УКРАЇНА відновила імпорт газу з Європи. За місяць планується придбати 300 мільйонів кубометрів палива переважно зі Словаччини, Угорщини та Польщі (яке, як відомо, всі закуповують у Росії). Газ купують як приватники, так і Нафтогаз. Скільки він коштуватиме, не відомо: міністр енергетики Г. Галущенко заявив, що це комерційна таємниця.

У СЕРПНІ 2014 року було запроваджено військовий збір — 1,5% від нарахованої заробітної плати. Державна казначейська служба повідомила, що впродовж 2014-2021 років надійшло 131,9 мільярда гривень цього податку. Торік — 28,6 мільярда гривень, найбільше за весь час, 2020-го — 23,9 млрд грн, 2019-го — 22,4 млрд, 2018-го — 18,7 млрд, 2017-го — 15,1 млрд, 2016-го — 11,5 млрд, 2015-го — 9,2 млрд, 2014-го — 2,5 млрд грн. При цьому надходження спрямовуються не безпосередньо Збройним силам, а до держбюджету. Експертна організація StateWatch, котра й робила відповідний запит до Держказначейства, зазначила, що таким чином державна скарбниця поповнилася без чітко визначених пріоритетів на потреби оборони. Нещодавно в парламенті розглядався законопроєкт щодо створення окремого цільового фонду з надходжень військового збору, однак рішення не ухвалили.

3 ЛЮТОГО Україна та Туреччина уклали угоду про створення зони вільної торгівлі. Переговори тривали 15 років. Основа угоди — обнулення мит на 10 337 товарних позицій, або 95% товарів на експорт, на 1347 існуватимуть товарні квоти чи зменшення мит. Основним досягненням України називають те, що до вітчизняних товарів не застосовуватимуть додаткових мит, вищих за максимальний рівень, встановлений членством Туреччини у СОТ. Виняток — металургія: наша держава погодилася на право іншої сторони збільшувати захисні мита на продукцію в обмін на збереження вивізного мита на брухт. Проте український бізнес не дуже радіє цій події, побоюючись своєї «смерті» через неспроможність витримати конкуренцію з турецькою продукцією та інші чинники. Хоча дехто з юристів переконує, що угода цим якраз і корисна: стрімке зростання імпорту з Туреччини і так відбувається, а угода дасть можливість Україні застосовувати інструменти торговельного захисту.

КУРИТИ, кажуть медики, шкідливо для здоров’я, а курити бозна-що — ще й для економіки. Зокрема, компанія «Kantar Україна», що спеціалізується на маркетингових дослідженнях, повідомила: впродовж минулого року рівень нелегальної торгівлі цигарками сягнув 16,9% — рекорд, котрий вдвічі перевищує попередній максимум 2013 року. Збитки для бюджету оцінюються в 15,5 млрд грн. Обсяг тіньового ринку сигарет в Україні — майже 8,5 млрд шт., основну частину в структурі становить підроблена продукція (5,6%) і та, що призначена для продажу в зоні безмитної торгівлі (з надписом Duty Free) або на експорт (9%). При цьому 62% нелегальних цигарок із позначкою Duty Free вироблені на Винниківській тютюновій фабриці. У географії контрабанди в Україну лідером залишається Білорусь. Найбільше нелегальних цигарок розповсюджують у Харківській (13%), Одеській (12%), Дніпропетровській (11%), Донецькій (8%), Львівській (6%), Запорізькій (6%) та Хмельницькій (5%) областях.

ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ соціологічного дослідження з’ясувалося таке: впродовж минулого року 69% опитаних українців пережили сильний стрес. І це рекорд за останнє десятиліття. Найчастіше ударом ставала смерть близьких — 19% (до 2020 року цей показник не перевищував 9%, 2020-го він сягнув 17%), власна важка хвороба чи операція — 18% (15% у 2020-му, 18% у 2021-му), тяжка хвороба близьких (16%), втрата роботи (11%). Найбільше тих, хто занедужав, — серед опитаних старше 50 років, водночас серед них традиційно менше тих, хто втратив роботу. В географічному розрізі на важкі ситуації більше скаржилися селяни — 73% проти 67% жителів міст. Також мешканці сіл частіше переживали хворобу чи операцію і відчували власну безпорадність. Утім, знайшлося 29% опитаних, котрі торік не пережили жодної стресової ситуації. У 2019-му таких було 49%.

ОПРИЛЮДНЕНО рейтинг українських закладів вищої освіти за версією Ranking Web of Universities (усього в ньому 313 позицій). На першому місці Київський національний університет імені Тараса Шевченка, на другому — його вічний «суперник» Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського». На третьому — Сумський державний університет. У першому десятку також Національний авіаційний університет, Харківський національний університет радіоелектроніки, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Національний університет біоресурсів і природокористування України, Національний університет «Львівська політехніка», Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».