Архів
П’ятниця,
9 жовтня 2020 року

№ 77 (19825)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша поштаСоняшник

Наша пошта

Добірку підготувала
Валентина ЮРЧИШИНА.

Версія для друку          До списку статтей

Господар на своєму місці

Ростислав ТРОЯН.

с. Сатанівка

Городоцького району

Хмельницької області.

Фото автора.

ТОВАРИСТВО з додатковою відповідальністю «Сатанівський консервний завод», що в Городоцькому районі Хмельниччини, успішно розвивається і продуктивно діє. Але так було не завжди. Занедбане підприємство зумів повернути до життя разом із однодумцями і трудовим колективом справжній фанат консервної справи і високий професіонал Володимир Мілентійович Гуменний.

Нині в асортименті заводу понад 60 видів продукції, і вся вона користується попитом, незважаючи на те, що чимало українських господинь роблять запаси на зиму власноруч за перевіреними рецептами.

Плодоовочевими та м’ясорослинними консервами, джемами, повидлом, соусами, компотами, аджикою, ткемалі залюбки смакують у закладах громадського харчування, школах, дитячих садках, лікарнях, інтернатах, будинках престарілих тощо. Дітей і дорослих приваблюють також цілющі напої з березового соку, дикорослих ягід глоду, горобини, дерну, калини та шипшини.

Створюючи робочі місця на підприємстві, Володимир Гуменний дає заробити і селянам. Організовано закуповує вирощені на плантаціях і присадибних ділянках вінничан, тернопільців, хмельничан і чернівчан малину, смородину, полуниці, огірки, кабачки, перець, пастернак, селеру. А чорниці, журавлину та гриби — на Волині, Рівненщині та Івано-Франківщині. Плідно співпрацює також із фермерськими господарствами, які багато років поспіль спеціалізуються на вирощуванні овочів, зокрема «Тріумф» із Теофіпольського району Хмельниччини, «Меркурій» із Красилівського, а також із садівниками ТДВ «Городоцьке». Тоді як зелений горошок доводиться завозити з Черкаської області, а томати в основному з Херсонського краю. Місцеві ж домогосподарства із задоволенням продають на забій надзбручанським консервникам вирощену і доглянуту живність.

Підприємство є учасником численних виставок, ярмарків, про що свідчить ціла галерея вивішених нагород, грамот, дипломів та подяк. За високі трудові звершення В. М. Гуменного нагороджено орденом «Знак Пошани», ювілейною медаллю «25 років незалежності України». Щороку його підприємство сплачує до бюджету понад 3,5 млн грн.

Як член «Клубу Володимирів», у якому близько тридцяти особистостей, Володимир Мілентійович постійно задає позитивний тон у його діяльності для розвитку Городоцького району, соціального захисту ветеранів, людей поважного віку. Займається також благодійністю і підтримує волонтерство. А своєю працею та трудовою звитягою всього колективу Сатанівського консервного заводу, як справжній патріот, оптиміст створює продовольчу безпеку для наших краян та всіх українців. Тож хай його корабель мужньо і впевнено долає ринкові рифи й успішно конкурує на споживчому ринку продовольчих товарів, здійснюючи їх малий і великий каботаж.

Версія для друку          До списку статтей

Відгукнися, товаришу

Іван МИХАЙЛЕНКО.

с. Клепачі Лубенського району

Полтавської області.

1965-го мене призвали на військову службу. Курс молодого прикордонника я проходив у Казахстані неподалік міста Алма-Ата. Після кількох місяців перепідготовки мене разом із товаришами по службі відправили на заставу «Лепсінськ», в/ч 2484, що на кордоні з Китаєм. Майже три роки я відслужив на заставі водієм ГАЗ-69. Між особовим і командирським складом панували мир, злагода і повага. Ми постійно відчували надійне плече один одного. Вважаю, що то були найкращі роки мого життя.

Часто згадую Володимира Потапенка із села коло Полтави, Анатолія Волкова з Кіровоградщини, Петра Лобунька і Василя Коновала з Сумщини, Миколу Чайкіна з Черкащини і багатьох інших своїх товаришів, котрі зі мною демобілізувалися 1968-го. Дуже хочеться почути звістку від них або про них та згадати молоді роки. Відгукніться!

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове