|
Версія для друку На головну Городяни мерзнуть, а селян робота гріє Василь ПІДДУБНЯК. От
уже й Покрова відійшла за пруг. Саме на Покрову наші далекі пращури стрічалися
із зимою. Та не той тепер Миргород: жовтень поки що рясно струшує на землю
листя і скупо — довгождані дощі. У НАРОДІ кажуть: у жовтні гріє ціп, а не
піч. Та так воно і є. Хлібороби
продовжують священнодійствувати над тим, що дала земля. А вона, Богу дякувати,
не поскупилася, хоч весна видалася досить таки каламутною. За останньою
інформацією пресслужби Мінагрополітики, збирання зернових і зернобобових
культур в Україні проведене на площі 11,6 млн га при врожайності 44,8 ц/га,
намолочено 52 млн 60 тис. тонн зерна. Лідерами є південна житниця держави
Одещина, яка намолотила майже 4,4 млн тонн зерна, Дніпропетровщина — 4,3 млн
тонн, Харківщина — 4,2 млн тонн, а по врожайності Хмельниччина із показником
60,3 ц/га. За нею йдуть Черкащина, Чернігівщина, Вінниччина і Тернопільщина. Завершене
збирання ріпаку. Із площі 1 млн га намолочено більше 2,9 млн тонн насіння при
середній урожайності 28,6 ц/га. Найвищою ж вона була у Тернопільській (37,2
ц/га) та Хмельницькій (35 ц/га) областях. У розрізі
пізніх культур зібрано: кукурудзи —
6,92 млн тонн з площі 1,2 млн га (22% до прогнозу), середня врожайність
становить 5,75 т/га; гречки —
94,8 тис. тонн з площі 72,3 тис. га (86% до прогнозу), урожайність — 1,31 т/га; проса —
166,8 тис. тонн з площі 71,7 тис. га (92% до прогнозу), врожайність — 2,33
т/га; сої — 2,01
млн тонн з площі 783,7 тис. га (61% до прогнозу), врожайність — 2,57 т/га. Крім того,
соняшнику зібрано 10,9 млн тонн з площі 4,7 млн га (73% до прогнозу). Середня
врожайність становить 2,31 т/га. Цукрових
буряків накопано 4,63 млн тонн з площі 99 тис. га (44% до прогнозу).
Урожайність — 46,8 т/га. За даними
Гідрометцентру України, агрометеорологічні умови для завершення вегетації та
збирання пізніх культур, накопичення цукрів у плодах та коренеплодах,
початкового росту і розвитку посіяних озимих, підготовки площ для сівби
впродовж вересня були загалом задовільними. «Одночасно у
багатьох районах південних, в окремих районах Луганської та Донецької областей,
де впродовж вересня утримувався стійкий дефіцит опадів, тривала та посилювалася
ґрунтова засуха, — повідомляють синоптики. — Умови для накопичення вологи і
відповідно сівби та початкового розвитку озимих культур складалися
незадовільно. Проте розвиток ґрунтової засухи дещо стримувався низькими
температурами повітря і ґрунту». Затяжна
ґрунтова засуха вразила і Північне Причорномор’я. І багато господарств сіяти не
ризикнули. Лише у переддень Покрови полило як із відра… Разом із
тим, фахівці Гідрометцентру зауважили: «Загалом зволоження ґрунту нинішньої
осені для сівби озимих культур в оптимальні строки сформувалося в Україні
значно кращим, ніж у попередні 5 років». Станом на 11
жовтня 2021 року аграрії посіяли озимі зернові культури на площі 4,7 млн
га (60% до прогнозу). Як
повідомляє пресслужба Мінагрополітики, лідерами за темпами сівби озимини є
аграрії Сумщини, котрі практично завершили їх сівбу, і Полтавщини (98%
прогнозованих площ). Загалом же
по країні пшениці посіяно 4,2 млн га (63% до прогнозу), ячменю — 389 тис. га (38%),
а от аграрії Волині, Полтавщини та Сумщини його сівбу вже завершили. Близькі до
завершення чернігівці. Жита посіяно 120 тис. га (75% до прогнозу). У
Вінницькій, Миколаївській, Полтавській та Херсонській областях його сівбу вже
завершили. Крім того, в Україні посіяно 1 млн га озимого ріпаку, що становить
97% до прогнозу. Повністю завершили сівбу ріпаку аграрії 18 областей. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
З паливом таки проблеми? ЧитатиТРИ ОБЛАСТІ — Львівська, Закарпатська та
Хмельницька — почали розглядати ймовірність запровадження надзвичайної ситуації
(НС), яка стосується забезпечення природним газом бюджетних установ на цей
осінньо-зимовий період. Зокрема, у Львівській ОДА повідомили, що в регіоні
працює 825 установ, що споживають блакитне паливо, у них є понад 4 тисячі
пунктів його обліку, з яких станом на 12 жовтня були ввімкнені 986 — 23,4%.
