• Самоврядування

Посада — це можливість змін

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Коропську ОТГ, без перебільшення, можна назвати соціально, освітньо та культурно орієнтованою, адже левову частку бюджету керівництво селищної ради вкладає саме в ці сфери. Керує громадою Володимир Куніцин (на фото автора) — людина з трьома вищими освітами, яка працювала в агробізнесі, головою райради і врешті обрала справу, яка їй до душі, а суспільству дає користь.

— Володимире Миколайовичу, побачивши вашу декларацію, я був вражений: управлінець високого рівня має порівняно навіть із головами маленьких громад чи не найнижчу зарплату. Чому?

— Сумарна щомісячна платня голови, заступника та секретаря Коропської селищної ради становить 58 тисяч гривень. Моя «чиста» — 21,8 тис. грн. Чому так? Ми бідна громада й не можемо собі дозволити витрачатися на високі зарплати. Врешті, а чому інші керівники вирішили, що їхня робота вартує високих? У мене було фермерське господарство і 178 га вгідь. Коли став головою райдержадміністрації, то позбувся землі. Вважаю, що чиновник не повинен мати бізнес. Ми з дружиною тримаємо для себе кілька свиней та овець, пасіку, сад.

— Хто основні наповнювачі скарбниці громади?

— Агрохолдинги й бюджетники. Ми нещодавно оприлюднювали 20 найбільших платників податків. Хочу окремо відзначити ТОВ «Черешеньки», «Бахмач Агро», «Агрольон», «Агрікор». У нас чудові відносини з цими компаніями. До речі, коли хтось каже: «Давайте попросимо того чи іншого, вони ж багаті», — то я завжди відповідаю, що підприємства платять податки, а ми повинні їх правильно адмініструвати і звітувати про те, куди йдуть гроші. А принцип «пішов — відібрав» мені не до душі.

— Ваша громада нині дуже активно користується грантами. Розкажіть про це.

— Головна наша перевага — чесність із партнерами. Скільки грантів не залучали, не було жодного зауваження. Ми освоїли понад 130 мільйонів гривень, що я вважаю непоганим результатом. От, наприклад, освітній проєкт «Десайд», на якому відібрали п’ять громад на область, зокрема й нашу. У рамках ініціативи ПРООН зі створення територіального центру соцобслуговування грантодавці відібрали вісім громад в Україні й подарували їм соціальні авто. Цими машинами по селах їздять швачка, перукар, спеціаліст із ремонту взуття і робітник із комплексного обслуговування будинків. Нещодавно був проєкт щодо добровільних пожежних формувань, до фіналу із регіону пройшли тільки ми. Окремо хочу відзначити обласну організацію «Червоного хреста», яка дуже допомагає громаді — своїм автомобілем із безкоштовними ліками та фельдшером вони заїжджають у кожне село. Для нас це вкрай важливо, оскільки ОТГ досить велика — 50 населених пунктів, 13 старостатів.

— А який, до речі, бюджет?

— Він цього року суттєво зменшився і становить усього 142 мільйони гривень. Від нас забрали в держбюджет близько 30 млн грн. І це насправді не дуже добре, бо коли ЄБРР обирав проєкт щодо розвитку школи вартістю 75 мільйонів гривень, серед іншого, там закладалося 20% співфінансування. Ми розраховували на ці гроші, тепер їх треба десь узяти. Я намагаюсь працювати з профільним міністерством, доводжу нашу правоту і, думаю, щось та й вийде.

— Вашу громаду можна назвати соціально, освітньо та культурно орієнтованою. Нині всі намагаються щось закрити, десь зекономити, апелюючи до оптимізації. У вас такого чомусь немає.

— Ми й справді нічого не закривали. Утримуємо ФАПи та амбулаторії, працює 9 шкіл. Наша громада посіла шосте загальнокомандне місце із 44 ОТГ — учасників обласних олімпіад на Чернігівщині. Працює центр соцобслуговування, є «університет третього віку» (грантовий проєкт), у якому літніх людей навчають комп’ютерної грамотності. Ми обслуговуємо 400 жителів, які потребують догляду на дому. Наша громада першою в області відкрила Центр соцслужб, який очолює дружина загиблого військового. Не пасемо задніх і в царині культури: в Коропі діє школа мистецтв, функціонують клуби, два музеї, є духовий оркестр.

Три роки тому, коли я обійняв посаду голови селищної ради, колишня райлікарня мала всього чотири пакети на надання послуг. Ми залучили кошти соцекономічної субвенції, по три мільйони гривень грантів і своїх грошей на ремонти, обладнання. У результаті вдалося збільшити кількість пакетів до 14, і лікарня почала заробляти. За рахунок бюджету ми купили чотири квартири лікарям. Для порівняння, попереднє скликання не придбало жодної і довело медзаклад до ручки. Купили три шкільні автобуси, і тільки один на співфінансуванні, проклали 1620 м водогону власними силами за мінімальні гроші.

— Знаю, що опозиція частенько зриває сесії, вимагаючи всі кошти, які має громада, віддати на ЗСУ. Що думаєте з цього приводу?

— Законом чітко визначені напрями, куди можна спрямовувати кошти: підтримка тер­оборони, перерахунок до бюджету і купівля військових облігацій. Усе решта — емоції. Війна насправді нічого не спише. Ми ухвалили програму реабілітації захисників, даємо їм по 20 тисяч гривень, виділили 1,2 млн грн військовим. Під час сесій, коли починаються спекуляції, я кажу: «Які потреби слід закрити? Вносьте пропозиції». Мовчать, бо розуміють, що це не популярно. А робити голослівні заяви, аби загнати ОТГ в неплатежі, а потім сказати: «Голова не впорався», — це не нормально. Сьогодні я відповідальний за громаду й роблю все для того, щоб вона функціонувала.