Архів
П’ятниця,
26 квітня 2019 року

№ 33 (19680)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша поштаВербиченька

Добрий господар

Добірку підготувала
Тетяна РОЗДОБУДЬКО.

Версія для друку          До списку статтей

Борна кислота? Так

БОРНА кислота дістала широке застосування на городі й у саду як ефективне мікродобриво для різних сільськогосподарських культур.

Використання в садівництві та городництві препаратів бору для передпосівної обробки насіння, основного внесення в ґрунт перед висіванням посівного матеріалу, а також для обприскування і позакореневого підживлення рослин у період вегетації сприяє кращому живленню зав’язей і підсилює приплив цукрів до них.

Дводольними рослинами, до яких належать майже всі плодові й овочеві культури, поглинається в 10 разів більше бору, ніж злаками, які відносяться до класу однодольних. Найбільша кількість цього мікроелемента накопичується в м’якуші яблук.

Найчутливішими до дефіциту бору є виноград, картопля, томати, кормові коренеплоди, цукрові буряки, груші, яблуні. При недостатньому його надходженні пригнічується точка росту, коротшають міжвузля, підвищується ламкість черешків листя, бульби виростають дрібними і розтріскуються, у томатів чорніє точка росту стебла і плоди покриваються бурими плямами відмерлої тканини, на яблунях і грушах розвивається некроз плодів.

Ефективність застосування бору як добрива для рослин найвища на дерново-підзолистих і торф’яних ґрунтах.

Обприскування борною кислотою томатів, полуниці, огірків, капусти сприяє ряснішій зав’язі й стимулює утворення нових точок росту, збільшує концентрацію вітамінів у плодах і підвищує стійкість культур до несприятливих метеорологічних чинників.

Підживлення борною кислотою помідорних кущів і полуниці (а також інших плодово-ягідних і овочевих культур) знижує ймовірність розвитку хвороб, що асоціюються з браком бору (зокрема порожнього стебла і червоної/бурої гнилі у цвітної капусти; гнилі сердечка, парші та опробкування у коренеплодів, парші на коренеплодах).

Найбільшого ефекту можна домогтися при дворазовому обприскуванні: в період зав’язування бутонів і під час цвітіння.

Для садових квітів існує дещо інша схема обробки. В одному відрі води слід розчинити 2 чайні ложки борної кислоти. Обробку проводять перед самим цвітінням і вдруге — на самому його початку. Можна рослини обприскати, а можна і полити під корінь.

Борна кислота застосовується і в домашньому квітникарстві для підживлення. Вона сприяє пишнішому цвітінню за рахунок розвитку великої кількості бутонів, рослина стає міцнішою і здоровішою.

Для кімнатних рослин схема обробки така.

Спершу готують розчин: 1 склянку води нагрівають приблизно до 50ОС, розводять у ній 1 г борної кислоти. Після того як вода прохолоне, доливають до одного літра.

Поливати кімнатні квіти потрібно тоді, коли на них починають з’являтися бутони.

Борна кислота належить до найнижчого класу небезпеки шкідливих речовин. Але застосовувати її неодмінно потрібно в пропорціях і дозуваннях, прописаних в інструкції. Якщо ж нею зловживати, то можна одержати негативний результат: почне жовтіти і відмирати листя на рослинах, можна обпекти коріння. У разі передозування відбувається пошкодження рослини на клітинному рівні й вона просто загине.

Бор, як і багато інших елементів, може стати порятунком чи виявитись отрутою. Тому ніколи не варто вносити його в ґрунт «про запас».

Версія для друку          До списку статтей

В ОДНОМУ з матеріалів наступного випуску поговоримо про правильне «меню» для городніх і садових культур. Адже відомо, що рослини вельми реагують на підживлення: починають активно розвиватися. Однак у цьому є не лише плюси, а й мінуси, а також наголосимо на умовах та правильному застосуванні добрив, зокрема азотних.

На які труднощі наражається садівник, прагнучи захистити плодові культури від шкідників? Основна з них та, що виліт комах припадає на початок і масове цвітіння фруктових дерев, коли застосування інсектицидів і більшості біологічних препаратів у цей період неприпустиме. Отож наші поради стосуватимуться заходів, до яких варто вдатися, аби позбутися небезпечного «ласуна» пуп’янками і плодами — бронзівки волохатої, або оленки волохатої, якої дуже багато з’явилось останнім часом у наших садках.

Похвально, що тепер ми прагнемо дбати не лише про шлунок, плекаючи город, а й про красу навколо себе, висаджуючи дедалі більше квітів. Проте чи всі ми знаємо, як переносити у відкритий ґрунт квіткову розсаду, в які терміни, за яких умов? Дамо рекомендації, аби ваші клумба чи горідчик завжди були яскравими.

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове