Архів
П’ятниця,
13 серпня 2021 року

№ 60 (19908)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Наша поштаСоняшник

Наша пошта

Добірку підготувала
Валентина ЮРЧИШИНА.

Версія для друку          До списку статтей

Його життя — добрі справи

Валерій МАРЦЕНЮК.

Хмельницька область.

Фото автора.

У МАЛОЛІТТІ Василь Кордонець, либонь, у гадці не мав, що життя йому вготує долю очолити Ямпільську об’єднану територіальну громаду — чи не найкращу на Хмельниччині.

Рідна білогірська земля, де минули дитинство і юність Василя, благословила його на широку життєву стежину, по якій він стрімко йде від одного рубежу до іншого, своєю невтомною працею і міцною вдачею долаючи круті щаблі трудової драбини. А прагнення мав таке: зробити рідну землю квітучою, а життя трудівника — заможним.

…У дитинстві юнак мріяв стати педагогом. І здобув цей фах. Працював учителем трудового навчання і креслення у Довгалівській восьмирічці, згодом у Ямпільській ЗОШ. А 2002 року розпочалося зовсім інше сходження Кордонця — як лідера громади. Спершу трудився сільським головою Воробіївки. Він жив ідеєю творення і був невіддільний од громади, робив добрі справи. Тож недивно, що 2018 року жителі дев’яти населених пунктів обрали його головою новоствореної ОТГ. А Василь Микитович, як і раніше, продовжив виявляти у своїй роботі ініціативність, наполегливість, господарську жилку, знання діла. Він завше намагається крокувати в ногу з часом, заявляючи про себе розвитком інфраструктури, поліпшенням благоустрою, загалом бажанням жити і працювати по-новому.

У громаді стало більше зусиль і часу приділятися ремонту доріг, освітленню вулиць. За рахунок субвенцій з обласного бюджету ведуться роботи з прокладання водогону, побудований футбольний майданчик зі штучним покриттям, створено центр надання адмінпослуг, пожежну команду тощо.

Нині до громади належать 11 населених пунктів, нараховується понад 6 тисяч жителів. На території вісім шкіл і дев’ять дитсадків. Для покращання умов праці педагогів і навчання учнів здійснюються ремонти приміщень, купуються меблі, інвентар, комп’ютерна техніка тощо. Дбають у громаді й про будинки культури, бібліотеки.

В Ямпільській громаді налагодилася співпраця керівництва навчальних закладів і їхніх надійних соціальних партнерів — профспілкових організацій. За словами Михайла Васильовича Матвійця, голови Білогірської районної організації профспілки працівників освіти і науки, завдання, які стоять перед освітою, важливі: виростити патріота, підготувати школяра до повноцінного життя, плідної праці, озброїти міцними знаннями. А для цього, зокрема, треба захистити інтереси педагогів, аби зарплата, відпускні, матеріальна допомога на оздоровлення, винагорода за сумлінну працю тощо виплачувалися своєчасно. Хотілося б, щоб у цих та інших важливих питаннях відчутну підтримку педагогам надавали саме тергромади регіону.

— Ми любимо свої села та селище, пишаємось їхньою історією, традиціями, віримо, що в нас буде гарне майбутнє, і саме тому прагнемо до співробітництва з усіма, кого зацікавить наша громада, — каже Василь Кордонець.

Він щиро вдячний керівникам Ямпільської ПМК-182 Ігорю Шевчукові, МХП «Зерно­продукт» Сергію Прокопчукові, Ямпільського елеватора Віталієві Губареву, директору ТОВ «Перлина Поділля» Сергієві Іващуку за допомогу. Завдяки їм територіальна громада стає кращою і привабливішою.

Версія для друку          До списку статтей
  • З роси й води

Ольга НИШУК.

с. Горобіївка

Білоцерківського району

Київської області.

ЧАС рікою пливе, писав наш славетний каменяр Іван Франко. Так і Тетяна Хвиль не зогледілась, як зозуля накувала їй славний ювілей — 90 років.

Народилась Тетяна Павлівна в сім’ї колгоспників у селі Бурбине Семенівського району Полтавської області. Була шостою дитиною в родині. Росла веселою допитливою дівчинкою. Добре навчалась у школі. Зазнала лиха в німецьку окупацію. Допомагала відновлювати країну після війни разом із ровесниками. Після закінчення педагогічного інституту в Черкасах дістала направлення в село Новоселиця Катеринопільського району Черкаської області. Працювала вчителькою біології та хімії, завідувала шкільними теплицями, де вирощувала з учнями розсаду, квіти, навіть лимони. Виховала двох доньок та сина.

А до нашої Горобіївки Тетяну Павлівну доля привела 1984 року. Доньки вже виросли, працювали педагогами в Сквирі та Білій Церкві. Син Юрій пішов до восьмого класу. Тетяна Павлівна стала вести уроки сільгоспробіт та хімії, завідувати дослідними ділянками і шкільним квітником. До роботи вона завзята. З ранньої весни до пізньої осені навколо школи буяли різнобарв’ям квіти. В теплиці учні під керівництвом учительки висівали насіння овочів на розсаду, яку потім розсаджували на шкільних ділянках, що тішили око своєю ошатністю. Капуста рання та пізня, помідори, огірки, квасоля, столові буряки, морква, топінамбур, шавлія... Все це, вирощене власноруч, надходило до шкільної їдальні.

За роки роботи Тетяна Хвиль удостоїлась звання «Відмінник народної освіти», почесних грамот. Вона вже давно на заслуженому відпочинку, але без діла не сидить. Пише вірші, порається на городі. По-товариськи спілкується з сусідами та односельцями. Співає, згадуючи виступи із колегами на сцені сільського та районного будинків культури. Допомагає своїм дітям, п’ятьом онукам та чотирьом правнукам слушною порадою, теплим словом, лагідною опікою. Отака в нас Тетяна Павлівна Хвиль.

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове