|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
|
Не спекулюйте
Є така професія — Батьківщину захищати Ярослав ЯЦЕВСЬКИЙ. Київська область. Фото автора. ПРОФЕСІЯ військового стає дедалі престижнішою та затребуванішою. Про це свідчить і статистика. Лише нинішнього року в Таращанському районі, що на Київщині, контракт...
Наша дружба давня і міцна Віктор БАРАНОВ. ПЕРШОЮ газетою, яку я взяв до рук ще малим сільським школярем, була саме «Сільськовістяночка». Мова про кінець 1970-х — початок 1980-х. Наша чимала сім’я жила...
Читач — газета «Як учасник війни я мав пільгу на комунальні послуги 50%. Але мене її позбавили. Прошу пояснити, чи законно це?»....
Лисі гори Вадим ПЕПА. м. Київ. КАРПАТИ — перлина України. Так не тільки мовиться, а й віками оспівано. Тим часом на знімках із космосу все більше зовсім лисих гір. Телеканали колють очі неподобствами,...
Децентралізують без згоди Наталія БАБИЧ. Сумська область. ВІДЧАЙ і розчарування спонукали написати листа в редакцію, бо чиновники, до яких зверталися, нас не чують чи не хочуть чути.Коротко про нашу проблему....
|
Всілякого добра Сергій МІСЮРЕНКО. Полтавська область. 90-й ДЕНЬ народження відсвяткувала жителька села Костюки, що в Хорольському районі Полтавщини, Пелагея Федорівна Корнієнко. З цією визначною датою її привітали і вручили подарунки від СТОВ «Мусіївське» заступник директора із земельних питань Жанна Радько, фахівець по роботі з пайовиками Світлана Кулик, сільський голова Андрій Фесенко і голова первинного осередку ради ветеранів Ольга Манженко. Вони висловили найщиріші побажання Пелагеї Федорівні міцного здоров’я, оптимізму, добробуту, злагоди в родині, всілякого добра і гарного настрою. Пелагея Федорівна у роки своєї молодості полола гектари буряків, в’язала снопи, скиртувала солому, допомагала на фермі. На той час у Костюках діяло базове господарство з великою фермою, конюшнею, бригадою, коморами і токами. Роботи ніколи не бракувало. У перше післявоєнне десятиліття техніки практично не було, тому доводилося забезпечувати виконання поставлених планів руками чоловіків і жінок. Так у тяжкій селянській праці минали роки. Вдома вона завжди знаходила розраду у любові чоловіка Миколи Федоровича і маленької донечки Раїси. А якось місцева поштарка попросила жінку допомогти їй рознести пошту. Так волею випадку Пелагея Федорівна аж на 18 років змінила професію. Коли жінка підрахувала свої роки роботи у ланці, на фермі, коморі та пошті, їх вийшло сорок шість... Нині щирістю і оптимізмом ювілярку сповнює турботлива і любляча родина: донька Раїса, онуки Владислав, Марина і п’ятирічний правнучок Максим.
|