|
Архів П’ятниця,
№ 23 (19771) |
 Про нас |
 Реклама |
 Поточний номер |
 Передплата |
| |
| Малюнки А. Василенка | PDF архів | Архів |
| У номері: | Криниця | Наша пошта |
|
|
|
|
||||||
|
||||||||
|
||||||||
|
| ||||||||
|
Версія для друку До списку статтей
Децентралізують без згоди Наталія БАБИЧ. Сумська область. ВІДЧАЙ і розчарування спонукали написати листа в редакцію, бо чиновники, до яких зверталися, нас не чують чи не хочуть чути. Коротко про нашу проблему. Жителі Смілого Роменського району Сумщини за перспективним планом мали створити об’єднану територіальну громаду, до якої б увійшли прилеглі села. Але з невідомих нам причин у грудні 2019-го Сумська облдержадміністрація вирішила, що Сміле разом з усіма прилеглими населеними пунктами увійде до ОТГ села Хмелів, що знаходиться за сім кілометрів. Чому все так різко змінилося, нам ніхто так і не пояснив. Люди виступили проти такого рішення. Натомість були згодні приєднатися до ОТГ села Дубов’язівка Конотопського району. Проте Роменська районна адміністрація не відпустила Сміле до іншого району. І це зрозуміло, адже село має ласий бюджет. Прохання селян і сільського голови про приєднання до Коровинців Недригайлівського району в райдержадміністрації теж проігнорували, незважаючи на ухвалене рішення депутатів про приєднання до ОТГ села Коровинці. Селяни вирішили не сидіти склавши руки, винайняли автобус і поїхали до Сум на протест, але їх там тільки нагодували обіцянками, а зробили знову по-своєму. Версія для друку До списку статтей |
Всілякого добра Сергій МІСЮРЕНКО. Полтавська область. 90-й ДЕНЬ народження відсвяткувала жителька села Костюки, що в Хорольському районі Полтавщини, Пелагея Федорівна Корнієнко. З цією визначною датою її привітали і вручили подарунки від СТОВ «Мусіївське» заступник директора із земельних питань Жанна Радько, фахівець по роботі з пайовиками Світлана Кулик, сільський голова Андрій Фесенко і голова первинного осередку ради ветеранів Ольга Манженко. Вони висловили найщиріші побажання Пелагеї Федорівні міцного здоров’я, оптимізму, добробуту, злагоди в родині, всілякого добра і гарного настрою. Пелагея Федорівна у роки своєї молодості полола гектари буряків, в’язала снопи, скиртувала солому, допомагала на фермі. На той час у Костюках діяло базове господарство з великою фермою, конюшнею, бригадою, коморами і токами. Роботи ніколи не бракувало. У перше післявоєнне десятиліття техніки практично не було, тому доводилося забезпечувати виконання поставлених планів руками чоловіків і жінок. Так у тяжкій селянській праці минали роки. Вдома вона завжди знаходила розраду у любові чоловіка Миколи Федоровича і маленької донечки Раїси. А якось місцева поштарка попросила жінку допомогти їй рознести пошту. Так волею випадку Пелагея Федорівна аж на 18 років змінила професію. Коли жінка підрахувала свої роки роботи у ланці, на фермі, коморі та пошті, їх вийшло сорок шість... Нині щирістю і оптимізмом ювілярку сповнює турботлива і любляча родина: донька Раїса, онуки Владислав, Марина і п’ятирічний правнучок Максим.
|
|
