Плиска біла

Михайло ХАЩІВСЬКИЙ-ГУЙ,

орнітолог.

с. Городище Самбірського району

Львівської області.

ДВІ доби лив густий дощ. Поривчастий вітер хитав грубі гілки дерев. У день, коли було заплановано спостереження за коловодними птахами, небо очистилося, вітер вгамувався.

Світило ще по-літньому веселе сонце. Я підійшов до повороту річки Черхавки. Над водою з берега звисав вербовий корінь. Вода пригинала його, і він ляскав по її хвилях. Трохи вище на тонкому гіллі верби під маленьким подихом вітру тріпотіло листя. Біля самої води на суху гілку верболозу всілася біла плиска, весь час ритмічно помахуючи хвостиком. Звідси її інша назва — трясогузка (бо трясе огузком) або трясихвістка.

Плиска біла має оперення білих і сірих тонів, лише голова і шия в неї чорні. Своє гніздечко влаштовує у найрізноманітніших закритих місцях. Під стріхою, на фермах, у дуплах дерев, під корінням, у штабелях дров, під мостами, просто на землі у прибережних чагарниках і навіть у штучних гніздівлях.

Живиться дрібними комахами, переважно жуками, клопами, гусінню метеликів, мухами та оводами, яких ловить, сміливо бігаючи й пролітаючи між ногами худоби.

В Україні є кілька видів плисок: біла і жовта, які живуть на всій території, гірська — в Карпатах і Криму. Усі вони комахоїдні корисні птахи. Потребують охорони.