Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш заявив, що 2019-го основними напрямами роботи організації стануть кліматичні зміни, кризи в Ємені, Лівії, Сирії та Афганістані. У Лівії, за словами Гутерреша, ООН ефективно забезпечується припинення вогню. Серед інших «заморожених і невирішених викликів» він назвав ситуацію в Україні, Кавказі, М’янмі і палестино-ізраїльський конфлікт.

Після того як парламент проголосував проти угоди про умови Brexit, депутати з мінімальною перевагою голосів не підтримали вотум недовіри главі британського уряду, який ініціював лідер лейбористської партії Джеремі Корбін. Звертаючись до депутатів, Мей закликала всі політичні сили країни до об’єднання перед Brexit заради втілення в життя позиції народу, який на референдумі висловився за вихід із ЄС. Вона пообіцяла запропонувати депутатам новий план виходу. Тим часом напередодні депутати ЄС рекомендували Великій Британії відмовитися від Brexit.

Минулої неділі після виходу зі складу лідера «Незалежних греків» екс-міністра національної оборони Паноса Камменоса і заклику лідера опозиційної партії «Нова демократія» Киріакіса Міцотакіса до дострокових виборів Ципрас попросив голову парламенту поставити на голосування питання про довіру уряду. Підтверджений йому вотум довіри відкриває шлях до внесення на пленарне засідання угоди Афін зі Скоп’є про зміну конституційної назви Республіки Македонія на «Республіку Північна Македонія», яку підтримує уряд Ципраса.

У листопаді 1995 року на американській військовій базі в Дейтоні було прийнято мирну угоду про припинення вогню ворогуючими сторонами і відокремлення територій, що поклало край громадянській війні в Боснії. Ердоган заявив, що ООН повинна зробити «сильний крок» щодо можливого перегляду Дейтонських угод, які створили складну і неефективну державну систему. Нині керівництво Боснією здійснюється багатонаціональним урядом. Президія країни складається з проросійського лідера боснійських сербів Мілорада Додіка, який обстоює відокремлення сербів від Боснії, мусульманського політика Сефіка Дзаферовича і боснійського хорвата Желько Комшича.

На переконання суддів, проти нього було недостатньо доказів. 2011-го Гбагбо, який був найупливовішою людиною в Кот-д’Івуарі, заарештували і передали до Гааги за підозрою в організації вбивств, тортур і зґвалтувань під час громадянської війни 2010-2011 рр. Це був перший випадок, коли МКС судив главу держави. Кот-д’Івуар на той час перебував у глибокій кризі. Гбагбо програв вибори, але відмовився передати владу. Повідомляється, що прокурори надали велику кількість доказів про злочини, але не мали достатньо підтверджень того, що за них відповідальний саме Гбагбо.

Президент Туреччини Таїп Ердоган після переговорів із президентом США Дональдом Трампом підтвердив своє рішення створити на турецько-сирійському кордоні зону безпеки. Він неодноразово заявляв про готовність своєї країни після виведення американських військ почати військову операцію в Манбіджі і на схід від Євфрату проти курдських формувань. У відповідь МЗС Сирії наголосило на рішучості Дамаска «захищати національний суверенітет і населення від турецького вторгнення і окупації».

Мінімальний розмір оплати праці зріс від 4500 до 18 тисяч боліварів, що за нинішнім курсом, який змінюється чи не щодня, становить 6,52 долара. Президент Ніколас Мадуро обіцяв стабілізувати ринок нафти, значними запасами якої володіє країна. Проте експерти не вірять, що він здатен щось змінити, бо протягом п’яти років глибокої стагнації і падіння економіки щонайменше двічі Мадуро вже обіцяв змінити ситуацію.

ПРЕМ’ЄР В. Гройсман оприлюднив пріоритетні напрями, за якими буде працювати уряд. Це економічний розвиток, розвиток людського капіталу, безпека і оборона, заходи з енергонезалежності та посилення боротьби з корупцією — загалом нічого нового. У руслі заявленого планують підвищувати зарплати в армії та модернізовувати її, інвестувати в енергоефективність, влітку запустити систему безкоштовних медичних досліджень, продовжити будівництво доріг, підтримувати АПК — фермерів і сільгоспмашинобудування, впроваджувати «нову українську школу». А як підуть справи, побачимо після виборів.

СВОЄЮ чергою Нацбанк окреслив три несприятливі на нинішній рік зовнішні чинники для української економіки. Перший — військова агресія, яка останнім часом посилюється і «оновлюється», та напружена ситуація в Азовському морі. Другий — торговельні війни і вповільнення розвитку світової економіки. І наостанок — послаблення інтересу інвесторів до країн, що розвиваються (зокрема й до нашої). Ключові внутрішні ризики — це погіршення інфляційних очікувань на тлі виборчої кампанії та трудова міграція українців.

24 НАШІ моряки, яких російська сторона взяла в полон внаслідок конфлікту в Керченській протоці, перебуватимуть під арештом до 24 квітня. Таке рішення ухвалив Лефортовський суд Москви. Адвокат М. Полозов заявив, що всі винесені постанови про продовження строків тримання під вартою військовополонених будуть оскаржені.

ТОРІК 2 квітня з ініціативи Мін’юсту стартувала кампанія зі стягнення заборгованості з зарплатні. Трійка найбільших боржників станом на липень 2018-го — Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (74 млн гривень), футбольний клуб «Металіст» (понад 47 млн гривень) та «Запоріжжяобленерго» (16,9 млн гривень). У Мін’юсті підбили річні підсумки: державні виконавці повернули більш ніж 38 тисячам працівників майже півмільярда боргів, і ця робота триватиме. На виконанні перебуває 17,9 тис. документів щодо стягнення зарплатної заборгованості на суму 567 млн ​​грн.

ПРЕЗИДЕНТ, міністри, керівники «Укрпошти», «Нафтогазу», Пенсійного фонду та інших «зацікавлених органів» порадились і прийняли «політичне рішення»: людей, яким призначено субсидію з жовтня, буде переведено на грошові розрахунки з березня. Тобто паралельно існуватимуть два механізми — готівковий та безготівковий. Мета — до травня скласти уявлення про те, який ефективніший. Гроші мають отримувати 4 мільйони субсидіантів, середній розмір — 1,5 тисячі гривень (шість мільярдів гривень на місяць). У безготівковій формі субсидію одержуватимуть ті громадяни, які звернулися до управлінь соцзахисту після 1 січня.

МІНІСТЕРСТВО фінансів оприлюднило макроекономічний огляд та прогноз, згідно з яким середньомісячна зарплата українців дорівнюватиме 10,1 тисячі гривень. Наступного року вона має зрости до 11 451 грн, 2021-го — до 12 835 грн. У 2018 році розмір середньої зарплати становив 8 713 гривень.

ЯК ПОВІДОМИЛА Державна фіскальна служба, торік українці задекларували 73,1 мільярда гривень доходу, отриманого у 2017 році. Це на 9,9 мільярда (на 16%) більше, ніж 2016-го. Було подано більше ніж 622 тис. декларацій. Рекордну суму податків сплатила киянка — 120 млн грн. Окрім неї, три жителі столиці та області задекларували і сплатили від 50 до 100 млн грн. Серед «податкових лідерів» ще 10 жителів Києва та Запорізької області, які перерахували в бюджет від 10 до 50 млн грн.

У РУСЛІ Угоди про асоціацію з ЄС наша держава зобов’язалася з 2026 року відмовитися від використання захищеної географічної назви «коньяк» для продукту вітчизняного виробництва. Проект «Географічні зазначення в Україні» запустив громадське онлайн-голосування за нову назву. На розгляд було подано різні варіанти. У підсумку лідирував «бренді України/український бренді» — 25,6% підтримки. На другому місці — «бурштин/бурштинок/бурштиняк» (9,4%), далі — «гайстер» (8,5%), «к’янок» (7,9%), «дубовик/дубняр» (7,2%), «брунат» (5,3%), «каннук» (4,5%), «укрньяк/украньяк» (4,3%), «сонцедар/сандар/виндар» (3,3%), «бревіс» (3%). Наприкінці січня Мінагропрод проведе нараду з виробниками напою щодо обговорення нової назви, там буде представлено результати цього опитування.