НАЙІМОВІРНІШЕ, саме цією фразою «шефа» із радянської кінокласики послуговується в земельному питанні наша влада. Керівник Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства Т. Милованов заявив: «Нормальна робота ринку землі принесе лише за три місяці наступного року близько 9 мільярдів додаткових гривень росту ВВП, за нашими оцінками... У 2021 році таке зростання очікується на рівні додаткових 30 мільярдів гривень». Відтак зі зняттям «шкідливого» мораторію не треба зволікати, адже «нам потрібні довгі дешеві гроші», аби аграрна галузь могла розвиватись. Міністр визнав, що є дуже багато ризиків, однак часу для наведення ладу в роботі державних установ буцімто достатньо — до 1 жовтня наступного року мають встигнути. Проте чи справді достатньо часу і чи є політична воля створити добру основу для відкриття земельного ринку, велике питання.

ОДЕСЬКИЙ припортовий завод, Об’єднана гірничо-хімічна компанія, «Електроважмаш», «Президент-готель» і шахта «Краснолиманська» — ось така перша п’ятірка об’єктів для приватизації. Щодо боргів ОПЗ перед компаніями Д. Фірташа ситуація поки що не певна. Заступник міністра економіки, торгівлі та сільського господарства П. Кухта заявив, що на заводі працює інвестиційний радник, який запропонує варіанти дій. Крім того, міністерство збирається скасувати державну монополію на виробництво спирту, а заводи «Укрспирту» (яких насправді два — концерн і держпідприємство, всього 83 виробництва) після цього продати.

ЗГІДНО з інформацією, яка опинилась у розпорядженні ресурсу «Європейська правда», законопроєкт про заборону колишнім власникам банків забирати їх назад буде готовий до кінця року. Стосується він насамперед «ПриватБанку» та І. Коломойського. Поки що не відомо, хто «ризикне» його подати, крім того, документ, судячи з усього, не встигнуть цього року зареєструвати в парламенті. Законопроєкт уже погоджений з МВФ, який знає, що правоохоронна і судова системи в нас недореформовані, відтак законодавча заборона у цьому разі є оптимальним рішенням.

ФОНД «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва провів опитування, результати якого такі: 53% респондентів вважають, що Україна повинна приєднатися до Європейського Союзу. 24% — за «нейтралітет». Серед опитаних знайшлися й 13%, що бажають приєднатися до РФ, Білорусі та Казахстану. Регіональна картина традиційна: найбільше проєвропейських громадян на заході (71%) та в центрі (60%), на півдні цифра становить 32%. На сході 34% опитаних за ЄС, 30% — за «нейтралітет», а 27% хочуть у «Євразію». Електоральний зріз такий: найбільше прихильників євроінтеграції серед виборців партії «Європейська солідарність» (90%) та «Слуга народу» (54%).

«УКРТРАНСНАФТА» та російська «Транснефть» уклали додаткову угоду до договору про транзит нафти територією України, яка продовжує його чинність на 10 років (1 січня 2020 року — 1 січня 2030-го). Наша сторона підкреслила, що це гарантує безпеку та стабільну роботу нафтотранспортної системи України на довгостроковій основі. При цьому базові принципи співробітництва, зокрема порядок оплати послуг і механізм технічної взаємодії, залишилися без змін.

НА СПІЛЬНІЙ прес-конференції з президентом Сербії О. Вучичем російський керівник В. Путін зазначив, що у Відні ведуться переговори з Україною щодо укладення угоди про транзит газу, і «це ніякий не секрет». При цьому він підкреслив: «Правда, умови, які нам пропонують можливі українські транзитери, вони економічно неприйнятні. Поки що. Але я сподіваюся, що це запитна позиція — вдасться якось позиції погодити». В тому, що росіяни будуть з усіх сил «погоджувати», не сумнівається ніхто. Головне, аби наша сторона вистояла і уклала контракт на вигідних насамперед нам умовах.

НАЦІОНАЛЬНА аграрна академія наук потрапила під посилену увагу правоохоронців. Президента Я. Гадзала підозрюють у втручанні в діяльність працівника правоохоронного органу. Служба безпеки України затримала двох службовців середньої ланки, які продавали за мільйон доларів посаду керівника одного з підприємств академії. Крім того, поліцейські протягом 2015—2019 років вели розслідування за 315 кримінальними провадженнями. Встановлено, що основними причинами недоотримання доходу та збитків НААН України стало укладання свідомо збиткових договорів про спільну діяльність, зокрема здавання в оренду земельних ділянок за явно заниженими цінами. Також мають місце документальне заниження врожайності і подальше привласнення зібраного збіжжя, розтрата земельних ділянок та майна, коштів, виділених на закупівлю сільгосппродукції, гербіцидів тощо.