Вівторок, 6 серпня 2024 року № 32 (20076)
http://www.silskivisti.kiev.ua/20076/print.php?n=54356

  • У Верховній Раді

Пообіцяли працювати

Марина Тішкова.

Скінчився надспекотний липень, а з ним — і пристрасті в сесійній залі: у вівторок, 23 числа, депутати розійшлися на так звані канікули орієнтовно до 21 серпня. На обурення громадськості Голова ВР Р. Стефанчук заявив, що про жоден відпочинок не йдеться, мовляв, працюватимуть у комітетах і завжди напоготові, аби зібратися на пленарне засідання.

ЗАГАЛОМ перше півріччя в парламенті минуло досить-таки насичено, хоча й без бійок. Комітет виборців України підбив підсумки роботи депутатів. Так, зросла кількість пленарних засідань: їх відбулося 34 порівняно з 19 торік (втім, позаторік було 48). За цей час ухвалено 70 законів, більшість яких стосувалася зовнішньополітичних, євроінтеграційних питань та сфери безпеки й оборони. Кожен п’ятий здобув понад 300 «за». Найбільшу підтримку мали «формальні» проєкти законів щодо продовження воєнного стану і мобілізації.

«Монокоаліція» наказала довго жити: «слуги» жодного разу не забезпечили 226 «за», найбільше голосів зафіксовано на позначці 219. Натомість працює нове неформальне об’єднання. На таку думку наштовхує статистика голосувань: «слугам» активно допомагають колеги з груп «Довіра», «За майбутнє», «Платформа «За життя та мир», «Відновлення України» (обоє утворені депутатами колишньої «ОПЗЖ»). Тим часом опозиція — фракції «Голосу», «ЄС», «Батьківщина» — та позафракційні не такі щедрі на підтримку. Втім, їхня робота якраз і полягає в критиці рішень влади задля напрацювання оптимального з можливого.

Останній пленарний день був наскільки короткий, настільки й насичений. За дві години роботи депутати встигли продовжити дію режиму воєнного стану та загальну мобілізацію до 9 листопада, а також заблокувати трибуну. Парламентарі вимагали поставити на розгляд у другому читанні законопроєкт №8371 щодо заборони діяльності УПЦ МП в Україні, проти включення в порядок денний якого проголосували «слуги» з «помічниками».

Щоправда, з проєктом цього документа не все гладко. Зокрема, з критикою поточної редакції виступила частина релігієзнавців, громадських діячів та Держслужба з етнополітики і свободи совісті (ДЕСС), висловивши узагальнене побоювання, що боротьба з впливом ворожої нам іноземної церкви може перетворитися на політичний піар, чого в жодному разі не варто допускати. Як аргумент, зокрема в заяві ДЕСС, зазначено що з 1200 поправок депутатів було відкинуто більшість, які «знесилювали і знецінювали законопроєкт, наповнювали його пустопорожньою тріскотнею, позбавляли юридичної визначеності». Але «вичистити» все наразі не вдалося.

Наприклад, є такий припис: ті, хто хочуть встановити зв’язки із забороненою релігійною організацією (російською церквою), повинні взяти на це спецдозвіл у ДЕСС. Працівники служби, на яких хочуть покласти такі обов’язки, охарактеризували цю норму як безглузду і нереальну до виконання, мовляв, хто, як і навіщо даватиме на це дозвіл. Інші експерти привертають увагу до такого: законопроєкт залишає відкритим питання, які саме українські юридичні особи вважатимуться афілійованими з РПЦ. Ці критерії має встановити ДЕСС і оприлюднити на сайті. Та виникає проблема, як це працюватиме. Якщо служба внесе у список лише керівні органи УПЦ МП, а громади не чіпатиме, то вийде імітація боротьби. А якщо ж у переліку опиняться всі юридичні особи включно з парафіями, то у суди посиплються тисячі позовів з оскарженнями, що затягне час реалізації норми надовго.

І це, кажуть, лиш дещиця проблем. Тож дехто з експертів «без надії сподівається», що під час паузи законопроєкт таки доведуть до ладу.