Наша пошта

Безлад та безвідповідальність тривають

Микола ЮРЧИШИН.

Стільки листів і телефонних дзвінків, як нинішнього року, зі скаргами на роботу деяких відділень поштового зв’язку, до редакції ще не надходило. Люди обурюються горе-реформами, зініційованими генеральним директором акціонерного товариства «Укрпошта» Ігорем Смілянським.

ЖИТЕЛЬКА Новомиколаївки Драбівського району Черкащини Людмила Іванівна Гуліякіна із «Сільськими вістями» не розлучається вже понад 40 років. Проте такої зневаги, як тепер, з боку керівництва «Укрпошти» до сільських людей, знущання з них, у повному розумінні цього слова, не пам’ятає. Два тижні тому їй раптом припинили доставляти улюблену «Селяночку». Причина не відома. Ніхто нічого не може пояснити.

«Якщо ми прагнемо жити за європейськими стандартами, то й обслуговування має бути на вищому рівні, як у Європі, — слушно нарікає житель Малого Букрина Миронівського району Київщини Іван Олександрович Грушецький. — А що ж відбувається насправді? Триває тотальне знищення того, що було. Особливо обурює робота поштового відомства. Обдирає передплатників як липку, а обов’язків своїх — вчасно доставляти періодичні видання — не виконує. Та в жодні рамки не вміщається те, що «Сільські вісті», які я передплачую близько 50 років, мені приносять на 10-12-й день після їхнього виходу. Подібного хаосу з доставлянням газет я не пам’ятаю. Тому й роблю відповідний висновок. Із таким підходом до справи не в Європу ми йдемо, а в якусь невідому прірву».

Зневірився у реформаторських здібностях пана Смілянського і житель Боярки Києво-Святошинського району Микола Петрович Гордієнко. Йому за вересень не доставили деяких номерів «Сільських вістей». Обіцяли виправити ситуацію, але віз, як кажуть, і нині там.

Та що там говорити про регіони, коли у самій столиці передплатники відчувають так зване реформаторство Смілянського. Киянин Анатолій Іванович Городній проживає на вулиці Стрітенській, його обслуговує 53-тє поштове відділення зв’язку. Двадцять років тому йому випадково потрапили до рук «Сільські вісті». Відтоді з газетою не розлучається. Ще й кільком своїм друзям-киянам запропонував передплатити «Селяночку». То й вони стали вірними шанувальниками нашої газети. «Все було б добре, якби не псували нерви поштовики, — поскаржився редакції телефоном А. Городній. — Три тижні з невідомих причин не доставляли мені «Сільські вісті». Зателефонував до контактного центру «Укрпошти» за номером 0 800 300 545. Принесли кілька номерів, а тепер знову ситуація повторюється. Коли керівництво поштового відомства наведе, врешті-решт, лад у своєму домі?

А ось 80-річному киянину Володимирові Марковичу Романенку так допекла ситуація з доставкою, коли деякі номери «Сільських вістей» поштовики просто не приносять, що він вирішив переадресувати газету «до запитання» на 187-ме поштове відділення зв’язку, яке його обслуговує. Захотів газети забирати сам, поки ще ноги потихеньку слухаються. Але йому відмовили там зробити це. І продовжують і далі недодавати номери часопису.

Як це зрозуміти? Чекаємо оперативного реагування від АТ «Укрпошта».