людей тестуватимуть за «доступною ціною» (чому б і не заробити?), і звернеться до правоохоронців, аби ті допомогли з контролем дотримання нових карантинних обмежень. Подібні правила запроваджені й для автобусів.

У РАМКАХ законодавства щодо протидії відмиванню коштів та вимог фінансового моніторингу «ПриватБанк» запровадив ліміт переказів на календарний місяць (з 1-го по 30/31 числа): для відправника по Україні —100, міжнародних — 25; для отримувача 100 та 30 відповідно. У банку уточнили, що щомісяця з картки на картку перекидають гроші понад 7 млн клієнтів, і 99,7% із них роблять це не більш ніж 100 разів. Отож там вирішили, що раціонально встановити саме таку «планку». Людям, котрі збирають гроші на карту для благодійності чи волонтерства, слід звернутися до служби підтримки банку й надіслати посилання із соціальних мереж чи документи, що це підтверджують, і тоді ввімкнеться безлімітний режим. Хто ж приторговував через Інтернет, використовуючи особисту картку (що, до речі, заборонено законодавством), тим порадили відкрити рахунок ФОП чи особи, яка займається професійною незалежною діяльністю.

УКРАЇНА та Євросоюз підписали угоду про Спільний авіаційний простір. Вона відома також під назвою «Відкрите небо». Цей договір був погоджений ще 2013 року, проте його підписання гальмувалося через британсько-іспанську суперечку щодо належності Гібралтара. Мета угоди, згідно з офіційним повідомленням, — урівняти у деяких правах українські та європейські авіакомпанії, зняти монополію на окремі маршрути, встановлену двосторонніми договорами, полегшити відкриття нових маршрутів між українськими та європейськими населеними пунктами. В результаті ціни на авіаквитки мають зменшитись, а туристична привабливість нашої країни — збільшитися.