|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
|
Господар на своєму місці Ростислав ТРОЯН. с. Сатанівка Городоцького району Хмельницької області. Фото автора. ТОВАРИСТВО з додатковою відповідальністю «Сатанівський консервний завод», що в Городоцькому районі Хмельниччини, успішно розвивається і продуктивно діє. Але...
Фокус від Держгеокадастру Іван ЗОЗУЛЯ. с. Торканівка Тростянецького району Вінницької області. ВЛАДА так заколисала село, що колиска вже майже порожня. І першим кроком до розвалу села, на мою думку, стала земельна реформа, яку нам подарував «найуспішніший» президент...
Безлад та безвідповідальність тривають Микола ЮРЧИШИН. Стільки листів і телефонних дзвінків, як нинішнього року, зі скаргами на роботу деяких відділень поштового зв’язку, до редакції ще не надходило. Люди обурюються горе-реформами,...
Не продавайте майбутнє своїх дітей ДОБРОГО дня, «Сільські вісті»! Ви для мене як ковток свіжого повітря, бажаний гість у моїй хаті. Протягом усього життя я передплачую газету і читаю, перечитую...
| Відгукнися, товаришу Іван МИХАЙЛЕНКО. с. Клепачі Лубенського району Полтавської області. 1965-го мене призвали на військову службу. Курс молодого прикордонника я проходив у Казахстані неподалік міста Алма-Ата. Після кількох місяців перепідготовки мене разом із товаришами по службі відправили на заставу «Лепсінськ», в/ч 2484, що на кордоні з Китаєм. Майже три роки я відслужив на заставі водієм ГАЗ-69. Між особовим і командирським складом панували мир, злагода і повага. Ми постійно відчували надійне плече один одного. Вважаю, що то були найкращі роки мого життя. Часто згадую Володимира Потапенка із села коло Полтави, Анатолія Волкова з Кіровоградщини, Петра Лобунька і Василя Коновала з Сумщини, Миколу Чайкіна з Черкащини і багатьох інших своїх товаришів, котрі зі мною демобілізувалися 1968-го. Дуже хочеться почути звістку від них або про них та згадати молоді роки. Відгукніться!
|