|
Архів П’ятниця,
№ 23 (19771) |
 Про нас |
 Реклама |
 Поточний номер |
 Передплата |
| |
| Малюнки А. Василенка | PDF архів | Архів |
| У номері: | Криниця | Наша пошта |
|
|
|
|
||||||
|
||||||||
|
||||||||
|
| ||||||||
|
Версія для друку До списку статтей
Лисі гори Вадим ПЕПА. м. Київ. КАРПАТИ — перлина України. Так не тільки мовиться, а й віками оспівано. Тим часом на знімках із космосу все більше зовсім лисих гір. Телеканали колють очі неподобствами, зловживаннями. Через західний кордон котять ешелони за ешелонами. Вагони завантажені першокласною деревиною як із Карпат, так і з інших регіонів, де вирубується все підряд, без розбору. Захисники природи б’ють на сполох: висихають джерела у Карпатах. Та хто їх почує, якщо у владних кабінетах борються одні з другими претенденти на папаху. Крім того, у Карпатах живуть умільці з умільців. Вони здатні вимудрувати з дерева будь-яку дивину. Було ж, що котрийсь із народних майстрів успішно катався на велосипеді, виготовленому цілком із дерева, без жодної металевої дрібки. Тепер же сини удатних шукають роботу за межами рідної Матері Землі, бо ліси бездумно вирубуються під корінь. Вивозиться найцінніше. Добірне. Рештки кидаються напризволяще, гниють. Владцям не до того, щоб подбати про робочі місця для аборигенів, у яких золоті руки. Торбохватам аби свіжа валюта. А з украй розореного подадуться у власні маєтки в зарубіжжі — на розкішних узбережжях теплих морів і океанів. До речі, на території Фінляндії лісів густіше, ніж у будь-якій іншій європейській країні. І там не тільки узаконено, а й насправді заборонено експортувати не те що деревину, а й будь-які відходи, навіть тирсу. Версія для друку До списку статтей |
Всілякого добра Сергій МІСЮРЕНКО. Полтавська область. 90-й ДЕНЬ народження відсвяткувала жителька села Костюки, що в Хорольському районі Полтавщини, Пелагея Федорівна Корнієнко. З цією визначною датою її привітали і вручили подарунки від СТОВ «Мусіївське» заступник директора із земельних питань Жанна Радько, фахівець по роботі з пайовиками Світлана Кулик, сільський голова Андрій Фесенко і голова первинного осередку ради ветеранів Ольга Манженко. Вони висловили найщиріші побажання Пелагеї Федорівні міцного здоров’я, оптимізму, добробуту, злагоди в родині, всілякого добра і гарного настрою. Пелагея Федорівна у роки своєї молодості полола гектари буряків, в’язала снопи, скиртувала солому, допомагала на фермі. На той час у Костюках діяло базове господарство з великою фермою, конюшнею, бригадою, коморами і токами. Роботи ніколи не бракувало. У перше післявоєнне десятиліття техніки практично не було, тому доводилося забезпечувати виконання поставлених планів руками чоловіків і жінок. Так у тяжкій селянській праці минали роки. Вдома вона завжди знаходила розраду у любові чоловіка Миколи Федоровича і маленької донечки Раїси. А якось місцева поштарка попросила жінку допомогти їй рознести пошту. Так волею випадку Пелагея Федорівна аж на 18 років змінила професію. Коли жінка підрахувала свої роки роботи у ланці, на фермі, коморі та пошті, їх вийшло сорок шість... Нині щирістю і оптимізмом ювілярку сповнює турботлива і любляча родина: донька Раїса, онуки Владислав, Марина і п’ятирічний правнучок Максим.
|
|
