• Екологічна панорама

_{Нові штрафи за рибне браконьєрство}

Олена БЕГМА.

КАБІНЕТ Міністрів збільшив штрафи за незаконний вилов риби в десятки й навіть сотні разів, залежно від виду. Зокрема, за незаконний вилов кожного карася сріблястого тепер доведеться заплатити 1581 грн (замість 17), краснопірки — 1564 грн (замість 68), щуки — 3468 грн (замість 340), сома — 5117 грн (замість 425)… Такий же підхід застосовуватиметься щодо ряду інших водних біоресурсів. Наприклад, за незаконний вилов раків штраф також зріс у 130 разів і становить 3332 грн замість 25 за особину.

Масове браконьєрство водних біоресурсів становить величезну загрозу національній екологічній безпеці України. При цьому існуючі досі заходи покарання не діяли так, як треба. «Браконьєр не переймався штрафом, який дорівнював 0,000001% від його заробітку», — наголосив міністр агрополітики та продовольства Роман Лещенко, коментуючи нововведення.

_{Відстояли ландшафтний парк}

ПРОКУРАТУРА через суд зберегла ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Станіславський». «Херсонським окружним адміністративним судом задоволено позов Олешківської окружної прокуратури про визнання бездіяльності місцевої ради протиправною та зобов’язано забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж заповідного об’єкта та закріплення його на місцевості», — йдеться у повідомленні відомства.

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Станіславський» площею 659 га, з яких 608 га — акваторія Дніпровського лиману, було створено указом президента України у 2002 році. Він має особливу природоохоронну, наукову, естетичну та пізнавальну цінність. Його часто називають Станіславським рогом, мисом і навіть Херсонськими горами… Проте впродовж дев’яти років землерозпорядник не вживав заходів для збереження унікальної природної перлини, більше того, використовував ділянки не за цільовим призначенням, іще й вивів землю з державної власності за корупційною схемою. Реагуючи на численні звернення екологів та активістів, прокуратура зафіксувала порушення і звернулася до суду з відповідним позовом, який і було задоволено.

_{Мул перероблятимуть на добриво}

КОМУНАЛЬНЕ підприємство «Луцькводоканал» стало першим серед водоканалів України, яке розробило і одержало всі необхідні дозвільні документи для переробки на органічне добриво мулу, який зазвичай у великій кількості нагромаджується в очисних спорудах. Тобто водоканал узявся за втілення процесу його виробництва, фасування та реалізації для потреб сільського господарства.

Цю справу давно налагоджено у більшості європейських країн. Експертизами доведено цілковиту безпечність та високу ефективність такого добрива. Ясна річ, виграє і Луцька територіальна громада, адже мул не накопичуватиметься і не створюватиме потенційної небезпеки для екології.

_{Мапа стану води та атмосфери}

В УКРАЇНІ у відкритому доступі запрацював Національний реєстр викидів та перенесення забруднюючих речовин. Його у вигляді зручної мапи, на яку нанесено 4 тисячі підприємств-забруднювачів, розміщено на сайті Міндовкілля в розділі «ЕкоСистема». Скористатися сервісом відкритих даних може кожен. Які підприємства відповідальні за стан води та атмосферного повітря у вашому регіоні? Коли востаннє Державна екологічна інспекція перевіряла діяльність того чи іншого промислового об’єкта? Які обсяги забруднення ними атмосфери та води щороку?.. Тепер дістати відповідь на ці та інші запитання громадяни можуть швидко й не виходячи з дому. Доречним в умовах пандемії COVID-19 є «бонусний» шар мапи, завдяки якому можна здійснювати віртуальні мандрівки об’єктами природно-заповідного фонду України.

_{Автомобіль віджив своє. А де його утилізувати?}

В УКРАЇНІ хочуть повернути збір за утилізацію старих автомобілів. З відповідною ініціативою виступив голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований. Таким чином відомство збирається боротися з негативним впливом автотранспорту на довкілля. «В Україні лише 5% автовласників віддають свої машини на утилізацію. Протягом 2020 року було утилізовано 13 тисяч авто. Решта забруднює навколишнє середовище на звалищах свинцем, іржею, відпрацьованими оліями тощо», — змалював невтішну картину Мальований.

За його словами, утилізаційний бізнес в Україні не є високоприбутковим через те, що нема розгалуженої мережі центрів для здачі й знешкодження використаних автомобілів. Більше того — за цю послугу треба ще й доплачувати, а автовласники зі своєї ініціативи не готові розкривати гаман.

Нагадаємо, з вересня 2013-го по квітень 2014 року в Україні вже мав місце утилізаційний збір: обкладалися податком автомобілі, які ввозилися в країну. Однак проти нього виступила Світова організація торгівлі, а також неодноразово збиралися мітинги під Верховною Радою. В результаті збір скасували.

_{Фламінго в Україні вже не дивина}

В ОДЕСЬКІЙ області оселилися загалом рідкісні для України птахи — рожеві фламінго. Зграя цих напрочуд граційних і красивих пернатих, які ще у вересні прилетіли в національний парк «Тузлівські лимани», досі не рушила на зимівлю в теплі краї. У ділянці лиману Бернас орнітологи нарахували майже 65 особин.

Уперше цих птахів помітили на озері Сиваш 2017 року, а 2020-го зграю фламінго бачили на Тилігульському лимані. Також птахи відвідували Дунайські плавні, а тепер от освоюють Тузлівські лимани. «Сподіваюся, що рожеві фламінго скоро загніздяться в нашому нацпарку. Тільки потрібно підготувати їм специфічні острови. Фламінго потребують особливих екологічних умов, гніздяться на великих мулистих площах поблизу неглибоких солоних водойм, що мають острівці», — повідав науковий співробітник нацпарку «Тузлівські лимани» Іван Русєв. При цьому він наголосив, що птахам в Україні потрібен надійний захист од браконьєрів та екологічно несвідомих людей.

_{Питна вода стає розкішшю}

ЧЕРЕЗ зміни клімату світові загрожує вже невідворотна глобальна водна криза. До 2050 року близько 5 мільярдів людей не матимуть достатнього доступу до прісної води, а 60% країн будуть не готові впоратися з повенями і посухою. Вже нині 25% усіх міст світу наразилися на проблему періодичної відсутності доступу до води. Про це йдеться у звіті Всесвітньої метеорологічної організації при ООН.

«Нам потрібно усвідомити водну кризу, що насувається», — закликає генеральний секретар ВМО Петтері Таалас. Автори звіту підрахували, що з 2000 року кількість випадків посухи зросла на 29%. За останні 20 років земні запаси води скорочувалися зі швидкістю 1 сантиметр на рік. Зростання чисельності населення призведе до ще більшого навантаження на водопостачання, особливо в країнах так званої «Чорної Африки», розташованих південніше пустелі Сахара.

Втім, в Україні також насувається криза питної води. Повсюди міліють і пересихають прісні водойми, по селах — колодязі.