І в спеку, і в прохолоду

Михайло ХАЩІВСЬКИЙ-ГУЙ, натураліст.

с. Городище Самбірського району

Львівської області.

ПО ОБІДІ в неділю поїхав ровером по рибу на озеро Кар’єр за Городищем. Над моєю головою глибоке блакитне небо, на якому поодинокі хмаринки. Вода в озері ніби застигла, парує. Закинув снасть. За три години навіть на юшку не наловив. Мабуть, риба теж відпочиває, коли спека. У неї мертва година.

У прохолодний час риба найчастіше ловиться на наживку, в спекотний — на насадку. Наживкою називають живі істоти (комахи і їхні личинки, рибки, черепашки, п’явки тощо). Способи виготовлення та застосування насадок рибалкам відомі краще, ніж наживок. Для насадок слугують харчові продукти — борошняні, круп’яні, бобові та інші. Насадок рослинного походження значно більше, ніж наживок. Насадки у вигляді горохової і манної мастирки, пареної пшениці та перлових крупів, вівсяного «Геркулесу», балабушок із пшоняної каші і хліба або просто запарені горошини чи зерна кукурудзи.

Всі наживки можуть бути використані як принада — підгодівля, яку закидають на дно водойми в місцях лову риби.