ЗА ДАНИМИ Пенсійного фонду, 1991 року в Україні налічувалося 13,1 млн пенсіонерів, у 1994-2000 рр. було зафіксоване найбільше число — 14,5 млн. 2012-го, після збільшення пенсійного віку, відповідний показник знизився до 13,8 млн осіб. У 2021-му число пенсіонерів становило 10,9 млн чоловік. Від початку повномасштабної війни їх поменшало на 288 тисяч осіб, при цьому 140 тисяч — скорочення лише за ІІ квартал цього року. Із чим пов’язаний такий різкий спад, достеменно невідомо. Платформа «Опендатабот», яка й опублікувала цю інформацію, припускає, що найімовірнішою причиною є оновлення у звіті Пенсійного фонду даних щодо Херсонщини, Донеччини, Луганщини та Запоріжжя. А як насправді… Як відомо, середній розмір пенсії нині становить 5,3 тис. грн, проте 30% осіб отримують менше трьох тисяч гривень.

ВІД ПОЧАТКУ дії програми компенсації за знищене внаслідок війни житло станом на 1 серпня заявки подали понад 1400 чоловік: найбільше на Харківщині (597) та Київщині (428), далі йдуть Чернігівщина (113), Миколаївщина (82) і Донеччина (69). Загалом подані заяви охоплюють майже 100 тисяч квадратних метрів зруйнованої житлової площі. Серед усіх 59% стосуються компенсації за знищену квартиру, 40% — приватного будинку. У Мінвідновлення нагадують, що заяви розглядатимуться спеціальними комісіями при органах місцевого самоврядування. Вони мають розпочати роботу 15 серпня.

ЗА ДАНИМИ Євростату, на 30 червня майже 4,07 мільйона українців — утікачів од війни мали статус тимчасового захисту в країнах ЄС (98% усіх одержувачів цього статусу). Найбільше наших співвітчизників у Німеччині (1 133 420 осіб), Польщі (977 740) та Чехії (349 140). Із них 46,6% — жінки, 34,4% — діти і 19% — чоловіки.

УРЯД запровадив механізм віддаленої ідентифікації одержувачів пенсійних і соціальних виплат із числа внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Зокрема, це можна зробити з допомогою відеозв’язку та в дипломатичному представництві або консульській установі для тих, хто перебуває за кордоном. Також Ощадбанк продовжить нараховувати виплати таким ВПО до кінця поточного року і без додаткового проходження ідентифікації.

ТРИВАЄ обов’язкова евакуація із 37 населених пунктів Куп’янського району Харківщини, наближених до зони бойових дій, у зв’язку з посиленням російських обстрілів. За даними глави ОВА О. Синєгубова, потрібно перемістити в безпечніше місце понад 11 тисяч людей, в тому числі 600 дітей. Для поселення евакуйованих у Харкові та віддалених від фронту областях зарезервовані місця. Загалом із 9-го по 13 серпня вдалося вивезти 204 особи, з них 71 дитину. Повідомляється, що люди здебільшого відмовляються рятуватися. Найчастіше це пенсіонери, але трапляються і сім’ї з дітьми.

У МИНУЛОМУ номері ми згадували про виплати постраждалим від підриву Каховської ГЕС селянам («Відшкодують за городи»). Уряд оприлюднив механізм здійснення програми. Отож розмір допомоги становитиме 3318 грн за одну сотку землі, на якій втрачено врожай овочів. Обмеження за площею становить 20 соток на Миколаївщині (максимально можна одержати 66,36 тис. грн в одні руки) та 30 — на Херсонщині (99,54 тис. грн). Постраждалий має до 1 вересня подати спеціально утвореній місцевою владою комісії заяву в паперовій або електронній формі та копію документа, що підтверджує право власності на земельну ділянку.

ЯК ПОВІДОМЛЯЮТЬ у Мінфіні, сьогодні в 107 органах влади працює 173,1 тис. чоловік. У міністерстві заявили, що в умовах воєнного стану ресурси слід спрямувати на забезпечення якості й ефективності діяльності працівників. Крім того, вкрай назріла потреба реформи держуправління: треба переглянути функції тих чи інших органів та оптимізувати число чиновників, але це «має базуватися на розумній кадровій політиці».

РЯТУВАЛЬНИКИ захищені міжнародними конвенціями, оскільки не беруть участі в бойових діях, а надають допомогу постраждалим від них. Проте росія чхала на всі правила. Улюбленим методом її війська є повторний обстріл об’єкта після того, як туди прибули наші служби. За інформацією ДСНС, від початку повномасштабної війни через таку підступність рашистів загинули 78 співробітників, ще 280 дістали поранення.

ЯК ЗАЗНАЧИЛИ в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», ціни на гречку порівняно з торішніми зменшилися на 53%, повернувшись на довоєнний рівень — 44,4 грн/кг, оскільки нині пропозиція перевищує попит. Так, за даними Мінагропроду, торік площі під цією культурою порівняно з довоєнними збільшилися на понад 30%, сягнувши 121 тис. га, а цьогорічні становлять 120,7 тис. га. Для внутрішнього споживання треба 125-130 тис. т на рік. Цього сезону разом із перехідними залишками обсяг гречаних крупів буде 165 тис. т, чого, як запевняють у міністерстві, вистачить і собі, і для експортування щонайменше 20 тис. т.