Такий маловтішний стан справ склався тому, що більшість бюджетних установ, що
використовують газ для опалення та гарячої води, ще не уклали угод на його
постачання. У Львівській ОДА назвали кілька факторів: тривалість проведених
торгів у системі «Прозорро», їх незавершення в частині визначення переможців
через відсутність достатньої кількості учасників і значні коливання ціни на
паливо тощо.
Заплатять удвічі більше ЧитатиЗА ПРОГНОЗАМИ видання «БізнесЦензор», зима
видасться вкрай складною для 600 тисяч домогосподарств: вони з початком
опалювального сезону в жовтні купуватимуть газ по 16,5 грн/куб замість близько
восьми гривень. Ідеться про тих споживачів, котрих після втрати постачальника
(за останній рік збанкрутувала велика кількість компаній) автоматично перевели
до постачальника останньої надії (ПОН) — «Нафтогазу». Останній, встановивши
тариф для своїх клієнтів на рівні 7,96 грн/куб, підняв ціну для «попутників» до
вищезазначених 16,5 грн. Проблема полягає ще й у тому, що швидко підписати
договори з новими постачальниками люди не зможуть — це таки займає час,
особливо для селян, досі позбавлених доступу до хорошого Інтернету і змушених
діставатися міст, аби отримати левову частку послуг. Тим часом Президент В. Зеленський
заявив, що «на сьогодні достатньо газу для суспільства, достатньо газу для
споживачів за дуже нормальними цінами, порівняно з європейськими цінами».
На поїзд так просто не сядеш ЧитатиІЗ 21 ЖОВТНЯ міжобласне залізничне
сполучення здійснюватиметься тільки за наявності у пасажирів або сертифіката
про вакцинацію (для «жовтої» зони достатньо відмітки про одержання однієї дози,
для «червоної» потрібен повний курс), або негативного тесту — чи ПЛР, чи
«швидкого», зробленого не пізніш як за 72 години до цього. Документи при
посадці перевірятиме провідник. Усі пасажири, які купили квитки заздалегідь,
теж мають дотримуватися правил або здати проїзні документи. Укрзалізниця
заявила, що збирається розгорнути на вокзалах лабораторії, в яких людей
тестуватимуть за «доступною ціною» (чому б і не заробити?), і звернеться до
правоохоронців, аби ті допомогли з контролем дотримання нових карантинних
обмежень. Подібні правила запроваджені й для автобусів.
Обмежено кількість переказів ЧитатиУ РАМКАХ законодавства щодо протидії
відмиванню коштів та вимог фінансового моніторингу «ПриватБанк» запровадив
ліміт переказів на календарний місяць (з 1-го по 30/31 числа): для відправника
по Україні —100, міжнародних — 25; для отримувача 100 та 30 відповідно. У банку
уточнили, що щомісяця з картки на картку перекидають гроші понад 7 млн
клієнтів, і 99,7% із них роблять це не більш ніж 100 разів. Отож там вирішили,
що раціонально встановити саме таку «планку». Людям, котрі збирають гроші на карту
для благодійності чи волонтерства, слід звернутися до служби підтримки банку й
надіслати посилання із соціальних мереж чи документи, що це підтверджують, і
тоді ввімкнеться безлімітний режим. Хто ж приторговував через Інтернет,
використовуючи особисту картку (що, до речі, заборонено законодавством), тим
порадили відкрити рахунок ФОП чи особи, яка займається професійною незалежною
діяльністю.
«Відкрили» небо ЧитатиУКРАЇНА та Євросоюз підписали угоду про
Спільний авіаційний простір. Вона відома також під назвою «Відкрите небо». Цей
договір був погоджений ще 2013 року, проте його підписання гальмувалося через
британсько-іспанську суперечку щодо належності Гібралтара. Мета угоди, згідно з
офіційним повідомленням, — урівняти у деяких правах українські та європейські
авіакомпанії, зняти монополію на окремі маршрути, встановлену двосторонніми
договорами, полегшити відкриття нових маршрутів між українськими та
європейськими населеними пунктами. В результаті ціни на авіаквитки мають
зменшитись, а туристична привабливість нашої країни — збільшитися.
|