Головне — не помилитись у виборі

Олена ВИШЕНСЬКА.

Вступна кампанія до університетів і коледжів у розпалі. Щодо бюджетних місць, то у Міносвіти оголосили, що 30-40% вступників цього року матимуть змогу навчатися коштом держави. Які спеціальності у пріоритеті? Зрештою, яка вартість навчання за контрактом у вітчизняних вишах?

З1 ЛИПНЯ завершився прийом документів від абітурієнтів, яких наразі маємо понад 260 тисяч осіб. У кожного була можливість подати до п’яти заяв на бюджет без обмеження в кількості спеціальностей і ще 15 заяв — на контрактну форму здобуття освіти. Які саме виші та факультети обрали абітурієнти, вже відомо — вищі навчальні заклади опублікували рейтингові списки.

То які ж професії з царини вищої школи сьогодні найбільш затребувані на вітчизняному ринку праці? Своєрідним барометром може служити державне замовлення, котре з подання Мінекономіки щороку затверджується урядовою постановою. Зокрема, нині в ньому на чільному місці будівельні, інженерні та електротехнічні спеціальності, а також ІТ-спеціальності (потреба останніх у країні така гостра, що роботодавці навіть перестали вказувати у вакансіях вимогу «досвід роботи не менше трьох років обов’язковий»). У пріоритеті також професії, дотичні до комп’ютерно-інтегрованих технологій і робототехніки, інформаційно-вимірювальних технологій. А ще держава додала місць на підготовку фахівців у природничих науках, зокрема фізиків, хіміків-технологів. І на підготовку лікарів, включаючи реабілітологів та медичних психологів…

Роботодавці й експерти звертаються до сьогоднішніх старшокласників, а заодно і до їхніх батьків, аби брали до уваги, на які професії у країні є і найближчими роками буде реальний і сталий попит. Щоб потім мати можливість достойно працевлаштуватися. І не обов’язково для цього закінчувати виш. Часом потрібний фах дають професійні училища. Узяти хоча б робітників з інструментом, попит на яких останніми роками зріс у рази, як і зарплати, що пропонують роботодавці.

Звичайно, найзаповітніша мрія кожного вступника — бути зарахованим на бюджет за обраною спеціальністю. Нинішнього року на професії, що потребують здобуття фаху молодшого бакалавра, передбачено 34,6 тис. бюджетних місць, на бакалавра — 77 тис. місць денної форми навчання та ще 8,4 тис. — заочної. При цьому орієнтовно 15-20% усіх бюджетних місць віддадуть пільговим категоріям, незалежно від рейтингового бала такого абітурієнта. Зокрема, діти захисників навчатимуться за рахунок державного бюджету. А якщо, скажімо, в якомусь університеті на пільгові місця претендуватиме більше таких вступників, то конкурс балів відбудеться вже серед них.

Додавши до 34,6 тис. 77 тис. та ще 8,4 тис., виходить 120 тисяч бюджетних місць. А ще віднімімо приблизно 24 тисячі місць, гарантованих пільговикам. Залишається 96 тисяч. Як бачимо, стати студентом-бюджетником пощастить аж ніяк не всім нинішнім абітурієнтам. А за навчання на контрактній основі доведеться платити. Так, сьогодні найдорожче в Україні навчатись у сфері медицини, IT, лінгвістики, менедж­менту, маркетингу, міжнародних відносин, акторської майстерності та режисури, права. І найвищі ціни, ясна річ, — у вишах з іменем. Найдешевші напрями пов’язані з хімією, електрикою, фізикою, машинобудуванням, металургією, аграрними науками, екологічною цариною, будівництвом, автотранспортом.

Скільки ж коштує навчатися в університеті? Для аналізу візьмемо найпоширеніші спеціальності в деяких популярних ВНЗ України.

Так, у Києво-Могилянській академії рік навчання на факультеті інформаційних технологій обійдеться у 100 тис. грн, міжнародних відносин — 85 тис., кібербезпеки — 70 тис., маркетингу — 65 тис., філології — 63 тис. грн. У Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» цінники такі: право, комп’ютерна інженерія, кібербезпека, інформаційні технології — 45 тис. грн. У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка вартість комп’ютерних наук коливається від 30 тис. до 40 тис. грн за навчальний рік, філологічних спеціальностей — від 40 тис. до 52,1 тис. грн. Опанувати право в КНУ коштує 62 тис. грн на рік, маркетинг — 50 тис., економічні науки — від 42 тис. до 70 тис. грн. У Львівському національному університеті імені Івана Франка рік навчання на «айтівця» обійдеться в суму від 40 до 46 тис. грн, в Одеському технологічному університеті ШАГ — 115 тис. грн, а в Українському католицькому університеті — 110 тис. грн на рік…

Тим часом, якщо взяти теж провідний Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, то ціни в ньому помітно нижчі, ніж у попередніх університетах. Так, наприклад, рік навчання на факультеті філології контрактнику обійдеться у суму від 21 до 26 тис. грн. Економічні спеціальності коштують 25,6 тис. грн незалежно від напряму. До речі, такі самі ціни й на право, і на маркетинг.

Залишається побажати удачі нашим цьогорічним вступникам. Головне не помилитись у виборі, який багато у чому визначить їхній подальший життєвий шлях.